Соотношение когнитивного и коммуникативного компонентов в речевой деятельности учащихся на уроках английского языка
Зміст
Вступ. 3
Розділ І. Багатоаспектна психолінгвістична характеристика мовленнєвої діяльності (як база для виявлення когнітивного та комунікативного компонентів). 6
1.1. Мовленнєва діяльність – специфічний вид діяльності людини. 6
1.2. Мовленнєві механізми та їх функціонування. 19
Розділ ІІ. Когнітивний та комунікативний компоненти в іншомовній мовленнєвій діяльності. 36
2.1. Визначення та характеристика комунікативного компоненту мовленнєвої діяльності. 36
2.2. Аналіз когнітивного компоненту у мовленнєвій діяльності та його взаємозв’язок із мовленнєвим продуктом. 50
2.3. Специфіка когнітивного компоненту в іншомовній мовленнєвій діяльності як визначального фактору комунікативного володіння іноземною мовою. 64
Розділ ІІІ. Експериментальна частина. 76
Висновки. 86
Література. 89
Додатки. 93
Вступ
Як відомо, проблема підвищення ефективності навчання іноземним мовам належить до кола найбільш актуальних проблем методики викладання іноземної мови, психології мовлення, психології спілкування та психолінгвістики. В сучасних дослідженнях ведеться пошук інтенсивних шляхів оволодіння іншомовним мовленням. Одним із конкретних питань даної проблеми є виявлення тих факторів, які позитивним або негативним чином впливають на досягнення кінцевої мети навчання іноземній мові – комунікативного володіння іноземною мовою.
Комунікативне володіння іноземною мовою – це вміння користуватися іноземною мовою в реальній ситуації спілкування з досягненням взаєморозуміння комунікантів. Володіння мовою завжди повинно розглядатися в плані здатності учня успішно брати участь у реальному комунікативному акті, що означає здатність створювати адекватний комунікативний продукт мовленнєвої діяльності: повідомлення повинно бути сформульовано таким чином, щоб воно результативно вплинуло на реципієнта, а розуміння смислу висловлювання повинно бути адекватним початковому задуму.
Проблема виявлення чинників комунікативного володіння іноземною мовою вимагає інтенсивної розробки, оскільки вона є ключовою у психологічній теорії іншомовного мовлення.
В останні роки зростає інтерес до внутрішньої структури процесів продукування і розуміння мовлення як бази для дослідження тих психічних процесів та явищ. Які забезпечують реалізацію комунікативної функції мовленнєвої діяльності. З цією метою психолінгвісти, зокрема Ушакова Т.Н., Павлова Н.Д., Зачесова І.А. спробували розробити узагальнену модель мовленнєво-мислительного процесу, яка використовується як основа для розгортання практичної та дослідницької роботи.
Зв’язки та відношення між комунікативним компонентом мовленнєвої діяльності та когнітивною сферою становлять окрему проблему в психолінгвістичній науці, дослідженням якої у вітчизняній науці займались А.М.Шахнарович, В.І.Голод, В.Я.Шабес, Г.Д.Чистякова. Проблема взаємозв’язку між когнітивним розвитком і мовленням посідає особливе місце в зарубіжній психології розвитку (Блум, Гопнік).
Слід зазначити, що дослідження співвідношення когнітивного і комунікативного компонентів у мовленнєвій діяльності до сьогодні проводились лише у контексті монолігнвізму. На наш погляд, включення даної проблеми в умови двомовності дозволить отримати додаткові дані як для методики викладання іноземної мови, так і для психолінгвістики. Так, з одного боку, знання специфіки організації та функціонування когнітивного компоненту в іншомовній мовленнєвій діяльності допоможе знайти ефективні шляхи досягнення комунікативного володіння іноземною мовою. З іншого боку, дані таких досліджень необхідні для виявлення таких закономірностей організації мовленнєвої діяльності, які можуть залишитись непоміченими при оперуванні фактами одномовності.
Все вище сказане засвідчує актуальність обраної теми дипломної роботи. На нашу думку, обрана тема дослідження є перспективною. Новизною дослідження є співвідношення когнітивного і комунікативного компонентів мовленнєвої діяльності в умовах двомовності.
Метою дослідження є визначення співвідношення когнітивного та комунікативного компонентів у мовленнєвій діяльності учнів на уроках англійської мови.
Об’єкт дослідження – мовленнєва діяльність підлітків.
Предметом вивчення виступили комунікативний і когнітивний компоненти у мовленнєвій діяльності учнів.
Гіпотеза до експерименту. Багатоаспектні характеристики мовленнєвої діяльності дозволяють зробити припущення про наявність взаємозв’язку між виділеними у ній когнітивним та комунікативним компонентами, тому можна передбачити, що належний рівень розвитку когнітивної сфери учня сприяє досягненню ним комунікативного володіння іноземною мовою.
Вивчення проблем вимагає вирішення наступних завдань:
1) здійснити теоретичний аналіз психологічної та психолінгвістичної літератури з аспектів когнітивного та комунікативного компонентів у мовленнєвій діяльності;
2) з’ясувати взаємозалежність названих компонентів;
3) дослідити співвідношення когнітивного і комунікативного компонентів у іншомовній мовленнєвій діяльності;
4) проаналізувати отримані результати дослідження, визначити перспективи.
Для здійснення намічених завдань були використані такі методи досліджень:
- логіко-методологічний і психолого-педагогічний аналіз досліджуваної проблеми (вивчення наукової літератури);
- експериментальний;
- статистичний (при обробці отриманих в ході експерименту даних).