Основные тенденции перестройки процесса преподавания истории и инновации в свете требований современности
ПЛАН
ВСТУП.. 4
І. Цілі і задачі сучасної історичної освіти. 5
ІІ. Актуальні питання розвитку методики, як науки. 8
ІІІ. Інновації у вивченні історії 16
3.1. Ідея кодування знань. 16
3.2. Методика роботи з конспектами-схемами на уроках. 17
3.3. Розробка сигналів-символів і проведення уроків по них. 18
ІV. Захопити, а не примусити (Ігрова діяльність на уроках історії) 22
V. Реклама як двигун... історичної освіти (Використання рекламних матеріалів як історико-дидактичного джерела) 26
ВИСНОВОК.. 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 36
ВСТУП
У Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI ст.), Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті чітко окреслені підходи до оновлення завдань та змісту освіти, зокрема й вищої, на сучасному етапі національного духовного відродження в Україні з тим, щоб наша освітня галузь у недалекому майбутньому змогла інтегруватися у світовий освітній простір, а також забезпечувала реалізацію у навчальному процесі найсучасніших (новітніх) технологій. Цим самим здійснюватиметься особистісно орієнтоване навчання, котре забезпечуватиме оптимальний розвиток кожного учня загальноосвітньої та вищої школи.
Разом з тим, за останні роки в історико-педагогічній науці в Україні з'явилося чимало нових наробок щодо становлення й розвитку національної системи освіти й виховання. Також до наукового обігу введено цілу плеяду яскравих, талановитих, раніше замовчуваних (з відомих на те причин) імен, серед яких чільне місце посідають постаті Г.Ващенка, Б.Грінченка, М.Грушевського, І.Огієнка, С.Русової, С.Смаль-Стоцького, Я.Ряппо, Я.Чепіги та ін., котрі закладали підвалини національної освітньої системи. Крім того, в останнє десятиріччя у напрямі реалізації принципу народності, культуровідповідності в історію вітчизняної педагогіки широко вкраплюється народний досвід виховання і навчання дітей та молоді, котрий має стати надбанням майбутніх вчителів.
Зазначимо, що у зв'язку зі зміною соціальних орієнтацій та цінностей, в умовах сьогодення, нового перегляду потребує творча спадщина багатьох зарубіжних і вітчизняних педагогів, передовсім без ідеологічних нашарувань, упередженості і так званого класового підходу до виховання.