Проблема активизации познавательной деятельности младших школьников в процессе изучения дробей
Зміст
Вступ. 3
1. Завдання вчителя початкових класів на сучасному етапі. 5
2. Проблеми розвитку пізнавальної активності молодших школярів. 7
2.1 Основні категорії діяльності, пізнавальної діяльності, пізнавальної активності. 7
2.2. Основні методи та психолого-педагогічні до генезису формування пізнавальної активності. 8
3. Психолого-педагогічні та методичні основи розвитку пізнавальної активності 12
3.1 Аналіз засобів та умов, що забезпечують активну та пізнавальну діяльність. 12
3.2. Прийоми свідомого оволодіння знаннями і навчальними діями. 13
4.Наукові основи вивчення дробів в початковій школі. 15
4.1 Поняття дробу і дробового числа. Множина невід’ємного раціонального числа. 15
4.2 Історичне виникнення дробів і психолого – педагогічні труднощі їх засвоєння учнями. 18
5. Принципи і методи активної пізнавальної діяльності молодших школярів при вивченні частин і дробів. 20
5.1 Введення поняття “частина”. Порівняння частин. 20
5.2 Ознайомлення з частинами. 20
5.3 Розв’язок задач на знаходження частин числа і числа за його частинами. 23
5.4 Задачі на знаходження числа за його частинами. 24
Задача. 24
5.5 Ознайомлення з дробами в початкових класах. Порівняння і перетворення дробів. 25
5.6 Прийом укрупнених дидактичних одиниць при розв’язанні задач на дроби. Взаємно обернені задачі 29
Висновок. 42
Використана література. 45
Вступ
Проблема активізації пізнавальної діяльності молодших школярів в процесі вивчення дробів привертала увагу багатьох представників педагогічної науки. Цінні положення про роль активізації пізнавальної діяльності міститься в працях Ш.О. Амонашвілі, В.О. Сухомлинського. У розробку багатьох аспектів цього питання значний вклад внесли праці сучасних педагогів методистів (М.В. Богданович, М.В. Козак, Я А. Король, М.И. Моро, О.С. Пчолко, О.С. Дубинчук, М.А. Бантова, А.М. Гримкало, Т.В. Місюра, І.Т. Зорецька).
Пізнавальна активність в учнів в процесі навчання математики має особливо важливе значення у формуванні понять. Тому необхідно володіти математичними прийомами, які сприяють активізації мислення учнів у цьому процесі. У теорії навчання встановлюються такі ознаки пізнавальної активності: прагнення і уміння самостійно мислити, здібність орієнтуватися в новій ситуації, знаходити свій підхід до суджень інших, незалежність власної думки.
Лише тоді можлива пізнавальна активна діяльність, стверджують знавці психології і педагогіки, коли в дитини відсутня будь-яка наполегливість на лінь, на відхилення від справи, коли увага дитини не відволікається, не розсіюється, коли справа не набридає. А для цього потрібне зацікавлення, стимул, правильно організована діяльність, така, щоб вона стала активною.
Метою своєї курсової роботи я ставила:
- дослідити завдання вчителя на сучасному етапі.
- Проблеми розвитку пізнавальної активності молодших школярів.
- Основні категорії діяльності, пізнавальної діяльності, пізнавальної активності.
- Наукові основи вивчення дробів в початковій школі.
- Підготувати дидактичні матеріали до теми “Дроби” і “Частини”.
Ця тема малодосліджена, характеризується новизною. Її продовжують розробляти і досліджувати вчені-педагоги, шукати раціональні і доступні шляхи впровадження в практику початкової школи. Для цього потрібно готувати, розробляти різноманітні дидактичні матеріали.
Новизна теми: “Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів в процесі вивчення дробів” в тому, що при вивченні математичних понять потрібно враховувати психологічні особливості дітей, тобто поєднувати математику і психологію, і лише тоді можна чекати успішного результату.
В процесі активізації пізнавальної діяльності учнів важливе завдання стоїть перед вчителем. Він повинен: впорядкувати, систематизувати знання дітей, навчити доводити, узагальнювати, застосовувати знання на практиці.