Методика обучения украинскому языку 3
План
1. Післябукварний період навчання грамоти
2. Методика класного і позакласного читання
3. Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах.
4. Техніка мовлення. Формування навичок виразного читання в учнів
5. Уроки позакласного читання – основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
6. Мова і мовлення вжитті людини
1. Післябукварний період навчання грамоти
Післябукварний період дуже важливий і відповідальний у навчанні грамоти. Це перехідний етап, протягом якого закріплюється те, що засвоєно у букварний період і проводиться підготовка дітей до роботи за Читанкою та Рідною мовою (підручники).
Основне завдання післябукварного періоду – удосконалення вміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів для розвитку усного мовлення.
Післябукварний період використовується для формування в учнів самостійності і читацької активності. У цей період учні ознайомлюються з творами найвидатніших українських і російських письменників, тому на уроці можуть звучати не тільки тексти з букваря, а й з окремо виданих художніх книжок цих авторів.
Матеріалом для читання є невеликі прозові і віршові тексти. Опрацювання цих текстів сприяє розвитку мовлення першокласників, розширенню їх світогляду, вихованню патріотичних, громадянських почуттів, високих моральних якостей.
Працюючи над текстами післябукварного періоду, необхідно застосувати такі види і прийоми роботи, які сприяли б формуванню навичок свідомого читання.
Це такі як:
- проведення екскурсій в музей, на природу;
- бесіди за малюнками букваря і додатковими ілюстраціями;
- словникова робота;
- бесіда за змістом прочитаного;
- відповіді на запитання вчителя за змістом прочитаного;
- знаходження відповіді на питання вчителя у тексті твору;
- самостійне читання тексту з метою відшуковування відповіді на попередньо поставлене вчителем запитання;
- вибіркове читання;
- ділення тексту на частини;
знаходження в тексті слів для підпису, що відповідає змісту малюнка;
- переказ тексту (близький до тексту, стислий, продовження тексту за уявою);
- словесне і графічне малювання.
Значна увага приділяєтья вдосконаленню навичок правильного читання (звуко-складовий та звуко-буквений аналізи слів, складання слів з розрізної азбуки і читання складами, тренувальні вправи, спрямовані на правильну вимову голосних і приголосних звуків, їх сполучень; попереднє напівголосне читання тексту, читання в уповільненому темпі тощо). Продовжується робота над виробленням умінь читати виразно (інтонування речень, у кінцівках стоять різні розділові знаки, читання в особах), над плавністю і прискоренням темпу читання.
Крім уроків читання в післябукварний період проводяться уроки письма. Вони між собою тісно пов’язані (на уроках читання учням пропонуються слова, речення, тексти, подані рукописним шрифтом, а на уроках письма учні списують з друкованого шрифту; на уроках читання і письма застосовуються аналітико-синтетичні вправи зі звуками, словами, реченнями; продовжується робота над формуванням фонетичних, морфологічних, синтетичних, лексичних, уявлень і понять; вдосконалюються орфографічні вміння і навички; проводиться робота над розвитком усного мовлення першокласників.
На уроках письма вдосконалюються графічні вміння і навички: закріплюються вміння писати малі та великі букви, склади, слова з ними. Урок письма в післябукварний період проводиться за структурою уроку повторення вивчених букв.
2. Методика класного і позакласного читання
Читання – важливий навчальний предмет і одночасно – засіб навчання. Чим скоріше сформується навичка читання, тим успішніше учні оволодіватимуть програмним матеріалом.
Читання – один із видів мовленнєвої діяльності (слухання, мовлення, читання і письмо), що забезпечують розвиток комунікативних умінь та навичок.
Важливою проблемою уроків читання є визначення оптимальних шляхів реалізації поставлених цілей у вивченні навчального матеріалу з врахуванням його змісту та можливостей.
Удосконалення техніки читання – першочергове завдання на уроках читання в початкових класах, бо вже на цьому етапі треба готувати учня до самостійної роботи з книгою, допомогти йому в пізнанні навколишнього. Саме тому тут важливі вправи з техніки читання, застосування індивідуально-диференційованих завдань, контроль за розвитком навички читання майже у кожного учня класу.
Вирішальну роль у читанні відіграють зорові відчуття: оптичний образ слова викликає відповідну мовно-рухову реалізацію. На швидкість реалізації зв’язку буква – звук впливає ступінь знайомства учнів з буквами (1 клас, початок 2 класу). Зазначене впливає на розвиток техніки читання (спосіб читання, правильність, швидкість).
Упізнавання сигналів (написане чи надруковане слово) здійснюється на основі графічних образів слів, що мають бути в учнів. Накопичення цих образів – важливе завдання уроків читання. Для вирішення цього завдання вкрай необхідне читання у великій кількості. На кожному уроці учні неодноразово мають звертатись до тексту, перечитувати його, знаходити відповіді на поставлені запитання, виділяти структурні частини, елементи тексту для характеристики вчинків дійових осіб і зачитувати відповідні частини тексту.