Компрессионного возможности словообразования современного немецкого языка

Вступ

Численна кількість науковців та лінгвістів займалася вивченням шляхів утворення нових слів, шляхів збагачення словникового складу мови. Детальним аналізом з цих питань займалися такі дослідники: М.Д. Степанова, важливу роль мають роботи Е. Каденова, В. Хенцена, В.В. Виноградова, А.І. Смирницької, О.С, Ахманової та ін.

Одним із важливих засобів поповнення лексичного запасу мови є складання слів, запозичення, афіксація, префіксація та ін.

Актуальність даної роботи полягає у встановленні тенденцій розвитку та функціонування сучасного словотвору та компресії у німецькій мові.

Об'єктом дослідження є компресивні можливості словотвору у німецькій публіцистиці, як активний засіб поповнення лексичного складу німецької мови.

Предметом дослідження є встановлення різних способів словотвору, їх характеристик, способів творення.

Мета дослідження полягає у розкритті компресивних можливостей способів словотвору, тенденції його розвитку та функціонування у сучасній німецькій мові та визначення найбільш плідного способу поповнення лексичного складу мови.

Мета дослідження передбачає вирішення таких завдань:

визначити поняття «словотвір», «компресія».

проаналізувати шляхи поповнення лексичного складу мови;

Наукова новизна дослідження полягає у розкритті словотвірного потенціалу німецької мови.

Практичне завдання проведеного дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів та висновків у нормативних курсах лексикології, граматики німецької мови, лінгвокраїнознавстві.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел. Робота містить сторінки.

1. СЛОВОТВІР У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

1.1 Загальна проблематика словотвору та його основні способи

Стан суспільства впливає на мову. У соціально-економічному плані мова пристосовується до змін умов в житті суспільства, його ідеалів, установок, цінностей. Мова чутливо реагує на соціально-економічні процеси. Вплив цих факторів на мову має опосередкований характер.

Поява нової лексики в мові - наслідок економічного, правового, політичного, фінансового та соціального розвитку на новому рівні в умовах нових міжнародних відносин.

Людське суспільство розвивається безперервно, разом з ним розвивається також мова та її словниковий склад. Потреби мови у нових словах та назвах можна задовольнити різними способами. І для цього не має відразу необхідності у створенні нового слова. Вже існуюче слово може змінювати або розширювати своє значення, напр. der Strom ( fließendes Wasser und fließendes Elekrozität ).

1) потрібні нові назви можуть бути імпортовані з чужої мови:

напр. Lexikum, Aphoteke, Atom ( aus dem Griechischen );

Dame, Porträt, Mode ( aus dem Französischen );

Antene, Bank, Konto, Hause ( aus dem Italienischen );

Jeans, T-Schirt, Darty ( aus dem Englischen );

Kaffe, Samt, Zucker ( aus dem Arabischen );

Sputnik, Perestrojka ( aus dem Russischen ).

2) лексичний склад мови може збагачуватися також за допомогою запозичень.

Склад мови може поповнюватися із внутрішніх резервів, тобто можливі шляхи це запозичення з усної та розмовної мови, напр: Kiste, Mühle ( für das Auto ), Röhre ( Fernsehapparat ).

3) також відродження старих слів розглядається як спосіб поповнення мови, напр. früher der, das Virus – jetzt der Hacker.

Фразиологізація також сприяє поповненню лексичного складу мови. І цей спосіб називається фразеологічна деривація. Вона полягає в тому, щоб надати вже існуючим фразеологізмам нове життя, створити новий варіант фразеологізму, напр. in der Tinte sitzen – im Dreck sitzen; j-n durch den Kakao ziehen – j-n durch den Koks holen; j-m fällt ein Stein vom Herzen – j-m fällt ein Steinbruch vom Herzen.

4) рідні або запозичені мовні елементи можуть утворювати також нові слова, напр. Wortlehre – Wort+Lehre.

Ці всі способи поповнення складу мови називаються способами словотвору, але, звичайно, це лише деякі варіанти, більш детально це питання розглядається далі у ході дослідження.

1.2 Види та моделі словотвору німецької мови

Поповнення лексики - історично неминучий процес, необхідний для того, щоб на кожному етапі свого розвитку мова відповідала потребам суспільства в спадкуванні, у закріпленні результатів знання дійсності, розвитку i збагачення культури народу, у тому числі внаслідок економічних, політичних, культурних та мовних контактів з іншими народами.

Лексика - єдина область мовних явищ, де сам зміст культури (даного колективу в дану епоху) відображається більш чи менш посередньо. Ось тому тут скоріше всього (навіть у межах мови одного i того покоління) може виявитись результат соціально-економічної мутацїї.

Кожна мова має свою унікальну будову, має свої особливості, недоліки та переваги. Так і німецька мова відрізняється серед усіх мов своєю своєрідністю. Так, наприклад, ні в якій мові ми не зустрінемо таку кількість композитів, тобто складних слів.Ці слова утворюються надзвичайно швидко та, іноді, мимовільно. Такі слова як Gebrauchtwagenausstellung, Oberflächenformation, Hagelschädenoptik, є важкими для говоріння, але в тей же час, вони надзвичайно чітко роблять німецьку мову "економною". Тому цей спосіб словотвору, який називається словоскладання, є одним із найпопулярніших способів словотвору німецької мови.

У вивченні словотвору існують різні напрями, що дозволяють виділити три етапи розвитку: традиційний етап, на якому було визначено запас словотворчих засобів мови, розроблено основні принципи словотвірного аналізу, розмежовано діахронічний та синхронний підходи; ономасіологічний етап, на якому увагу вчених було зосереджено на процесі виникнення лексичних одиниць, вивченні засобів і способів називання окремих елементів дійсності; когнітивний етап, на якому почалося осмислення національно- культурної специфіки трактування похідної лексики з погляду мовної свідомості [1]. Нині когнітивна лінгвістика є одним із найперспективніших напрямів мовознавства.