ВСТУП

Актуальність теми: ознайомлення з діяльністю першого президента Чехословаччини Томаша Гарріга Масарика, виникнення встановлення першої демократичної республіки в Східно-Центральній Європі На протязі всієї своєї теоретичної і практичної діяльності Масарик ставить і вирішує питання, які не втратили актуальності і сьогодні. Його вклад в соціальну виходить далеко за рамки його епохи. Ознайомлення з цими європейськими країнами Чехії і Словаччини і їх спільним минулим, і їх спільним першим президентом Т.Масариком.

У національному розвитку чехословацького народу його становленні, формуванні, як окремої нації не тільки в складі Австро-Угорщини, але самостійної держави зі своїми надбаннями, зі своєю культурою відіграв велику роль їх перший президент Томаш Гарріг Масарик. На зламі двох століть, при тяжких політичних обставинах, вибору між занепадаючим монархізмом і ідеологічним соціалізмом. Підняття національної самосвідомості на високий світовий рівень, його виховання серед народу національного духу, гуманізму, відкинення різного роду клерикалістичних чи антисемітських проявів. Велика повага і щира любов народу, береже пам'ять свого першого президента, якого ще за життя називали Президент – Визволитель і на даний час його іменем названо багато культурних і суспільних місць.

Метою роботи: є з’ясування впливу наукової, філософської, політичної роботи Т.Г.Масарика на формування національної ідеології чехословакізму.

Об’єктом дослідження: в роботі виступає постать президента Масарика його ідеологічні погляди на націоналізм, на народ, який багато століть був в залежності від сильної Австро-Угорської імперії.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1850 року з дня народження Т.Масарика його життєвий шлях, період його наукових досліджень і праць, становлення як видатного політика свого часу, політичної діяльності: депутата парламенту і на посту президента Чехословаччини, фактично до 1937 року.

Огляд використаної літератури. Це самі праці Томаша Гарріга Масарика [44, 45, 46, 47], які довгий час в період радянського режиму на території України і Росії не видавалися, не перекладалися або були заборонені. Тільки на початку 90-х років, коли почали утворюватися самостійні, незалежні держави дослідники яких почали перекладати і досліджувати праці всесвітньо відомого політика, соціолога, філософа, гуманіста, вченого історика. Над перекладом творів на українську мову трудилися, такі вченні, як М.М.Нагорняк [29, 30], Л.Кіций, Є.Топінка, на російську – М.Петрусяк [21], Н.Нарбус [21, 31, 32], М.Абрамов та інші. Досліджували також його життя і діяльність, як наукову так і політичну, відомі нам науковці професори: Постоловський Р.М. [40, 41], Віднянський С.В. [4, 5, 6, 7, 8, 9] та інші. З сучасників Масарика слід згадати Карела Чапека [48, 49], який записав багато бесід з приватного спілкування. Деякі дані взяті з підручників Всесвітньої історії сучасних видань і радянських, хоча матеріал в них дуже малих об’ємів і обмежений.