Формы и методы организации педагогического партнерства школы и современной семьи

ВСТУП

Актуальність дослідження обумовлена тим, що сучасна сім’я є найважливішим соціальним середовищем формування особистості і ключовим інститутом виховання, який відповідає не лише за матеріальний добробут дитини, але й за її моральне обличчя, навчальний і культурний рівень життя. Саме в ній формуються гуманні моральні основи особистості, оскільки сім’я є визначальною «школою» взаємин з людьми. Проте в зв’язку із загостренням економічної ситуації в країні умови сучасного життя спонукають батьків працювати на двох-трьох роботах або ж далеко від дитини, що значно скорочує час спілкування з дитиною, збіднює соціально-комунікативні зв’язки, заважає підвищенню освітнього і культурного рівня батьків, знижує виховний потенціал сім ї. Психологічний дискомфорт, нестабільна емоційна атмосфера в сім’ї, психолого-педагогічна некомпетентність батьків можуть спричинити формування неадекватної і негативної поведінки дітей і підлітків. Успіху в розв’язанні специфічних завдань формування гуманних батьківсько-дитячих взаємин можна досягти, якщо виховання у школі й сім’ї розглядати як єдиний процес. Тому на сучасному етапі трансформаційного розвитку українського суспільства вирішення виховних завдань реалізується в умовах тісного партнерства сім’ї та школи, включаючи й механізми державно-громадського управління загальноосвітньою школою. Сьогодні суспільство гостро потребує виховання таких особистісних якостей, як: духовність, пошук істини, прагнення творити добро, участь у розбудові громадянського суспільства, турбота про природу, повага до сімейних цінностей, прагнення в досягненні мети, відповідальність за основні події в своєму житті, турбота про близьких, їхнє та своє здоров’я. Школа та сім’я як два потужних інститути функціонують у взаємозалежності доповнюючи один одного. У сім’ї, як соціальному мікросередовищі, здійснюється залучення дітей до соціальних цінностей і ролей, введення їх у складнощі і суперечності сучасного світу. Тоді як школа сприяє розумовому та колективному розвитку.

Джерельна база дослідження. Наукові роботиприсвячені проблемам педагогічного партнерства школи і сучасної сім’ї здійснили: Штриголь Д. В. [76], Селуянова М. В. [60], Постовий В. [49], Повалій Л. В. [45], Назаренко Л. М. [42], Міляєва В. [40], Ковальчук О. В. [32], Кравченко Т. В. [25], Кириченко В. І. [22], Єфімова С.М. [15], Десятник К. В. [11], Цюра С. Б. [73], Шостак У. В. [76] та ін.

Аналіз наукової, дидактичної, методичної літератури з педагогіки та психології доводить, що педагогічне партнерство школи і сучасної сім’ї, є об’єктом пильної уваги науковців, педагогів та психологів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити форми і методи організації педагогічного партнерства школи і сучасної сім'ї

Об'єкт дослідження: педагогічне партнерство школи та сім’ї.

Предмет дослідження: форми і методи організації педагогічного партнерства школи і сучасної сім'ї.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати сучасну сім’ю у контексті функції виховання;

2. Визначити педагогічні засади, принципи й умови партнерської взаємодії школи та сім’ї;

3. Проаналізувати напрями організації, форми та методи педагогічного партнерства школи та сім’ї;

4. Провести дослідно-експериментальну перевірку ефективності організації педагогічного партнерства школи та сучасної сім’ї;

5. Надати рекомендації щодо покращення педагогічного партнерства школи та сім’ї.

Методи дослідження. Для перевірки гіпотез і вирішення завдань, поставлених у дослідженні, використаний комплекс методів, що включає в себе:

– теоретичний науково-аналітичний огляд психологічних, соціальних, педагогічних монографічних і періодичних наукових видань по досліджуваній проблемі;

– науково-психологічне узагальнення та класифікація;

– емпіричніметоди (анкетування).

– методи математичної статистики: частотний аналіз;

– інтерпретаційніметоди: класифікація й узагальнення емпіричних даних.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають теоретичні відомості про партнерську взаємодію школи та сім’ї (Т. Виноградова, К.Десятник, В. Кириченко, Т. Кравченко, О. Ковальчук, С. Мартиненко, В. Міляєва, В. Оржеховська, Л. Повалій, Н. Стаднік, М. Селуянова, Н. Устинова, У. Шостак).

Гіпотеза дослідження: ґрунтується на припущенні, що формування соціокультурного простору сучасної школи залежить від організаційно-педагогічних умов батьківсько-вчительського партнерства та їх взаємозв’язку у формуванні спільних функцій у розвитку особистості дитини.

Теоретична значущість роботи полягає у розширенні теоретичних відомостей про форми і методи організації педагогічного партнерства школи і сучасної сім'ї.

Практична значущість роботи визначається тим, що результати дослідження можуть бути використані на практиці для покращення педагогічного партнерства школи і сучасної сім'ї, а також при підготовці студентів відповідного фаху.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося ЗОШ №33 м. Рівне.

Наукова новизна дослідження полягає в проведенні емпіричного дослідження батьківсько-вчительського партнерства та їх взаємозв’язку у формуванні спільних функцій у розвитку особистості дитини.

Апробація й упровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати наукової розвідки обговорені на засіданні кафедри й апробовані на щорічній науково-звітній конференції.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури, який налічує 78 джерел; ілюстрована таблицями, рисунками; вміщує додаток.