Становление и формирование исторической науки в Приднепровской Украине в XIX - начале ХХ в.

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 74

Платная работа

Цена: 700.00грн.

Заказать работу

План 

Вступ. 3

Розділ 1. Історична наука в першій половині ХІХ ст. 8

1.1 Становлення і формування історичної науки в першій половині ХІХст. 8

1.2 Микола Іванович Костомаров і його роль у становленні і формуванні історичної науки  14

1.3 Досягнення і підсумки формування історичної науки в першій половині ХІХ ст. 21

Розділ 2. Історична наука в другій половині ХІХ ст. 30

2.1 Історична наука в період буржуазних реформ Олександра ІІ 30

2.2 Роль громад у формуванні історичної науки в другій половині ХІХ ст. 34

2.3 Історичні наукові товариства та установи. 44

2.4 Крізь утиски і заборони. 50

Розділ 3. Історична наука на початку ХІХ ст. 58

3.1 Особливості розвитку історичної науки на початку ХХ ст. 58

3.2 Історична наука в добу революції 1905 – 1907 рр. 61

3.3 Історична наука в пореволюційній період. 63

Висновки. 67

Список використаних джерел та літератури. 72

Вступ

Актуальність теми дослідження. В умовах національно-культурного відродження України на сучасному етапі виняткового значення набувають питання подальшого розвитку історичної науки, яка відіграє важливу роль у формуванні національної самосвідомості, відродженні духовної культури українського народу, його патріотизму. У наш час, коли відродження історичної науки в Україні стало реальністю, надзвичайно важливо зібрати, дослідити, узагальнити все краще з досвіду розвитку історичної науки, зробити все це надбанням сьогодення.

Поряд з вивченням окремих об’єктів у історичній науці, які займають чільне місце у системному вивченні загальної історії, історії місцевого краю, останнім часом важливого значення набуває дослідження історії розвитку самої історичної науки в цілому. Одним з пріоритетних завдань є удосконалення науково-методичної бази історичної науки, забезпечення наукової обґрунтованості історичної літератури. Взято курс на здійснення низки науково-організаційних заходів з метою активізації наукової діяльності, спрямованої на забезпечення розвитку історичної науки, популяризації краєзнавчих досліджень, залучення широких кіл громадськості до національно-культурної спадщини. Безумовно, для успішного виконання цих завдань необхідно детально вивчити і використати досвід руху у розвитку історичної науки у минулих роках. Для вирішення цього питання потрібно, перш за все, ретельно дослідити історію розвитку історичної науки в окремих регіонах України. Розвиток історичної науки на Наддніпрянській Україні в ХІХ - на початку ХХ ст. є корисним у цьому відношенні. Саме в цей період історична наука набуває цілеспрямованого, цілісного характеру і руху і відрізняється багатогранністю своїх напрямків. У той же час, значна кількість аспектів цього розвитку ще недостатньо досліджена і потребує більш детального вивчення. Дослідження тогочасного розвитку історичної науки має досить велике наукове і практичне значення. Воно не лише дозволяє вивчити та проаналізувати досвід проведеної історичної роботи, а й використати його при розв’язанні багатьох проблем сучасного розвитку історичної науки на Україні.

Об’єкт дослідження - розвиток історичної науки на Наддніпрянській Україні – у Харківській, Полтавській, Київській та Чернігівській губерніях в XIX ст. – на початку ХХ ст.

Предмет дослідження - соціально-економічні та суспільно-політичні фактори, що впливали на розвиток історичної науки на Наддніпрянській Україні в досліджуваний період; діяльність основних історичних та історико-краєзнавчих осередків Харківщини, Полтавщини, Київщини та Чернігівщини; історична та історико-краєзнавча наукова діяльність державних та громадських закладів в Харківській, Полтавській, Київській та Чернігівській губерніях, а також окремі історичні та історико-краєзнавчі аспекти в діяльності окремих представників наукових кіл в досліджуваних губерніях.

Мета дослідження – висвітлення основних тенденцій виникнення, формування і розвитку історичної науки в Харківській, Полтавській, Київській та Чернігівській губерніях в XIX – на початку ХХ ст., а також визначення ролі державних органів влади і громадськості у цьому процесі.

Завдання дослідження:

- проаналізувати вплив соціально-економічних і суспільно-політичних факторів на розвиток історичної науки в Харківській, Полтавській, Київській та Чернігівській губерніях у XIX – на початку XX ст.;

- висвітлити участь офіційних кіл та громадськості у роботі, яка сприяла розвитку історичної науки; визначити їх вплив на розвиток історичної науки в даний період у Харківській, Полтавській, Київській та Чернігівській губерніях;

- проаналізувати діяльність основних історичних, краєзнавчих та інших наукових осередків, які значно чи частково посприяли розвитку історичної науки в даний період у даному місці; вивчити причини та обставини їх виникнення, а також визначити роль цих закладів у розвитку історичної науки;

- простежити історію виникнення, основні форми і напрямки роботи історичних і краєзнавчих музеїв Харкова, Полтави, Києва та Чернігова; архівних установ даних міст та їхніх губерній;

- дослідити діяльність окремих істориків, археологів, краєзнавців, а також інших осіб тієї доби, які посприяли розвитку історичної науки і визначити їхній внесок у вивчення історії місцевого краю та України в цілому.

Хронологічні межі дослідження: XIX – початок XX ст. Саме в той період на Наддніпрянській Україні започаткувався і розгорнувся систематизований та послідовний рух у розвитку історичної науки.

Територіальні межі роботи - Харківська, Полтавська, Київська та Чернігівська губернії в дореволюційних межах. Сюди також частково включені і деякі території та міста сучасної Росії. Так, зокрема згадується місто Петербург, Воронезька губернія, Астрахань. Тотожність економічного і культурного життя цих губерній вплинула на обґрунтування обраних територіальних меж. Російські території були включені через те, що деякі особи, які відіграли важливу роль у розвитку історичної науки на Наддніпрянській Україні у ХІХ – ХХ ст. були тісно пов’язані з цими територіями. Тому без них неможна було ніяк обійтися.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що здійснено спробу комплексного узагальнюючого аналізу процесу розвитку історичної науки на Наддніпрянській Україні в XIX – на початку XX ст. Зокрема:

- проаналізовано чинники, що впливали на розвиток історичної науки на Наддніпрянській Україні в ХІХ – на початку ХХ ст. та їх взаємодію із соціально-економічними та суспільно-політичними процесами;

- визначено вплив офіційних кіл на розвиток історичної науки на Наддніпрянській Україні;

- досліджено питання участі громадськості в заходах, які сприяли проведенню певної роботи в губерніях, яка сприяла розвитку історичної науки на Наддніпрянській Україні в ХІХ – на початку ХХ ст.;

- визначено вплив меценатства та благодійництва на розвиток історичної науки;

- проаналізовано діяльність основних історичних, краєзнавчих, культурних та інших наукових осередків Харківщини, Полтавщини, Київщини та Чернігівщини, які сприяли розвитку історичної науки в ХІХ – на початку ХХ ст. на Наддніпрянській Україні;

- вивчено і проаналізовано історичну, краєзнавчу, культурну та наукову діяльність інтелігенції лівобережних губерній у дореволюційний період;

- визначено роль земств і органів міського управління у розвитку історичної науки.

Методологічною основою даного дослідження є принципи історизму, науковості та об’єктивності, діалектичний та системний підхід до історичних явищ. Дослідження ґрунтується на методах порівняння, аналогії і синтезу, індивідуалізації та узагальнення.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали бакалаврської роботи можуть бути використані при підготовці лекційних курсів з історії рідного краю, загальної історії, спецкурсів з проблем краєзнавства, спецкурсів з проблем вивчення історії рідного краю та загальної історії, музеєзнавства і туризму, при написанні курсових і дипломних робіт, підготовці узагальнюючих праць з історії нашої країни. Досвід вивчення розвитку історичної науки на Наддніпрянській Україні в XIX – на початку XX ст. може стати в пригоді сучасним історикам та краєзнавцям у вирішенні актуальних проблем, а саме: написанні історії, створенні краєзнавчих товариств, популяризації наукових результатів краєзнавчих досліджень, популяризації наукових результатів у вивченні історії, поліпшенні праці музеєзнавців тощо.

Структура бакалаврської роботи обумовлена змістом, метою та завданнями дослідження. Робота побудована за проблемно-хронологічним принципом, що визначено її структурою. Її обсяг складає сторінки основного тексту (59 сторінок). Бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (61 назва на 4-х сторінках), додатків на сторінках.

Закрыть

Становление и формирование исторической науки в Приднепровской Украине в XIX - начале ХХ в.

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.