Методика преподавания украинского языка

1. Словникова робота на уроках української мови

У період навчання грамоти слід, як сказано в програмі, «в процесі спостережень та екскурсій сприяти одержанню дітьми живих вражень від навколишньої дійсності, які розширюють, уточ­нюють уявлення дітей, збагачують їх словник і мову учнів» (Програми восьмирічної школи (1—3 кл.)- К., «Радянська школа»,

Учні вчаться спостерігати, порівнювати, робити висновки. Учи­тель повинен так проводити роботу на уроці, щоб, збагачуючи пам'ять дитини новими знаннями, розвивати її мислення, збага­чувати словниковий запас і мову взагалі.

Навички з читання й письма в період навчання грамоти самі по собі сприяють підвищенню культури мови учнів. У щоденній роботі вчитель збагачує мову дітей новими словами, поняттями, вчить правильно висловлювати свої думки.

Основні завдання роботи з розвитку мови:

1) уточнення тих слів, що "учні вже знають;

2) збагачення слов­ника учнів і навчання володіти словом;

3) навчити слова сполучати в речення;

4) навчити правильно, в логічній послідовності вислов­лювати свої думки, тобто зв'язною мовою.

Під час навчання грамоти діти оволодівають певними уміннями з усного і писемного мовлення:

1) пояснюють значення слова, яке зустрічається при читанні;

2) відповідають повним реченням на за­питання вчителя до змісту прочитаного тексту, малюнка;

3) переказують прочитане своїми словами;

4) складають невелике оповідання за малюнком, картиною, описують усно предмет, вміють записати кілька речень;

5) розказують про свої спостереження за погодою, природою і за працею людей.

Розвиток мови не повинен обмежуватись лише букварними вправами. Робота з розвитку мови проводиться у зв'язку з читанням віршів, казок, відгадуванням загадок, з розглядом картин, з пере­глядом діафільмів, із проведенням екскурсій, спостереженнями ді­тей над природою і погодою.

Види роботи з розвитку мови: словникова робота, логічні вправи, робота над реченням і над зв'язною мовою.

Словникова робота. Основне завдання словникової роботи полягає в тому, щоб домогтись розуміння і правильного вжи­вання дітьми слів у мові. Вона є важливим засобом розуміння чи­таного, тобто свідомого читання.

Щоб робота по збагаченню словника була систематичною, вчитель, готуючись до кожного уроку, повинен намітити слова і вирази, які треба пояснити і як саме.

Роботу над поясненням значення слів учитель проводить під час складання їх з розрізної азбуки.

Наприклад, складено слово лив. Учитель запитує, яку букву тре­ба замінити, щоб одержати назву хижого, сильного звіра (лев). Яку букву треба додати до слова оре, щоб одержати назву птаха-хижака? (Орел). Які можна утворити слова, вставляючи різні голосні у слово сила? (сила, сіла, села). Учні пояснюють значення кожного слова, яке утворили. Коли читаються слова в стовпчиках, то пояс­нюється їх значення так: Іра — ім'я дівчинки, і-ри-си — цукерки, му-хо-мор — отруйний гриб.

Не можна зловживати запитаннями: Що це таке? Як ти розу­мієш? Що таке жменька? Як ти розумієш слово крихітка? Що таке килим?

Краще запитати: 3 чого бувають крихітки? Де лежить килим? Покажи жменьку.

Можна використати такі прийоми пояснення слів:

1)показ предметів чи малюнків (барабан, горн, малюнок трак­тора, човна, куреня);

2)пояснення слів під час екскурсії шляхом спостереження (клен, дуб, липа, шишки, сосни, аґрус);

3)конкретний показ напрямку (зверху, знизу, зліва, справа);

4)складання речень типу: Дитя тупає ніжкою. Дідусь тюпає до хати;

5)описове пояснення: віти — на чому вони є?; екран — у чому є екран? (Віти на дереві, екран у телевізора);

6)добір слів, близьких за значенням: ладнає — робить, віти — гілки;

7)використання сюжетних малюнків букваря, на яких є зо­браження певних предметів (отара, табуні

Працюючи над малюнком, картиною чи серією картин, учитель домагається того, щоб під час розповіді була послідовність думок, щоб діти підбирали відповідні слова і правильно будували речення.

З метою активізації словникової роботи вчитель виготовляє на­стінні тaблиці нових слів. Слова можна записувати по темах: «Шко­ла», «Учні», «В лісі», «Тварини» і т. д.

Лексична робота на уроках навчання грамоти не зводиться тіль­ки до пояснення значення окремих слів. Важливе завдання, яке ви­рішується разом із формуванням навичок читання, є уточнення уявлень першокласників про навколишній світ, збагачення і роз­ширення їх словникового запасу. А саме:)учні одержують уявлення про природу восени, про рослини (дерева, кущі, трава, городина, садовина); про тварин (звірі, птахи, комахи, риби); предмети (ін­струменти, одяг, меблі, іграшки, навчальні приладдя); про пра­цю дорослих і дітей, про школу, "про радянські свята, про Батьків­щину тощо.

Всі ці уявлення даються дітям у доступній формі й формуються поступово, разом з тим збагачується і словник дітей.