Крестьянское повстанческое движение на юге Украины 1919-1921 гг
Зміст
Вступ. 3
Розділ 1. Історіографія проблеми та джерельна база дослідження. 6
1.1. Короткий історіографічний огляд. 6
1.2. Характеристика джерел з історії селянського повстанського руху. 9
Розділ 2. Повстанський рух під проводом Никифора Григор’єва. 11
2.1. Формування військових загонів Никифора Григор’єва (серпень – грудень 1918 р.) 11
2.2. Никифор Григор’єв на службі у Директорії Української народної республіки (грудень 1918 р. – січень 1919 р.) 13
2.3. Григор’євці у складі Червоної Армії (лютий – травень 1919 р.) 18
2.4. Розгортання та занепад григор’євського повстанського руху (травень – липень 1919 р.) 30
Розділ 3. Повстанський рух під проводом Нестора Махна. 39
3.1. Виникнення та становлення махновського руху. 39
3.2. Розгортання махновського руху на Півдні України. Бойові дії у складі Червоної Армії (лютий – червень 1919 р.) 43
3.3. Революційна повстанська армія України (махновці) (червень 1919 р. – вересень 1920 р.) 52
3.4. Особливості військового мистецтва махновських частин. 59
3.5. Спільна боротьба РПАУ(м) з радянськими військами проти Збройних Сил Півдня Росії (вересень – листопад 1920 р. 61
3.6. Збройне зіткнення з радянськими військами. Згортання махновського руху в Україні (листопад 1920 р. – серпень 1921 р.) 63
Висновки. 67
Список використаних джерел і літератури. 70
Вступ
Сучасний етап розвитку суспільного життя України характеризується значним інтересом співвітчизників до її історії. Цей інтерес зумовлений тим, що кожна свідома людина намагається об’єктивніше зрозуміти минуле і за можливості, передбачити майбутнє. Звернення до минулого дає можливість визначити вірні орієнтири в житті та ефективні методи розв’язання назрілих проблем. Пізнання минулого, які розкриття та осмислення “білих плям” в українській історії, відбувається одночасно з новим розумінням місця, ролі і завдань історичної науки в суспільстві, висвітлення їх актуальних проблем.
Однією з таких проблем, що викликає особливий інтерес як в науковому колі, так і в практичному значенні, є селянський повстанський рух на Півдні України у період 1918-1921 років.
Повстанський рух селян на Півдні України вписав своєрідну сторінку в історії нашої Батьківщини. Він увібрав у собі головні протиріччя, характерні для такого складного суспільного явища як національно-визвольна боротьба 1917-1921 років. Недостатня вивченість даного питання змушує віднести повстанський рух селян Півдня України протягом 1918-1921 років до так званих “білих плям” білих плям історії України.
Вивчення даної теми набуває особливої актуальності в наш час, коли українське суспільство стає більш політично структурованим, а політичні партії, стають важливим інструментом формування політичного курсу країни, а тим самим визначають долю держави на який часовий період.
Крім того, викликає природну зацікавленість дослідників не лише до їх ролі в суспільстві, але й до історії тих політичних партій та рухів, які раніше діяли в Україні, їх практичної діяльності. Такими партіями та рухами були “боротьбиська”, “борьбиська”, більшовицька, анархіська тощо, які у вищезгаданий період намагалися вирішувати українське і тісно пов’язане з ним селянське питання.
Питання вивчення селянського повстанського руху є актуальною ще й тому, що вона тісно пов’язана з аграрним питанням, вирішення кого триває й досі. Радянська (більшовицька) влада, Українська Центральна Рада, Гетьманат П.Скоропадського, Директорія УНР, А.Денікін та П.Врангель мали свої програми розв’язання аграрного питання. Проте ні націоналізація земель, ні повернення поміщицького землеволодіння не могли задовольнити в той період українське селянство, яке намагалося будь-якими методами отримати землю. Саме фактор настроїв селян в конкретній історичній ситуації, не був врахований у програмах вище перерахованих сил, що необхідно узяти до уваги і у наш час.
Об’єктом дослідження даної роботи є селянський повстанський рух на півдні України у період 1918-1921 років та їх напрями.
Предметом дослідження є повстанські формування на чолі з Никифором Григор’євим та Нестором Махном, які були найбільш масовими та найбільш потужними повстанськими силами, які діяли на Півдні України протягом 1918-1921 років.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1918 по 1921 роки, т тобто той час протягом якого відбувалось розгортання та розвиток селянських повстанських сил на Півдні України.
Географічні межі дослідження: територія Херсонської, Таврійської, Катеринославської губернії.
Метою даної роботи є спроба охарактеризувати основні селянські повстанські рухи на Півдні України у період 1918-1921 роки.
На підставі зазначеної мети було визначено такі завдання роботи:
- визначити роль, яку відіграли різні політичні сили в процесі формування програм основних повстанських рухів Півдня України: григор’євського та махновського;
- подати класифікацію та кількісний склад селянських повстанських сил на Півдні України у досліджуваний період;
- визначити та охарактеризувати основні етапи існування та військової діяльності повстанських рухів на чолі з Н.Григор’євим та Н.Махном;
- спробувати написати та проаналізувати політичні портрети Н.Григор’єва та Н.Махна.
Багатоаспектність проблеми та значна територія Півдня України дають можливість дати загальну характеристику повстанських рухів селян.
Наукова новизна дослідження зводиться до наступного:
- охарактеризовано головні причини виникнення повстанського – партизанського руху селян, його напрями, умовна класифікація та орієнтовний кількісний склад;
- визначено основну періодизацію розвитку повстанського руху на чолі з Н.Махном та Н.Григор’євим;
- написано та проаналізовано політичні портрети Н.Григор’єва та Н.Махна;
- виявлено вплив політичних партій на формування програмних курсів головних повстанських рухів Півдня України - григор’євського та махновського.
Методологія і методи дослідження. Дана робота побудована на принципах історизму та науковості. Дослідження створене на основі методів системного і порівняльного аналізу емпіричного матеріалу різних типів селянських рухів з урахуванням світоглядної специфіки соціальних груп і політичних течій. Вирішенню поставлених завдань допомогло використання таких загальнонаукових методів дослідження як логічний, метод класифікації, аналізу. Із спеціально історичного, в залежності від наявності джерел – проблемно-хронологічного, статистичного.
Результати даної роботи можуть бути використані при розробці лекцій, спецкурсів, теоретичних семінарів, під час проведення позакласних виховних заходів. Крім того матеріали роботи стануть у пригоді при проведенні краєзнавчих експедицій, підготовці експозицій у краєзнавчих музеях. Практичне значення роботи полягає також у можливості подальшого вивчення і розробки як самої теми, так і її окремих аспектів.