Формирование знаний, умений и навыков по линейной и воздушной перспективы на уроках изобразительного искусства в 5 - 6 классах

Вступ

Образотворче мистецтво - унікальний навчальний предмет,який на­дає учням багато можливостей для духовного саморозкриття, творчого сомовтілення, розвитку здатності до життєвого самовизначення, дає змогу роз­крити нахили до різних творчих професій : художника, дизайнера, архітектора, фотографа, модельєра, спеціаліста з комп`ютерної графіки тощо . Засвоюючи такі навчальні поняття, як “композиція”, “форма”, “колір”, “простір” та “об`єм”, школярі вчаться створювати образи на рівні переосмислення в емо­ційно-естетичному ключі уявлень про навколишній світ, вільно оперуючи кольорами, формами та їх поєднанням, лініями.

Образотворче мистецтво в загальноосвітній школі-це один із бага­тьох предметів, який звернений не тільки до розуму дитини, а й до її серця. Тут почуття дитини, її емоції грають таку ж роль, як логічне мислення на уроках ма­тематики, фізики. Безперечно, урок образотворчого мистецтва теж потребує засвоєння певної сукупності знань, умінь, але специфіка його полягає в тому, що це відбувається тільки через почуття дитини, її переживання.

Мистецтво - це злиття думок і почуттів, воно діє на емоційну сферу людини і тому є могутнім засобом її духовного виховання. На яких переживан­нях і враженнях виховується дитина, такою вона і стає : доброю або злою, корисливою або жертовною, жорстокою або гуманною. Співчуття, співпережи­вання – це велика праця душі , а душу потрібно виховувати.

Міцні основи любові до мистецтва і розуміння його найуспішніше можна закласти в ранньому віці, коли діти сприймають мистецтво як щось органі­чно притаманне самому життю поряд із сонячним світлом, блакиттю неба,співом пташок. Аджесаме в цю пору в дітей, як правило, проявляється акти­вне прагнення не тільки “втішатися красою”, але й самим створювати її .

Праці вчених внесли великий вклад у розвиток вітчизняної науки в галузі теорії зображень — нарисної геометрії, складовою частиною якої є перспектива, і методи її вивчення.[2;15]

Науковою і практичною розробкою питань перспективи займалися й пізніше вчені і художники різних країн.[13;3]

Значний вклад у розвиток перспективи внесли і вітчизняні художники-педагоги, які розробили різні види перспектив (панорамна, театральна, кіноперспектива, стереоперспектива та ін.).[30;69]

Актуальність теми магістерської роботи пов`язана зтруднощами , що виникають в учнів на уроках образотворчого мистецтва при вивченні основних законів перспективи (розділ “Простір та об`єм”), особливо під час проектування архітектурних об`єктів і планування ландшафту, в мистецтві дизайну, зокрема , при розробці інтер`єрів та екстер`єрів приміщень. Опанування учнями основних прийомів побудови перспективи є актуальним і при вивченні інших навчальних предметів, зокрема креслення, фізики, хімії.

Відсутність чітких уявлень про перспективу може стати причиною виникнення в учнів почуття незадоволення результатами власної праці через невпевненість у своїх діях. Тому вміння самостійно зображувати явища дійсності з урахуванням законів перспективи , як під час опрацювання реалістичного зображення (натюрморт,пейзаж, сюжетно-тематична композиція), так і під час створення фантастичних композицій є необхідними.

Дитячий малюнок плоский. В ньому лише два виміри : висота і ширина. Листок паперу сприймається дитиною як площина, що не має глибини, в якій все зображене лежить на однаковій відстані від глядача. Точніше , відстань взагалі не береться до уваги, не зображується. В цьому відношенні цікавий малюнок хоровода. Він малюється у вигляді квітки ромашки, де кожна фігура виглядає пелюсткою. Тут дитина бачить себе в центрі круга. В якийсь момент учень запідозрить щось не те, що йому потрібно. Зображуючи рух,в нього виникає бажання направити його в глибину. А для цього в малюнку треба виразити прстір третього виміру. Але як зобразити його на плоскому аркуші паперу – ось цього і не зрозуміти маленьким художникам.

Так, вже учні 5-го класу мають знати основні закономірності перспективи (лінійної і повітряної) при вирішенні смислової задачі – вміти вибирати точку зору, висоту горизонту та свідомо роозміщувати предмети і дійових осіб у відкритому та закритому просторі на основі законів перспективи. Важливою тут є здатність учнів аналізувати і порівнювати форму предметів, розуміти і зображувати їх конструкцію та розташування в просторі.

Дітей у певному розумінні можна порівняти змандрівниками, які збираються в далеку дорогу. А яка дорога може бути серйознішою і складнішою за життєву дорогу, до якої готуються наші діти ? І в цю дорогу їм треба взяти з собою солідний багаж – багаж знань, умінь і навиків, багаж принципів і переконань. Без цього багажу їм буде важко, і не зможуть вони ні нових шляхів,ні невідомих галузей відкрити. Естетична культура – важлива частина цього духовного багажу, без якого не зможе людина повноцінно прожити своє життя. Так хто ж , як не ми, люди мистецтва , повинні допомогти нашій дітворі розумно і вміло зібратися в далеку життєву дорогу !

У пояснювальній записці до програми з образотворчого мистецтва говориться, що заняття у школі мають на меті дати учням знання основ реалістичного малюнка. Іншими словами, оволодіваючи образотворчою грамотою, учні повинні насамперед навчитися виконувати малюнки з урахуванням закономірностей перспективного скорочення.

Вибраний напрям магістерського дослідження має зв`язок з науковими планами , програмами гуманітарного університету. В національній доктрині розвитку освіти одним із завдань є забеспечення етичного, естетичного навчання і виховання.

Теоретичною основою дослідження стали праці : “Лінійна перспектива на площині”, І.П. Машков (1935); “Перспектива” Н.Н. Чернецов (1927); “Лінійна перспектива” ,Н.І.Чечлев (1933); “Перспектива” ,А.П.Добряков (1952); “Побудова ширококутних перспектив з високим горизонтом”,Н.С.Кузнєцов (1958); “Рисунок і перспектива” М.В.Федоров (1960); “Тіні і перспектива”, А.Г.Климухін (1967); “Перспектива” , В.Е.Петерсон(1970).

Над проблемою вивчення перспективи в школі працювали завідувач кафедриою графіки МДПІ доцент М.Н.Макарова і старший викладач Бутурменівського художньо-графічного училища А.В.Чернешев. Вони досліджували вивчення перспективи в технічному плані, без зв’язку з уроками образотворчого мистецтва. Тому ми і обрали тему магістерської роботи : “Формування знань, умінь, навичок з лінійної та повітряної перспективи на уроках образотворчого мистецтва в 5-6 класах.”

Об`єкт дослідження - виявлення умов , які сприяють успішному викладанню лінійної та повітряної перспективи з урахуванням новітніх сучасних технологій на уроках образотворчого мистецтва в 5-6 класах.

Предмет дослідження – методи , засоби , форми навчання , що використовуються при формуванні знань умінь, навичок з просторової та лінійної перспективи на уроках образотворчого мистецтва в 5-6 класах.

Мета дослідження – сформувати знання, уміння, навички в учнів 5-6 класів з використанням лінійної та просторової перспективи при різних видах образотворчої діяльності .

Гіпотеза дослідження- використання поетапних і систематичних знань з лінійної та повітряної перспективидозволить сформувати усвідомлене ставлення до зображувальної діяльності натюрмортів, пейзажів, портретів.

Завдання дослідження ­­:

- вивчити стан методів та методик,керування зображувальноюдіяльністю на сучасному етапі в середній школі;

- проаналізувати психолого-фізіологічні можливості учнів 5-6 класів по сприйняттю основних положень лінійної та повітряної перспективи;

- здійснити аналіз педагогічного досвіду по використанню запропонованих нами методик.

Для розв`язування поставлених завдань та досягнення мети застосовані такі методи дослідження:

1. теоретичні (аналіз та узагальнення психолого-педагогічної, фізіологічної, мистецької літератури з даної проблеми);

2. емпіричні (спостереження , тестування, анкетування, індивідуальні та колективні бесіди, аналіз результатів діяльності, констатуючий експеримент);

Та такі методи навчання:

- геометральні (використання побудови);

- репродуктивні;

- конструювальні;

- творчі (на основі фантазії, уяви і за пам`яттю).

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в створенні програми завдань по розвитку знань, умінь, навичок з лінійної та повітряної перспективи на уроках образотворчого мистецтва у 5-6 класах.

Особистий внесок : запропоновані зразки завдань, які адекватно відповідають програмі розвитку просторових уявлень з використанням повітряної та лінійної перспективи.

Апробація основних результатів дослідження здійснювались на базі ЗОШ №6, м. Славути Хмельницької області. В ньому брали участь учні 5-6 класів (90 осіб) та вчителі (2 особи).

Поставлені мета та завдання дослідження обумовили структуру магістерської роботи, яка складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.