Педагогическая эффективность применения методов активного обучения на уроках биологии в 7 классе
Зміст
Вступ. 3
Розділ І. Теоретичні аспекти дослідження проблеми методів активного навчання 8
1.1. Методи навчання як дидактична категорія. 8
1.2. Поняття про методи активізації навчально-пізнавальної діяльності 18
1.3. Класифікація методів активізації навчально-пізнавальної діяльності 23
1.3.1. Імітаційні методи активізації навчально-пізнавальної діяльності. 23
1.3.2. Неімітаційні методи активізації навчально-пізнавальної діяльності. 38
Розділ ІІ. Експериментальна перевірка ефективності методів активного навчання на уроках біології в 7 класі 46
2.1 Методи активного навчання у викладанні біології 46
2.2 Використання активних форм та методів викладання на уроках біології в 7 класі 52
2.3 Результати експериментально-дослідної роботи. 63
Висновки. 69
Список використаних джерел. 71
Додатки. 78
Вступ
Актуальність дослідження. Шкільна біологія була і є важливою ланкою в системі загальної освіти. Проте останнім часом спостерігається послаблення інтересу учнів до цього предмета з класу в клас. Причин можна назвати багато: „перевантаженість” програм, перенасиченість змісту підручників науковими термінами, невідповідність матеріалу віковим особливостям учнів, дублювання або коментування на уроках змісту підручників, порівняно обмежене застосування самостійної роботи учнів, переважання на уроках пояснювально-ілюстративних, репродуктивних методів і прийомів і т.д. Це зумовлює низький рівень навчальних досягнень учнів, пасивність на уроках тощо.
Саме тому в науково-методичній літературі з біології широко висвітлюються різноманітні шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках: використання активних та інтерактивних методів, творчих завдань, дослідів і спостережень, диференційованих завдань, дискусій, дидактичних ігор, проведення практичних і лабораторних робіт, семінарів, конференцій, розв’язування біологічних задач, проблемний виклад матеріалу та багато інших.
Причиною зниження рівня навчальних досягнень учнів з біології в багатьох школах є головним чином порушення об’єктивного закону засвоєння знань, коли на уроці діяльність учнів зводиться лише до сприйняття готових знань, що викладаються вчителем, і не залишається часу на осмислення, запам’ятовування, застосування і перевірку результатів. І навпаки: новаторами і передовиками в школі стають саме ті вчителі, які навчальний процес будують відповідно до цього закону.
Проблема використання в дидактичному процесі методів активного навчання (методів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів) особливо актуальна на сучасному етапі становлення національної системи освіти і збагачення її новим змістом. Із педагогічної практики відомо, що ефективність навчання учнів суттєво знижується, коли застосовуються пасивні методи дидактичного впливу, відсутній діалог між педагогом і учнем. З метою формування особистості учня в навчальному процесі сучасна дидактика рекомендує збагачувати традиційні методи навчання такими прийомами та способами, які сприяли б формуванню в суб’єктів учіння мотивації навчання, майбутньої професійної діяльності та змістовних життєвих настанов, високого рівня активності й емоційної заангажованості в навчально-пізнавальній діяльності, створенню умов для активного самостійного набуття учнями загальнонаукових та професійних знань, навичок та вмінь.
Використання методів активізації сприяє впровадженню в дидактичний процес технології особистісно орієнтованого навчання та забезпечує особистісну спрямованість кожного навчального заходу. Під час проведення особистісно орієнтованого уроку вчитель повинен з повагою ставитися до будь-якого висловлювання учня з обговорюваної теми. В таких умовах учні прагнутимуть бути «почутими», без вагань висловлюватимуть свої думки, пропонуватимуть, не боячись помилитися, свої варіанти для обговорення.
Отже, сучасна дидактика вимагає від суб'єктів учіння не тільки зрозуміти, запам'ятати й відтворити отримані знання, але й, найголовніше, – вміти ними оперувати ефективно застосовувати в професійній діяльності й творчо розвивати. Досягненню цієї мети сприяють методи активізації навчально-пізнавальної діяльності, спрямовані на розвиток в учнів творчого самостійного мислення і здатності кваліфіковано розв’язувати професійні завдання. Використання цих методів забезпечує тісний зв'язок теорії з практикою, розвиток нестандартного стилю мислення, рефлексивної сфери мислення (самосвідомості й саморегуляції розумової діяльності), створення атмосфери співробітництва, розвиток навичок спілкування.
Методи активного навчання біології досліджувало багато вчених і методистів, як-от В.М. Басов, Т. А. Бондар, Н.А. Данюкова, В. Н. Жихарєва, Г. І. Жук, Г.М. Муртазін, Л. Ф. Спірін, І.В. Ткаченко, Л. І. Черкун, В. А. Яковлєв та ін. Проте, незважаючи на різноманітність методів активного навчання, у шкільній практиці вони використовуються недостатньо.
Актуальність даного питання зумовило вибір теми дипломної роботи: „Педагогічна ефективність застосування методів активного навчання на уроках біології в 7 класі”.
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес з біології в 7 класі.
Предмет дослідження – методи активного навчання на уроках біології в 7 класі.
Мета дослідження: полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності методів активного навчання на уроках біології у 7 класі.
Гіпотеза дослідження: якщо в навчально-виховному процесі з біології в 7 класі систематично використовувати різноманітні методи активного навчання, то це сприятиме зростанню в учнів пізнавального інтересу до біологічної науки, підвищенню рівня навчальних досягнень семикласників з біології.
Для перевірки гіпотези та реалізації мети дослідження поставлено такі завдання:
1) з’ясувати суть поняття „методи активного навчання”;
2) проаналізувати різновиди методів активізації навчально-пізнавальної діяльності;
3) теоретично обґрунтувати методи активного навчання, які можна застосувати на уроках біології;
4) експериментально перевірити ефективність використання методів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 7 класу на уроках біології.
Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися теоретичні та емпіричні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури з педагогіки й методики викладання біології; вивчення досвіду науковців та вчителів, спостереження уроків, їх аналіз; індивідуальні та колективні бесіди; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний).
Дослідження відбувалося в такі етапи:
На першому етапі, теоретико-аналітичному нами було опрацьовано педагогічну та методичну літературу з біології, визначено об’єкт, предмет дослідження, сформульовано мету, гіпотезу та завдання роботи.
На другому етапі, пошуковому – конкретизовано методику експериментальної роботи, проведено констатувальний експеримент, проаналізовано умови перевірки навчальних досягнень учнів.
На третьому етапі здійснено формувальний експеримент, зроблено перевірку ефективності методів активного навчання на уроках біології у 7 класі.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в загальноосвітніх навчальних закладах Груниківській та Углянській ЗОШ Тячівський району Закарпатської області. Всього дослідженням було охоплено 116 учнів шостих класів.
Теоретичне значення дослідження визначається тим, що здійснено теоретичний аналіз проблеми в педагогічному та методичному аспектах; обґрунтовано значення методів активного навчання в навчально-виховному процесі з біології, проаналізовано методику їх використання на уроках біології в 7 класі.
Практичне значення дослідження полягає в розробці конкретних методичних рекомендацій щодо проведення уроків з використанням методів активного навчання в 7 класі.
Результати досліджень можуть бути використані вчителями загальноосвітніх шкіл із метою підвищення успішності учнів з біології, студентами вищих педагогічних навчальних закладів при вивченні дисциплін „Методика позакласної роботи з біології”, „Шкільний курс біології з методикою її викладання”, під час педагогічної практики.
Апробація результатів дослідження.Основні положення, висновки та результати дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри методики викладання природничих дисциплін Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука.
Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (82 найменування), додатків. Загальний обсяг дипломної роботи 88 сторінок. З них 71 сторінка основного тексту. У роботі наведено 7 таблиць, 1 рисунок.