Основы медицинских знаний 4

При лікуванні гіпотрофії II ст. Протягом першого тижня призначають половину необхідної кількості їжі, протягом другого тижня призначають 2/3 добової кількості, а на третьому тижні кількість їжі дорівнює добовій кількості відповідно до віку. Добову кількість їжі розраховують на фактичну масу тіла + 20% від фактичної маси. Кращою їжею є грудне молоко, при відсутності його кисло-молочні адаптовані суміші. Кількість годувань збільшують на 1-2.

Дітей з гіпотрофією III ст. починають годувати грудним молоком, або адаптованими молочно-кислими сумішами. У перший тиждень призначають 1/3 належної добової кількості, число годувань збільшується на 2-3, на кожне годування по 10-20 мл, на другому тижні харчування становить 1/2 належної добової кількості, а на третьому – 2/3. Після цього їжу дають у повному обсязі, а число годувань зменшують відповідно до віку. Розрахунок їжі ведеться на явну масу тіла.

У разі анорексії, низької толерантності до їжі призначають часткове парентеральне харчування. Для цього використовують амінокислотні суміші (поліамін, альвезин “Новий”, амікін.), 10% р-н глюкози. З метою поліпшення всмоктування в травному каналі призначають шлунковий сік по ½ ч.л. 3р. на день до їжі в 3 ч.л. кип’яченої води, панкреатин по 0,1-0,15 після їжі 2-3 р. на день, пепсин з 1% р-ном соляної кислоти до їжі по 1 ч.л. 3р. на день до їжі, фестал, панзинорм. При дисбактеріозі призначають біфідум-бактерин, лактобактерин, хілак, лінекс. УФО, масаж, гімнастика.

4. Туберкульоз – хронічна інфекція, викликана мікобактерією туберкульозу

(палочкою Коха), характеризується ураженням легеневої тканини, лімфовузлів, кісток, суглобів, сечостатевої системи. Серед патогенних мікобактерій вирізняють чотири види: M.tuberculosis – збудник туберкульозу людини, M.bovis – збудник туберкульозу худоби, M.avium – збудник туберкульозу птахів, M.micrati (OVS або Oxfordvolestrain) – збудник туберкульозу польових мишей. Найбільш патогенним для людини, таким, що призводить до захворювання на туберкульоз, є людський тип мікобактерій. M.bovis є менш патогенним для людини. Мікобактерії туберкульозу стійкі, аероби, в книгах зберігаються до 4 місяців, вуличній пилі до 10 місяців, у воді 1 рік, гине при кипятінні за 5 хвилин, стійкі до кислот, лугів, спирту, на сонячному світлі гине за 2 години. Появу після негативної позитивної туберкулінової проби умовно визначають як віраж туберкулінової реакції.

“Віраж” туберкулінових проб рідко супроводжується клінічною симптоматикою. Спец.профілактика - Вакцина БЦЖ являє собою препарат живих ослаблених нешкідливих мікобактерій туберкульозу вакцинного штаму БЦЖ. Вакцину ввод.на 3-7д.жит.дит,0.1 мл в/ш, в передню зовн.поверхню третини плеча. В 0.1 мл розвед.вакцини міститься 0.05 мг сухої вакцини. Вакцинації підлягають усі діти крім: недонош., з гнійнич.захвор.шкіри, з гіпертермією, якщо в родині є хтось хворий на туберкульоз. Ревакцинацію провод.усім дітям у 7 р за умови «-« рефкції Манту. Реакція Манту провод.з 1 року 1р/рік при цьому ввод 0.1мл туберкуліну в/ш. Якщо + реакція Манту то це назив тубвіражем.

5. Показання – недонош.ІІ-ІІІ ст., хвороби н/н. М/с одягає халат, шапочку, маску, гігієнічна обробка рук. Перед використ. кувез продезинф., її треба здійснювати за межами палати згідно з інструкцією виробника, в спец.і добре провітрюваному приміщенні. Після дез.заповнити водяний бачок зволожувача, поставити марлеві фільтри, вмикнути в електромережу. Зберіг.в кувезі постійну t° 31-35°С, вологість 60-80%, конц.кисню 30-40%. Роздягнути дит.залишивши підгузник. Відкрити верх.кришку кувеза та помістити дит. Надавати допомогу за показаннями. Під час догляду за дит.користуватися боковими отворами.

6. Проста диспепсія – це гострий розлад травлення функціонального походження, який хар-ться блюванням, проносом без значного порушення загального стану дитини. Аліментарні фактори: 1.)Безладні годування.,2).Нераціональне вигодовування тобто недотримання співвідношень між білками, жирами, вуглеводами при введенні прикорму.Недостатня кількість вітамінів в їжі. 3.) Недотримання водного режиму, особливо в жарку пору року. 4 )Перегрівання та невідповідність одягу дитини високій оточуючій температурі. 5)Перегодовування дитини. 6)Раптовий перехід з грудного на штучне вигодовування. Частіше зустрічаються при змішаному та штучному вигодовуванні. Сприяючими факторами до розвитку простої диспепсії відносяться алергічний діатез, рахіт, синдром порушення кишкового всмоктування, недоношеність.

Клініка: Заг. стан дитини порушується мало, субфебрильна температура, зригування, потім блювання 1-2 рази на добу. Випорожнення частішають до 6-8 разів на добу, стають рідкими, неоднорідними, мають зеленувато-жовтий колір з домішками слизу та грудочками неперетравленої їжі, які нагадують рублений білок яйця. Випорожнення мають кислий запах та дають кислу реакцію. При диспепсії утворюється велика кіл-сть газів, розвивається здуття кишечника (метеоризм), гази відходять з неприємним запахом. Змінюється поведінка дитини. Періодично вона стає неспокійною, часто просинається, плаче. Під час огляду дитини незначна блідість шкіри, обкладений сухий язик, на слизовій оболонці язика, щік, іноді розвивається молочниця, зупиняється прибавка маси тіла.Хвороба триває не більше 5-7 днів.

Лікування: догляд за шкірою та слизовими оболонками (гігієнічні ванни, підмивання), не допускати перегрівання. Дієтотерапія. Якщо диспепсія виникла у дитини на грудному вигодовуванні внаслідок перегодування, то достатньо відновити нормальний режим годувань і явища диспепсії пройдуть. Якщо до хвороби дитина знаходилася на змішаному або штучному вигодовуванні та отримувала суміші, таке харчування потрібно відмінити та призначити сувору дієту. ВЧП (дієта) на 6-8 год. В цей час дитина отримує рідину у вигляді підсолодженого чаю, 5% розчину глюкози, розчину Рінгера, ізотонічного розчину натрію хлориду, 5% рисовий відвар, настій шипшини, овочеві відвари. Добова кількість рідини становить 150-170 мм/кг маси тіла.

Пиття дається невеликими дозами, але часто.. Після водно-чайної паузи потрібно обмежити тривалість кожного годування грудьми до 5-6 хв., або кількість зцідженого грудного молока не повинна перевищувати на одне годування 70-80 мл. (якщо нема молока то суміші). Із медикаментозних препаратів призначають соляну кислоту з пепсином 1% розчин по 1 ч.л. 3 рази на день, натуральний шлунковий сік по ½ ч.л. в 5-10 мл води 3 рази на день за 10-15 хв. до приймання їжі, панкреатин по 0,1-0,15 2-3 рази на день після їжі, тіамін 0,002-0,003, рибофлавін по 0,002-0,003, аскорбінову кислоту 0,05-0,1; нікотинову кислоту 0,003 – 3 рази на день.При неспокої, пов’язаному з метеоризмом, призначають карболен по 0,5-1,0 2-3 рази на день, теплу грілку на живіт, газовідвідну трубку в пряму кишку.