Анатомическое строение и функции желез внутренней секреции

План

1. Вступ

2. Гіпофіз

3. Будова епіфіза. Гормони епіфізу.

4. Щитоподібна залоза. Прищитоподібні залози.

5. Будова підшлункової залози. Ендокринна частина підшлункової залози.

6. Надниркові залози

7. Вилочкова залоза

8. Статеві залози

Епіфіз. Будова епіфіза. Гормони епіфізу.

Епіфіз, або шишкоподібне тіло, належить до проміжного мозку і знаходиться між верхніми горбиками покришки середнього мозку. Це нейроендокринний орган, що регулює фізіологічні ритми, так як секреція його провідного гормону змінюється від часу доби. Зовні епіфіз покритий сполучнотканинною капсулою. Від якої відходять перегородки ( трабекули ),що ділять паренхіму залози на часточки, що складається з тяжів пінеальних клітин ( або пінеалоцитів ) і клітин нейроглії – гліоцитів.

Пінеалоцити – полігональні клітини з відростками, які за допомогою булаво видних розширень контактують з капілярами. У цитоплазмі клітин містяться великі мітохондрії, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, везикули та ін. серед пінеалоцитів виділяють світлі і темні клітини.

Гліоцити мають довгі відростки і виконують опорну функцію.

Гормони епіфіза:

Серотонін – діє на гладку мускулатуру судин, підвищуючи кров’яний тиск, служить медіатором в центральній нервовій системі, крім того, він є попередником мелатоніна.

Мелатонін – антагоніст меланоцитстимулюючого гормону аденогіпофіза і бере участь у регуляції пігментного обміну. Поряд з серотоніном бере участь у механізмі «біологічних годин» (вдень в епіфізі переважає синтез серотоніну, вночі – мелатоніну ).

Аденогломерулотропін – гормон, який регулює секрецію альдостерону в клубочковій зоні кори надниркових залоз. Приймає участь в регуляції водно-електролітного обміну.


Щитоподібна залоза

Щитоподібна залоза – непарна залоза внутрішньої секреції, розташована в передній ділянці шиї на рівні 5-7 шийних хребців, попереду гортані та трахеї. Вона має підковоподібну форму і складається з двох часток – правої та лівої, які з’єднуються між собою перешийком, що лежить нижче перстнеподібного хряща. Від перешийка або від однієї з часток відходить вгору пірамідальна частка. Вона може доходити до верхньої вирізки щитовидного хряща і навіть під’язикової кістки. Залоза вкрита фіброзною капсулою, від якої йдуть відростки ( трабекули ), що ділять її на часточки. Часточки складаються з численних міхурців – фолікулів. Порожнина фолікулів заповнена в’язкою масою – колоїдом, що містить гормони, які складаються в основному з білків та водовмісних амінокислот.

Щитовидна залоза дуже добре забезпечується кров’ю і за ступенем кровопостачання займає одне з перших місць в організмі. Кров до неї притікає з верхніх щитовидних артерій, що відходять від зовнішніх сонних артерій і нижніх щитовидних артерій. Венозна кров відтікає по однойменних венах у внутрішню яремну вену. Симпатична іннервація щитоподібної залози здійснюється волокнами, що йдуть до неї від середнього шийного симпатичного вузла, парасимпатична – гілками блукаючого нерва.

Щитоподібна залоза продукує йодовані гормони ( тироксин і трийодтиронін ) і кальцитонін. Йодовані гормони стимулюють ріст і розвиток організму, статеве дозрівання, а також підвищують рівень усіх обмінних процесів в організмі: обмін білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, водно-електролітний обмін, основний обмін, теплопродукцію. Під впливом цих гормонів зменшуються запаси глікогену у печінці, і внаслідок чого збільшується цукор у крові. Вони стимулюють розпад білків і як наслідок – збільшується кількість азоту, який виводиться нирками. Йодовмісні гормони підвищують основний обмін.

Гормони щитоподібної залози необхідні для розвитку мозку,діяльності центральної і вегетативної нервової системи. Вони підвищують активність симпатичної нервової системи, що проявляється в наростанні збудливості, і емоційності, прискорення серцевих скорочень, частоти дихання, потовиділення, а також зменшенні секреції і моторики шлунково-кишкового тракту.

Кальцитонін регулює обмін кальцію: знижує рівень кальцію у крові й активує функцію остеобластів, які сприяють утворенню кісткової тканини, пригнічує діяльність остеобластів, що руйнують кісткову тканину.


Прищитоподібні залози

Прищитоподібні залози розташовані на задніх поверхнях часток щитоподібної залози. Розрізняють дві верхні та дві нижні при щитоподібні залози. Форма їх округла або овальна. Кожна при щитоподібна залоза вкрита власною фіброзною капсулою.

Прищитоподібні залози виробляють паратгормон, який є антагоністом кальцитоніну щитоподібної залози. Вони регулюють обмін кальцію в організмі. Паратгормон сприяє вивільненню кальцію із кісткової тканини і зворотному всмоктуванню його із дистальних канальців нефрона нирок. Це сприяє підвищенню рівня кальцію у плазмі крові. Концентрація паратгормону, в свою чергу, залежить від рівня кальцію в крові: при його знижені продукція паратгормону збільшується. А при підвищенні – зменшується.  

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 19

Бесплатная работа

Закрыть

Анатомическое строение и функции желез внутренней секреции

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.