Молекулярний механізм фоторецепції, яка відбувається за участю ретиналю, включає такі моменти. У специфічних клітинах сітківки ока, які називаються паличками і є особливо чутливими до світла слабкої інтенсивності, міститься фоточутливий пігмент родопсин (комплекс ретиналю та білка опсину). При поглинанні фотону ретиналь індукує ферментативну активність опсину. При цьому зростає активність фосфодіестерази, під впливом якої зменшується кількість цГМФ, що призводить до закриття натрієвих каналів у плазматичній мембрані паличок. Виникає гіперполяризація мембрани, і у синаптичному закінченні генерується нервовий імпульс.

Вітамін А бере участь у формуванні і функціонуванні вилочкової залози, селезінки, лімфоїдної тканини. Він необхідний для підтримання активності фагоцитів, синтезу імуноглобулінів, інтерферону, лізоциму тощо. Метаболіти вітаміну А і синтетичні сполуки, що об’єднуються назвою ретиноїди, здатні модифікувати диференціювання і затримувати проліферацію ракових клітин, попереджувати розвиток пухлин. Ці властивості роблять їх перспективними засобами для застосування з профілактичною та лікувальною метою в онкологічній клініці.

При недостатності вітаміну А порушується розвиток нервової, хрящової і кісткової тканини, ріст кісток у дітей, спостерігається ороговіння слизових оболонок, залоз та шкіри. Порушується бар’єрна функція епітелію, що призводить до розвитку піодермії, пневмоній, отитів, піурії. Сповільнюється загоєння ран. У жовчних і сечових шляхах за рахунок надмірного злущення епітелію починають утворюватись конкременти. Спостерігається сухість шкіри. Закупорення проток сльозових залоз призводить до ксерофтальмії (сухість ока), кератомаляції (розм’як¬шення і розплавлення рогівки). Характерним проявом авітамінозу А є гемералопія (“куряча сліпота”) – порушення сутінкового зору. Знижується неспецифічна резистентність організму до інфекцій. Гальмується синтез стероїдних гормонів, що особливо важливо в період статевого дозрівання. Порушуються процеси всмоктування з кишечника біологічно активних речовин, зокрема Zn2+, необхідних для багатьох біохімічних процесів. Знижується синтетична активність печінки, погіршується її антитоксична функція. Може розвиватися гіпохромна анемія.

Препарати вітаміну А, зокрема ретинолу ацетат, використовуються для лікування гіпо- й авітамінозу А, при гострих, рецидивуючих і хронічних інфекційних захворюваннях. Разом із вітаміном Д його призначають при рахіті, порушеннях росту в дітей, спазмофілії. Він показаний при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, гепатитах, патології нирок, запальних процесах жовчо- та сечовивідних шляхів. Вітамін А використовується для лікування шкірних захворювань – псоріазу, дерматитів тощо. Показаний при опіках, обмороженнях, сповільненому загоєнні ран. В останніх випадках хворим досить часто призначають зовнішньо препарати рослинного походження, що містять каротиноїди, зокрема обліпихову олію, каротолін, олію шипшини.

Обліпихова олія містить суміш каротину, каротиноїдів, токоферолів тощо. Застосовують зовнішньо у вигляді пов’язок, тампонів при лікуванні уражень шкіри та слизових оболонок, при кольпітах, ерозіях шийки матки, ендоцервіцитах.

Олію шипшини отримують з насіння шипшини. Містить каротиноїди, токофероли, насичені й ненасичені жирні кислоти. Застосовують зовнішньо при пролежнях, трофічних виразках, дерматитах, у клізмах – при неспецифіч¬ному виразковому коліті.

Каротолін – олійний екстракт каротиноїдів із м’якоті плодів шипшини. Містить також ненасичені жирні кислоти, токоферол. Застосовують зовнішньо при трофічних виразках, екземі, псоріазі, інших дерматологічних захворюваннях, при запальних процесах слизових оболонок.

Комплексним препаратом вітамінів А і Д є риб’ячий жир. Раніше широко використовувався у дітей для профілактики рахіту як джерело холекальциферолу. У наш час за цим показанням його застосовують рідко, що зв’язано з поганою переносимістю препарату дітьми та із сповільненим його засвоєнням (у дитячому віці спостерігається недостатнє виділення жовч¬них кислот). Іноді риб’ячий жир призначають зовнішньо для лікування уражень шкіри та слизових оболонок.

При прийомі великих доз препаратів вітаміну А може розвиватися гіпервітаміноз А. При цьому спостерігається підвищення продукції цереброспінальної рідини і підвищення внутрішньочерепного тиску, що проявляється головним болем, запамороченням, нудотою, блюванням та іншими ознаками менінгізму. Відмічається набряк жовтої плями сітківки з порушенням зору. Уражуються печінка і нирки. Знижується синтез колагену, розвивається остеомаляція, що супроводжується сильним болем по ходу кісток, особливо при їх стисканні.

Допомога у цьому випадку полягає у негайній відміні препарату, введенні маніту, глюкокортикостероїдів, вітаміну Е.

Вітамін А, якщо його призначати під час вагітності, може проявити тератогенну дію. Це ускладнення особливо небезпечне при застосуванні таких препаратів ретиноїдів, як роаккутан та тигазон, які депонуються у печінці і надовго затримуються в організмі. Тому, призначаючи їх жінкам дітородного віку, необхідно забезпечити ефективну контрацепцію до, протягом і декілька місяців після закінчення курсу лікування (існує думка, що після припинення лікування великими дозами вітаміну А жінці не можна вагітніти протягом 0,5-1 року, синтетичними препаратами – 1,5-2 роки).

Вітамін Д існує у вигляді 7 природних речовин, що мають Д-вітамінну активність. Найбільше значення у медичній практиці мають 2 речовини: вітамін Д2, або ергокальциферол, та вітамін Д3, або холекальциферол. Ергокальциферол у невеликій кількості міститься у яєчному жовтку, молоці, вершковому маслі, ікрі, рослинах, у печінці морських тварин. Для його всмоктування в кишечнику необхідні жири і жовчні кислоти. Холекальциферол утворюється в шкірі під впливом ультрафіолетових променів з провітаміну 7-дегідрохолестерину (1-2 МО на 1 см2 шкіри).

Встановлено, що сонячне опромінення середньої інтенсивності перетворює близько 15 % 7-дегідрохолестерину на холекальциферол, який з’являється у шкірі вже через 30 хв від початку опромінення. Більш тривалі періоди впливу сонячних променів (близько 8 год) не збільшують кількості вітаміну в шкірі. Навпаки, надлишкова інсоляція гальмує цей процес. Інтенсивність утворення вітаміну Д у шкірі залежить від сезону, часу доби, пігментації шкіри. Зокрема, у людей із чорною шкірою для синтезу певної кількості вітаміну Д3 тривалість опромінення повинна бути у 10 разів довшою, ніж у білих. Резерви вітаміну Д в організмі складаються на 70-90 % з холекальциферолу. Добова потреба у вітаміні Д становить у дитини 400 МО, у дорослого – 100 МО, під час лактації – 800-1000 МО*.

Природні вітаміни Д2 і Д3 у печінці під впливом мікросомальної 25-гідроксилази перетворюються на 25-гідроксихолекальциферол, або кальцидіол. Він є малоактивною сполукою, яка зв’язується з a2-протеїном і у такому вигляді транспортується в крові. З нього у клітинах ниркових канальців під впливом мітохондріальних ферментів 25 (ОН)Д-1a-гідроксилази та 25(ОН)Д-24-гідроксилази синтезуються дві надзвичайно активні речовини, які за своїми властивостями наближаються до гормонів: 1,25-дигідроксихолекальциферол (кальцитріол) та 24,25-дигідроксихолекальциферол (секакальцидіол). Процес контролюється паратгормоном, кальцитоніном, пролактином, естрадіолом, тестостероном, інсуліном, гормоном росту, іонами кальцію та фосфатів. Утворення активних форм вітаміну Д зменшується при дефіциті вітамінів С, Е, А та В2.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 24

Бесплатная работа

Закрыть

Препараты витаминов

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.