Типы файлов

Вступ

Основним іформаційним об’єктом операційної системи Windowsє файл. З файлами можна виконувати прості та складні операції, які полегшують роботу користувача з персональним комп’ютером.

Актуальність теми полягає в тому, що в наш чаш існують програми, основними складовими яких є файли. Існує велика кількість файлів. Кожен має своє призначення та функції. Але поняття про файли (про їхні особливості і структуру) не є цілком розкритим і обґрунтованим. Саме тому я обрав цю тему. Адже чітке осмислення всіх аспектів файлів допоможе користувачам ПК вміло і без перешкод використовувати в своїй роботі ці носії інформації.

Метою і завданням роботи є розкриття понять про файли, визначити складові повного імені файла, а також операції, що з ними можна виконувати. Важливим завданням є вивчення і характеристика типів файлів. Адже комп’ютерний прогрес досяг найвищих ланок інформатики. Види файлів постійно змінюються, а їх кількість зростає. Саме тому вивчення комп’ютерних файлів є одним із основних напрямів науково-дослідницької роботи.

Розділ 1. Поняття про файл

Одним з основних понять комп’ютерної системи є поняття файлу. Файл- це набір однотипної інформації, яка зберігається на диску під окремим іменем. У файлах зберігаються користувацькі документи, програми, аудіо- чи відеоінформація, тощо.

Файли можуть містити текстові документи, числові дані, закодовану табличну та графічну інформацію тощо. Для ідентифікації кожному файлу надається ім’я. Воно утворюється з двох частин - власне імені та розширення, розділених символом “крапка”. Розширення, як правило, визначає тип файла (додаток, текстовий документ, таблиця, рисунок, проект програми і т. ін.). Власне ім’я може складатися з 1-255 символів, а розширення- з 0-3 символів.В імені файла (у власне імені та розширенні), крім літер і цифр, можна вживати такі символи: “$”, “%”, “’”, “-”, “пропуск”, “@”, “~”, “!”, “(”, “)”, “{”, “}”, “^”, “#”, “&”, “+”, “;”, “=”, “[”, “]”. Заборонено використовувати в іменах файлів символи: “*”, “?”, “/”, “\”, “|”, “<”, “>”. Також для деяких операційних систем (наприклад DOS) заборонено використовувати в іменах файлів пропуск[6.44].

В іменах файлів не рекомендується використовувати символи національних алфавітів, оскільки деякі програми некоректно працюють з такими іменами, або взагалі відмовляються відкривати файл [2.74].

Розширення - це набір літер латинського алфавіту, цифр або спеціальних символів (аналогічно до імені) до 3 (або більше для ОС типу Windows), що визначає тип файлу. Оскільки розширення визначає тип файла, його ще називають просто типом. Як власне ім’я, так і розширення користувач може задавати довільно. Наприклад: letter.txt, Лист Петрову.doc, Собівартість.xls, Довідник цін.dat [6.45].

В іменах файлів вживають і великі, і малі літери. Їх регістр система запам’ятовує, але при порівнянні імен ці символи не розрізняє. Це означає, що в одній папці не можна зберігати два різних файли, імена яких різняться тільки регістром літер, тобто для системи ім’я Лист Іванову.doc збігається з ім’ям Лист Іванову.doc.

Незважаючи на допустиму довільність у визначенні імені файла, на практиці використовують уніфіковані (загальноприйняті) розширення. Уніфікація розширень спрощує роботу з файлами. Щоб розпочати роботу з якимось документом, досить двічі клацнути на його значок мишею. При цьому Windows аналізує розширення файла і запускає на виконання необхідний додаток, а потім завантажує в нього вибраний документ.

У деяких командах (пошук файлів тощо) в іменах файлів можуть використовуватися символи “?” і “*”. Імена, що містять такі символи, називаютьшаблонами, або родовими іменами. Вони застосовуються для позначення відразу кількох файлів. Тоді під символом “?” мається на увазі будь-який символ, а символ “*” позначає будь-яку кількість символів в імені або розширенні шаблона.

Приклади:

для документів План2000.xls, План2001.xls, і План2002.xls шаблоном є План200?.xls;

для документів План1999.xlsі План2001.xls шаблоном є План*.xls;

для документів План2002.xlsі План2002.docшаблоном є План2002.*;

для документів План2001.xls, План2002.xlsі План2002.docшаблоном є План*.*;

для всіх наведених вище файлів шаблоном *.*[2.76].

Операційна система Windows може читати і записувати імена файлів інших ОС (Unix, OS/2, WindowsNT, Windows 2000, WindowsXPі т. д.).

Розділ 2. Повне ім’я файла

При деревоподібній файловій структурі перед ім’ям файла необхідно вказати місце його розташування - ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. У цьому випадку імена підпапок розділяються символом “\”, який записується після імені дисковода, а також перед ім’ям файла.

Отже, повне ім’я файла задається такими елементами:

ім’ям дисковода;

маршрутом (ланцюжком імен папок, у якому кожна наступна папка є підпапкою попередньої);

ім’ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міститися в останній згаданій папці).

Малюнок 1.

Повне ім’я файла має такий формат:

[дисковод:] [\шлях\] ім’я файла

Елементів повного імені файла, що містяться у квадратних дужках, може не бути (наприклад, якщо файл розміщено на поточному диску або в поточній папці). Повні імена деяких файлів, показаних на малюнку1, мають такий вигляд:

C:\ command.com

C:\ Program Files\ Vb\ Vb6.exe

C:\ Program Files\ Microsoft Exchange\ Mlset32.exe

В одній папці кожний файл повинен мати оригінальне ім’я. Файли можуть відрізнятися розширення. Наприклад:

План.bas- програма мовою BASIC;

План.exe- програма в машинних кодах;

План.dat- дані для оброблення програмою;

План.doc- документація щодо роботи з програмою.

У різних папках імена файлів можуть бути однаковими. При цьому їхні повні імена будуть розрізнятися маршрутами.