Реформационное движение в Европе в XIV-XVII вв.
Зміст
Вступ. 3
Розділ 1. Передумови реформаційного руху в діяльності гуманістів ( Е. Ротердамський, Ульріх фон Гуттен ) 8
Розділ 2. Поширення реформаційних ідей в країнах середньовічної Європи. 17
2.1. Реформація в Німеччині (Мартін Лютер, Томас Мюнцер). 17
2.2. Цвінгліканство і кальвінізм . 26
2.3. Реформація в Англії. 39
Висновки. 47
Список використаної літератури. 48
Вступ
Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення історичного досвіду реформаційного руху в церкві. Реформація ідейно підготувала ранні буржуазні революції, виховавши особливий тип людської особи, сформулювавши основи буржуазної моралі, релігії, філософії, ідеологію цивільного суспільства, заклавши початкові принципи взаємостосунків індивіда, групи і соціуму. Реформація стала духовною відповіддю на кризу, кинуту людському духу соціально-економічною і культурною ситуацією XVIст.
Хоча явище Реформації залишило величезний відбиток в світовій історії і носило глобальний, загальноєвропейський характер, не багато сучасних людей цікавляться рухом Реформації в Європі, а деякі навіть не знають що це таке! Звичайно, XVI ст. і сучасність розділяє величезна прірва, але не дивлячись на неї, Реформація протягнула свої корені з глибини століть до кожного з нас. Вона багато в чому виховала основи діяльної, активної особистості, а також сьогоднішнє відношення до релігійної віри і праці.
Крім того релігія як і раніше займає значне місце в нашому житті, а разом з розвитком суспільства неминучими стають релігійні реформи, тому було б необачним забути досвід предків, придбаний такою дорогою ціною.
Мета і завдання курсової роботи. Метою роботи є здійснення аналізу об’єктивного розуміння передумов реформаційного руху та його поширення в Європі. Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання:
- показатипередумови реформаційного руху у діяльності таких видатних гуманістів, як Е. Ротердамський, Ульріх фон Гуттен та ін.;
- дослідити діяльність соборів;
- які діяли у першій половині ХVст.;
- з’ясувати причини кризи католицької церкви ;
- простежити поширення реормаційних ідей в країнах середньовічної Європи.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження даної роботи є зміни у релігійному і соціально-економічному житті Європи періоду Реформації.
Предметом дослідження є особливості реформаційного руху в країнах середньовічної Європи.
Хронологічні межі даної роботи охоплюють ХІV-XVI століття. Нижня межа представлена діяльністю гуманістів і скликанням соборів першої половини XV століття, а верхня межа пов’язана з поширенням і розвитком реформаційного руху в країнах Європи.
Географічні межі дослідження охоплюють територію країн Західної, Північної і Центральної Європи.
Практична значимість роботи. Фактичний матеріал і висновки роботи можуть бути використані при розробці питань семінарських завдань, вікторин брейн-рингів, круглих столів і різних історичних конкурсів.
Стан наукової розробки проблеми. Західна історіографія присвятила Реформації величезну літературу. Історією Реформації займаються багато суспільств по історії релігії і церкви, а також спеціальні суспільства по історії Реформації в Німеччині і США, на декількох мовах видається спеціальний журнал «ArchivfurReformationsgeschichte». Найбільшу увагу західних дослідників привертає Реформація в Німеччині (точніше - дослідження теології М. Лютера).Про Лютера написано дуже багато цікавих статтей, які були використані у написанні роботі при дослідженні Реформації у Німеччині. Це, зокрема, праці Н. Околітенка,М.Сафарова, Є.Соловйова та ін.
Велику увагу приділено дослідниками діяльності такого реформатора, як Т.Мюнцер. Досить цікавою є праця А.Штеклі, присвячена реформаційній діяльності реформатора.
На початку ХХст. в західній науці виник напрямок, який встановлює зв'язок між Реформацією і соціальними змінами епохи. Релігійно-соціологічна теорія М. Вебера про роль протестантської (перш за все кальвіністскої) етики у формуванні “духу капіталізму”викликала в науці інтенсивну полеміку. Зв'язок Реформації із загальним соціально-економічним розвитком епохи підкреслюється в роботах таких по суті різних дослідників, як німецький теолог Е.Трельч, французький історик А.Озе, англійський історик Р.Тоуні.
Радянська історіографія в загальних оцінках Реформації відштовхується від характеристики, даної основоположниками марксизму, ленінізму, які вбачили у всій сукупності соціальних рухів її перший акт європейської буржуазної революції. Тому, найбільш інтенсивно в радянській історіографії вивчається народна Реформація в Німеччині.
Сучасні дослідники схильні розглядати Реформацію як релігійно-соціальний рух, а не як “невдалу буржуазну революцію”.
Джерельною базою дослідження Реформації як для західних, так і для радянських істориків були праці, документальні дані чиписемні твори XVI- XVIIcт.
До них відносяться безліч документів того часу, такі як Нантській едикт 1598р. або лист М. Лютера “ До християнського дворянства німецької нації про виправлення християнства” 1520 р., “Індекс заборонених книг”, виданий папою римським Павлом ІІІ.
Численні праці лідерів Реформації (Ж.Кальвін – “Повчання в християнській вірі” і коментарі до Біблії, М.Лютер - тези, переклад Біблії на німецьку мову і літургійні тексти ) і католицьких теологів.Крім того до нас дійшли літературні твори: Еразм Роттердамський “Похвала дурості”, “Домашні бесіди “. Основні положення кальвінізму розкрито Кальвіном у „Повчанні в християнській вірі”(1536р.).Релігійно-філософські погляди реформаційного руху в Україні представлено у „Теологічних лекціях” Ф. Социна 1592 року.Теоретики социніанства в українських громадах антитринітаріїв представлені в особах С.Припковського і А. Вишоватого. Припковським написано багато богословських творів, серед яких відомий трактат ”Про мир і злагоду в церкві”(1638р.), де викладено вчення про віротерпимість. Також відомий трактат А. Вишоватого „Про релігію, відповідну розумові”(1678р.).