Материалы фольклорной практики 6

ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ

Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.

Краще недоговорити, ніж переговорити.

Умієш говорити — умій слухати.

Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.

Коли сам добре не знаєш, то не говори.

Краще мовчати, ніж брехати.

Не говори що знаєш, але знай, що говориш.

Що маєш казати — наперед обміркуй.

Вода все сполоще, а злого слова — ні.

Удар забувається, а слово пам`ятається.

Слово — не стріла, а глибше ранить.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Шабля ранить голову, а слово — душу.

Дав слово — виконай цого.

Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.

Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.

Хто мовчить, той двох навчить.

Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.

Дурний язик голові не приятель.

Довгим язиком тільки полумиски лизати.

На чужий роток не накинеш платок.

Їж борщ із грибами і держи язик за зубами.

Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Слово до слова — зложиться мова.

Слово — не полова, язик — не помело.

І від солодких слів буває гірко.

Більше діла — менше слів.

Не роби з писка халяву.

Гостре словечко коле сердечко.

Добре слово варте завдатку.

ЗАГАДКИ

Я - руда,

І ти руда!

Я з хвостом -

Ти без хвоста!

Я - звірятко,

ТИ - грибок,

А ім'я -

Одне на двох!

(Лисичка)

В барлогу скоро піду спати,

Щоби зиму переждати.

Коли тепло прийде назад-

І я повернуся до вас.

(Ведмідь)

Чистенькі віконця

Сміються до сонця,

Дітоньки довкола,

Наша люба..... (школа)

Біла рілля,

Чорне насіння,

Хто вміє – той посіє,

Хто знає – відгадає.

(письмо)

Не кущ з листочками.

Не сорочка, а зшита:

Не людина, а навчає.

(книжка)

Маю диво на стіні,

Каже „так”, не каже „ні”.

(годинник)

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ

Суха береза у печі пала

1. Суха береза у печі пала,

Свекруха лиха вогонь залила.

2. Щоб я молoда не вечеряла,

Не вечерявши, спатоньки лягла.

3. — Заснула я сон — вже й місяць зійшов,

Заснула другий — вже й милий прийшов.

4. — Чи ти, мила, спиш, ой чи так лежиш?

Я, милий, не сплю, тільки так лежу.

5. — Я, милий, не сплю, тільки так лежу,

Про своє життя думку думаю.

6. Ой давно, давно я в батька була,

А вже ж та стежка терном заросла.

7. Ой не так терном, як калиною,

Я в батька була ще й дівчиною.

8. Я в батька була, як рожа цвіла,

А в свекра стала, як рожа в'яла.

9. Ой піду я в сад, зломлю виноград,

Сяду на дубу та й стану кувать.

10. Сяду на дубу та й стану кувать,

Чи не вийде мати води набирать.

Записано від Ракунець В.Г.

1914 р. Котра закінчила 2 класи польської школи.

Проживала в с. Антопіль Рівненського Району Рівненської області.

Записала Карпюк А.М.

РОДИННО-ПОБУТОВІ

Вівці, мої вівці,

Вівці та отара,

Хто ж вас буде пасти,

Як мене не стане? Гей, гей!

Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду,

Як мене не стане, гей!

Гей, пасіться, вівці,

Де високі гори.

Я піду до Ксені,

Де чорнії брови, гей, гей!

Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду,

Де чорнії брови, гей!

Сама Ксеня вийшла,

Файна моя нічка,

Просидів я з нею

До темної нічки, гей, гей!

Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду,

До темної нічки, гей!

Записано від Ракунець В.Г.

1914 р. Котра закінчила 2 класи польської школи.

Проживала в с. Антопіль Рівненського Району Рівненської області.

Записала Карпюк А.М.

ПІСНІ-БАЛАДИ

Дунаю, Дунаю

1. Дунаю, Дунаю,

Бистра вода в тобі.

Не повідж, дівчатко, |

Не повідж, дівчатко |

Же я був при тобі. |x2

2. Лем ти так повідай,

Же я лучку косив.

Дам я ти перстеник, |

Дам я ти перстеник, |

Що я го рад носив. |x2

3. Конику сивавий,

Винесь ня з мурави,

Як ня не винесеш |

Як ня не винесеш |

Стрілю ти до глави. |x2

4. Стрілю ти до глави

І до твого бочка,

Як ня не винесеш |

Як ня не винесеш |

До того горбочка.|x2

5. Таке ся ми, таке

Дівча сподобало,

Що на бистрим ярку |

Що на бистрим ярку |

Личко обмивало. |x2

6. Личко обмивало,

Хустинком втерало,

Таке ся ми, таке |

Таке ся ми, таке |

Дівча сподобало. |x2

Записано від Грисюк К.М. 1945 р.

Проживає в с. Б.Криниця Рівненського Району Рівненської області.

Записала Карпюк А.М.