Развитие технического мышления старшеклассников при изучении профиля "Швейное дело" с использованием исследовательской работы

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 192

Платная работа

Цена: 700.00грн.

Заказать работу

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ I. Теоретичні основи розвитку технічного мислення в учнів старших класів з використанням дослідної роботи при вивченні профілю «Швейна справа». 13

1.1.Розвиток технічного мислення старшокласників як необхідна умова їхньої трудової підготовки. 13

1.2. Структура та особливості технічного мислення старшокласників. 22

1.3.Сутність дослідної роботи та умови її застосування для формування в учнів старших класів технічного мислення при вивченні профілю «Швейна справа». 35

Висновки до першого розділу 45

Розділ II. Методичні основи розвитку технічного мислення старшокласників при вивченні профілю «Швейна справа» з використанням дослідної роботи. 47

2.1. Методика розвитку технічного мислення старшокласників при вивченні профілю «Швейна справа» з використанням дослідної роботи. 47

2.2. Методика проведення експериментальної роботи. 58

2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики розвитку технічного мислення в учнів старших класів на заняттях профілю «Швейна справа» з використанням дослідної роботи. 68

2.4. Методичні поради для вчителів трудового навчання. 78

Висновки до другого розділу 81

Розділ III Охорона праці в навчальній майстерні. 82

3.1. Аналіз умов праці на об’єкті господарювання в майстернях з використанням технологічного обладнання 83

3.2. Захист об’єкта господарювання, евакуація людей під час виникнення надзвичайних ситуацій 88

3.3. Дотримання правил техніки безпеки в майстернях з використанням технологічного обладнання 89

Висновки до третього розділу 93

Висновки. 94

Список використаної літератури. 95

Додатки

ВСТУП

Аналіз сучасного середовища життєдіяльності людини засвідчує, що перетворююча діяльність людини є домінантною. Виразником перетворюючої діяльності людини стали техніка й технології, які відображають сукупність способів і засобів праці, кваліфікацію працівників.

Безперечно, що підростаючому поколінню потрібно оволодівати знаннями про сутність технологічних перетворень навколишньої дійсності. У кожного школяра мають бути сформовані чіткі уявлення про способи перетворюючої діяльності людини, її еволюцію й тенденції розвитку, результати і наслідки впливу на особистість, суспільство і природу. Необхідною умовою усвідомлення проблем і процесів техногенного розвитку суспільства слід вважати наявність техніко-технологічних знань і вмінь особистості.

Практичне засвоєння технологічних закономірностей перетворюючої діяльності, оволодіння способами, засобами і культурою праці, професійне самовизначення здійснюється і на заняттях профілю «Швейна справа» в старших класах змістом якого передбачено забезпечувати формування в учнів культури праці, технічної культури, практичних знань і вмінь, що відображають поширені способи, засоби, процеси, результати і наслідки діяльності людини в сфері швейного виробництва чого не забезпечує жодний інший напрямок загальної освіти.

Змістове наповнення профільного навчання з даного напряму спрямоване на формування уявлень та знань про перетворюючу діяльність людини, яка в сучасних умовах пронизує весь її життєвий простір: побут, навчання, виробничу сферу, управління, забезпечує визначення місця людини в природі і суспільстві, рамки її втручання в природні процеси. Передбачено, що центральне місце в знаннях про перетворюючу діяльність повинна зайняти техніка і відповідні технологічні процеси. Чільне місце в даному процесі займає технічне мислення старшокласників.

Концептуальні ідеї видатних психологів з проблеми розвитку мислення (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін та ін.) створили базу для розробки теоретико-експериментальних підходів до розвитку мислення учнів загальноосвітніх навчальних закладів (П.Я.Гальперін, В.В. Давидов, Л.В. Занков, О.М. Кабанова-Меллер, Н.О. Менчинська, Д.Б. Ельконін та ін.).

В останні десятиліття в науці визнана диференціація видів мислення, оскільки її введення дозволяє досліджувати специфіку конкретно наукового виду мислення й розробляти засоби для його розвитку.

Дослідження проблем, пов’язаних з технічним мисленням було здійснено в роботах С.М.Василевського, П.І.Іванова, Б.І.Обшадко, В.В.Чебишевої. Специфіка технічного мислення і його структура досліджувалися Т.В.Кудрявцевим і його колегами – О.А.Концевою й І.С.Якиманською.

Ці дослідження, а також концепція розвиваючого навчання, стали теоретичною основою для розвитку технічного мислення учнів загальноосвітніх навчальних закладів освіти.

В останні роки з’явився ряд досліджень, присвячених розвитку технічного мислення учнів загальноосвітніх навчальних закладів (О.А.Булавенко, А.І.Влагнєва, М.Г.Давлєтшин, М.М.Зиновкіна, Б.А.Соколова та ін.). Їхні автори досліджували процеси розвитку технічного мислення учня як одного з компонентів технічних здібностей (М.Г.Давлєтшин), розробки науково-педагогічних завдань для формування наукового мислення (В.К.Сидоренко, Є.В.Кулик) тощо. Ці роботи розглядають найрізноманітніші аспекти обговорюваної проблеми, але в них не ставиться завдання розробки дидактичного підходу до розвитку технічного мислення старшокласників на основі теоретико-методологічного дослідження його структури з урахуванням сучасного рівня розвитку технічного знання.

Найслабшим місцем у теорії й практиці освіти є зміст, принципи й методи навчання. Сьогодні вже саме життя вимагає розробки і впровадження диференційованого змісту освіти, активних прийомів, форм і мето­дів навчання.

Сказане повною мірою стосується і залучення учнів до дослідницької роботи на заняттях, основна мета якої, як відомо, полягає в забезпеченні активного ставлення учнів до оволодін­ня знаннями, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних технічних здібностей.

Використання дослідницької діяльності у навчальному процесі відповідає поглядам Ш.О.Амонашвілі, Ю.К. Бабанського, Г. Ващенка, Л.С.Виготськогно, Д.Б.Ельконіна, М.В.Кларіна, О.М.Леонтьєва, С.Л.Соловей­чика та ін.

У сучасну педагогічну науку великий внесок з питань організації досліджень зробила А.П.Усова, Тхоржевський Д.О. та інші, які підкреслили, що дослідна робота допомагає дитині оперувати засвоєними знаннями.

На думку багатьох дослідників, залученя учнів до дослідницької роботи на уроках використовуються з метою забезпечення інтересу та тривалості уваги, активності дітей.

Однак сьогодні залучення учнів до дослідної роботи швидше є тео­ретичною моделлю розвиваючого навчання, ніж реалі­зується на практиці як цілісний процес. Основні поло­ження такої роботи недостатньо методично конкретизовані, не розроблені численні питання доцільності її застосування у навчальному процесі. Тому залучення учнів до дослідної роботи у сучасній загальноосвітній школі на заняттях профільного та трудового навчання використовується епізодично і, як пра­вило, не завжди ефективно.

Немає сумніву, що причин неякісного застосування дослідної роботи в професійному та трудовому навчанні багато. Це, зокрема, й неба­жання частини вчених розібратися у специфіці дослідної роботи навчання, й індиферентне ставлення до такого навчання методистів та вчителів, і сукупність причин соці­ально-психологічного порядку (авторитарний стиль ке­рування в системі освіти й такий самий стиль викладан­ня та спілкування вчителя з учнем, домінування вико­навчої ініціативи педагогів і школярів, низький рівень психологічної культури вчителів тощо).

Проте основна причина низької практичної ефек­тивності залучення учнів до дослідної роботи на заняттях профільного навчання, на наш погляд, поля­гає в тому, що теоретичні розробки питань, які сто­суються чинників доцільного використання дослідної роботи у навчанні, не доведені до рівня конкретної педагогічної технології.

Результати спостережень і проведеного нами на базі Великомежиріцької ЗОШ 1-111 ступенів Рівненської області та ряду інших шкіл констатувального експерименту, показують, що рівень розвитку технічного мислення учнів 10-11 класів на заняттях профільного навчання явно невисокий. Тим часом, як відомо, розвиток технічного мислення сприяє росту якості засвоєння учнями техніко-технологічнчних знань, і, отже, має істотне значення для підвищення рівня їх майбутньої професійної підготовки. Тому дослідження технічного мислення й розробка дидактичного підходу для його розвитку в учнів 10-11 класів є вкрай актуальною проблемою.

Таким чином встановлено існування протиріч між :

– необхідністю наявності технічного мислення в учнів загальноосвітніх шкіл, і недостатнім його рівнем в них на сучасному етапі розвитку техніки і суспільства;

– значимістю проблеми розвитку технічного мислення в старшокласників в процесі вивчення профілю «Швейна справа» й недостатньою її розробленістю в умовах загальноосвітнього закладу освіти;

Наявність цих протиріч дало нам підстави обрати тему магістерського дослідження – «Розвиток технічного мислення старшокласників при вивченні профілю «Швейна справа» з використанням дослідної роботи»

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні умов і засобів розвитку технічного мислення учнів старших класів в процесі вивчення профілю «Швейна справа», встановленні структурних компонентів технічного мислення і на цій основі розробці методики залучення учнів до дослідної роботи, яка сприятиме ефективному розвитку усіх складових їх технічного мислення.

Відповідно до мети сформульовано основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу літератури визначити сутність та особливості розвитку технічного мислення учнів 10-11 класів на заняттях трудового навчання.

2. Вивчити стан сформованості технічного мислення в учнів 10-11 класів з метою виявлення основних недоліків, суперечностей та чинників впливу на ефективність формування технічного мислення в них у процесі вивчення технологічного профілю.

3. Дослідити специфіку технічного мислення та його основні особливості на сучасному етапі розвитку науки та техніки і встановити цілісну систему взаємопов’язаних компонентів технічного мислення, їх змістову характеристику.

5. Розробити методику розвитку технічного мислення в учнів 10-11 класів на заняттях профілю «Швейна справа» з використанням дослідної роботи.

6. Експериментально перевірити ефективність впливу розробленої методики на розвиток технічного мислення в старшокласників при вивченні профілю «Швейна справа».

7. Визначити умови організації навчання з охорони праці на заняттях даного профілю.

Об’єктом дослідження виступає процес навчання учнів 10-11 класів з профілю «Швейна справа».

Предмет дослідження – зміст та дидактичні умови використання дослідної роботи на заняттях профілю «Швейна справа» з метою розвитку технічного мислення учнів 10-11 класів.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що рівень технічного мислення старшокласників при вивченні профілю «Швейна справа» покращиться, якщо в навчальному процесі залучати учнів до дослідної роботи.

Методологічною основою дослідження є діалектичне розуміння діяльності; системний, особистісний і діяльнісний підхід як конкретно-методологічні принципи педагогічних досліджень, психологічні дослідження із проблем розвитку особистості.

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури, учбово-програмної й нормативної документації по вищій школі для визначення стану та перспектив розробленості досліджуваної проблеми;

- емпіричні: спостереження, тестування, анкетування, вивчення продуктів діяльності студентів, педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз його результатів для виявлення особливостей розвитку технічного мислення майбутніх вчителів технологій в процесі вивчення спеціальних дисциплін, встановлення критеріїв і показників досліджуваного педагогічного феномену;

- методи математичної статистики для обробки результатів наукового пошуку, визначення стану та динаміки рівнів сформованості технічного мислення студентів.

Організація дослідження. Поставлена мета визначила хід теоретико-експериментального дослідження, що проводилося протягом 2014-2015 навчального року у три етапи.

На І етапі ( вересень-жовтень 2014 року) був здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури із проблем розвитку особистості й мислення, структури технічного мислення; проведений експеримент, що констатував вплив рівня розвитку технічного мислення учнів на засвоєння технічних знань.

На ІІ етапі теоретико-експериментального дослідження (листопад 2014 року) на підставі аналізу методологічних особливостей технічних наук, технічного знання і їхньої специфіки була обґрунтована доцільність збагачення технічного мислення новими компонентами й виявлена цілісна структура технічного мислення.

На підставі розроблених теоретичних положень про структуру та компоненти технічного мислення була розроблена методика залучення учнів до дослідної роботи на заняттях профілю «Швейна справа», що сприяє ефективному розвитку технічного мислення учнів у процесі вивчення профілю.

На ІІІ етапі (грудень 2014 року-квітень 2015 року) була розроблена й апробована методика перевірки ефективності розвитку в учнів старших класів технічного мислення на основі залучення їх до дослідної роботи при вивченні профілю «Швейна справа».

База дослідно-експериментальної роботи. Дослідно-експериментальна робота проводилася на заняттях профільного навчання у ЗОШ № 18 м. Рівне. Експериментом було охоплено 30 учнів даної школи.

Теоретичне значення дослідженя полягає у обгрунтуванні умов і засобів розвитку технічного мислення учнів старших класів в процесі вивчення профілю «Швейна справа», встановленні структурних компонентів технічного мислення і на цій основі розробці методики залучення учнів до дослідної роботи, яка сприятиме ефективному розвитку усіх складових їх технічного мислення.

Теоретичною основою дослідження є: загальна теорія мислення (Д.Брунер, Л.С.ВиготськийС.Л.Рубінштейн, О.К.Тіхоміров), теорія розвиваючого навчання (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Н.Ф.Тализіна, Д.Б.Ельконін, Т.В.Кудрявцев); концепція трикомпонентної структури технічного мислення Т.В.Кудрявцева; основні висновки педагогів і психологів з питань застосування в навчанні системи навчальних задач (Т.В.Кудрявцев, І.Я.Лернер, Д.Толлінгерова, А.Є.Єсаулов); теорія активізації процесу навчання (Н.М.Звєрєва, М.Н.Скаткін); технологічний підхід до навчання й виховання (В.П.Безпалько, М.В.Кларін, О.М.Коберник, Г.К.Селевко, В.К.Сидоренко, В.Д.Симоненко); активізація процесу навчання через розв’язування технічних задач (Т.В.Кудрявцев, В.О.Моляко, Д.І.Обшадко, Б.А.Соколов, И.С.Якиманська,) та через залучення учнів до виконання дослідних завдань (Г. Ващенко, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, М.В.Кларіна, С.Л.Соловей­чик, А.П.Усова, Тхоржевський Д.О.); теорія міжпредметних зв’язків (Л.В.Загрекова, В.Н.Максимова); політехнічніе навчання (П.Р.Атутов, С.Я.Батишев, В.М.Мадзігон, В.О.Поляков, В.В.Сєріков, Д.О.Тхоржевський, Ю.С.Тюнніков).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше визначено сутність та умови розвитку технічного мислення у старшокласників на заняттях профілю «Швейна справа»

- встановлено структуру та особливості технічного мислення, запропонована цілісна система взаємопов’язаних компонентів мислення (понятійний, образний, практичний, володіння мовою техніки, оперативний), розкрито зміст нових компонентів - володіння мовою техніки й оперативність;

- розроблено методику використання дослідної роботи на заняттях, орієнтовану на ефективний розвиток технічного мислення у старшокласників на заняттях профілю «Швейна справа».

- доведено ефективність впливу розробленої методики дослідного навчання на на рівень розвитку технічного мислення у старшокласників в процесі вивчення профілю «Швейна справа».

Практичне значення одержаних результатів полягаєу впровадженні розроблених автором методичних рекомендацій для вчителів трудового навчання загальноосвітніх навчальних закладів, що включають систему дослідних завдань, спрямованих на розвиток технічного мислення учнів 10-11 класів при вивченні профілю «Швейна справа».

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес ……ЗОШ I-III ступенів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися наміжнародній науково - практичній конференції студентів та молодих науковців «Наука, освіта, суспільство очима молодих» ( Рівне –РДГУ, 14.05. 2015р.), наукових та методичних семінарах кафедри ТіМПО РДГУ, науковій конференції викладачів та студентів РДГУ (26.03.2015р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 2 публікаціях, з яких: 1 – стаття «Розвиток технічного мислення старшокласників як необхідна умова їхньої трудової підготовки» у збірнику наукових праць «Матеріали VIIIміжнародної конференції студентів та молодих науковців «Наука, освіта, суспільство очима молодих». Частина 1. Псих.-пед. напрям-. 14.05. 2015р. - С.166-167» та 1 методичні рекомендації для вчителів трудового навчання.

Структура магістерської роботи. Робота складається з трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (117 найменувань) та 15 додатків. В роботі налічується 8 таблиць. Загальний обсяг магістерської роботи становить 190 сторінок, основний зміст викладено на 92 сторінках.

Закрыть

Развитие технического мышления старшеклассников при изучении профиля "Швейное дело" с использованием исследовательской работы

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.