План

1. Лікувально-профілактична, санітарно-гігієнічна робота в спеціальних школах для дітей з порушенням зору

2. Предмет, завдання, історія олігофренопедагогіки

3. Ступені розумового недорозвинення при олігофренії: дебільність, імбецильність і ідіотія

4. Зміст освіти у допоміжній школі та вимоги до освітнього корекційно-виховного процесу

5. Поняття "затримка психічного розвитку", причини та форми затримки психічного розвитку

6. Оновні напрями навчально-корекційної роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку   

1. Лікувально-профілактична, санітарно-гігієнічна робота в спеціальних школах для дітей з порушенням зору

Складовою частиною діяльності спеціальних шкіл є організація лікувально-профілактичної, санітарно-гігієнічної та відновлювальної роботи, яка здійснюється лікарями-фахівцями (окулістом, педіатром, психоневрологом) і середнім медичним персоналом. Лікувально-консультативна допомога лікарів інших спеціальностей при наявності показань виявляється поліклінікою, в районі діяльності якої знаходиться школа. Вся лікувальна робота в школі спрямована на максимальне відновлення, поліпшення і охорону зору учнів. З цією метою проводяться такі заходи:

консервативне лікування очних захворювань (медикаментозна терапія, оксигенотерапія, фізіотерапія та ін.);

своєчасне направлення учнів, які потребують хірургічного лікування, в очній стаціонар;

активне плеоптичне і плеоптоортоптичне лікування; призначення очної корекції;

створення офтальмогігієнічних умов в процесі навчання.

При проведенні лікувально-відновлювальної роботи в залежності від показань ведеться консультування учнів в спеціалізованих клінічних центрах. Для отримання консультативної допомоги та методичного керівництва школа закріплюється за відповідним спеціалізованим закладом, що надає офтальмологічну допомогу.


2. Предмет, завдання, історія олігофренопедагогіки

Олігофренопедагогіка — це педагогічна наука про сутність та закономірності освіти, навчання і виховання дітей з вадами інтелекту, шляхи корекції порушень їхнього психофізичного розвитку.

З огляду на це визначення предметом олігофренопедагогіки є освіта, навчання і виховання дітей з вадами інтелекту; зміст та методика корекційної роботи з цією категорією учнів.

Олігофренопедагогіка як наука розв'язує такі завдання:

вивчення сутності та закономірностей розвитку особистості дітей з вадами інтелекту різних ступенів і видів;

  • удосконалення існуючих та розробка нових шляхів і засобів корекції наслідків розумової відсталості;
  • удосконалення змісту й методів корекційної роботи з дітьми, що мають вади розумового розвитку;

    удосконалення типів і структури спеціальних освітніх закладів для дітей з вадами інтелекту;

    розробка концепцій та відповідного наукового забезпечення щодо новітніх освітньо-виховних закладів для дітей з вадами інтелекту;

    " розробка стандартів спеціальної освіти для дітей з вадами інте­лекту різного віку і різних ступенів інтелектуальної недостат­ності;

    удосконалення форм і методів навчання і виховання дітей з вадами інтелекту;

    розробка новітніх інноваційних технологій навчання і вихо­вання дітей з вадами інтелекту;

    " дослідження шляхів ефективної інтеграції дітей з вадами інте­лекту у середовище здорових однолітків;

    розробка шляхів допомоги дорослим особам з вадами інтелекту;

    розробка змісту, форм і методів ранньої корекційної допомоги дітям з органічними ушкодженнями центральної нервової системи;

    розробка шляхів співпраці з сім'ями дітей з вадами інтелекту;

    дослідження новітнього педагогічного досвіду та можливос­тей його впровадження в практику роботи спеціальних зак­ладів;

    розробка теоретичних засад підготовки фахівців для роботи з різними категоріями осіб з вадами інтелекту:

    " створення історії української олігофренопедагогіки.

    Окремі з цих завдань є перспективними напрямками науко­вих досліджень олігофренопедагогіки.

    Олігофренопедагогіка є науково-прикладною дисципліною,

    тому вона розв'язує ряд завдань практичного характеру

    Олігофренопедагогіка виникла як певний етап у розвитку медицини й педагогіки. Перше глибоке клінічне вивчення розумової відсталості провів французький психіатр Жан-Етьєн Домінік Еськироль (1772—1840). Французький лікар і педагог Еедуард Сеген у 1846 році опублікував друковану працю «Моральне лікування, гігієна і освіта ідіотів та інших відсталих дітей», що вважається найбільш раннім систематичним підручником щодо роботи з дітьми з особливими потребами та з дітьми з обмеженими інтелектуальними можливостями. Опублікована праця ґрунтувалася на розвитку активності та дієздатності розумово відсталої дитини за допомогою спеціального режиму та особливих вправ-тренувань органів чуття, уваги, волі.


    3. Ступені розумового недорозвинення при олігофренії: дебільність, імбецильність і ідіотія

    Олігофренії (з грецької - слабоумство) - це група вроджених або набутих у ранньому віці (до 3 років) хворобливих станів психіки, що характеризуються загальними клінічними ознаками, котрі дозволяють розглядати їх у практичній експертній роботі як єдину клінічну форму.

    Олігофренії спричиняють неправильне формування або раннє ураження головного мозку. Це може бути зумовлено спадковістю (неповноцінність статевих клітин у батьків, що теж можуть бути хворими на олігофренію, або й у здорових батьків, унаслідок дії інтоксикацій, опромінення та ін.). Різні шкідливі впливи на плід на ранній стадії розвитку теж можуть призвести до розвитку олігофренії, наприклад, алкоголізм, наркоманія матері тощо. Приблизно у третині випадків олігофреній причини з'ясувати не вдається.

    Клінічні форми олігофреній. У практиці давно склалася класифікація, що базується на основній клінічній ознаці олігофреній - розумовій недорозвиненості. Для визначення ступеня розумової недостатності в кількісному виразі у нас і за кордоном застосовується інтелектуальний коефіцієнт - IQ. Градація за ступенем виразності вродженого слабоумства дозволяє всі варіанти олігофренів розділити на 3 групи: ідіотію (ІQ=20), імбецильність (ІQ=20-50), дебільність (ІQ=50-70). Необхідно пам'ятати про певну умовність такої градації, про наявність проміжних станів, особливо при практичній оцінці ідіотії і дебільності різного ступеня вираженості. У деяких випадках буває важко віддиференціювати легку імбецильність від тяжкої дебільності або легку дебільність від проявів низької інтелектуальної норми. В практиці судово-психіатричної експертизи це набуває особливого значення при визначенні осудності-неосудності чи дієздатності-недієздатності.

    Характеристики работы

    Контрольная

    Количество страниц: 13

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Специальная педагогика 4

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.