Экономическая деятельность человека в сети Интернет

Висновки

В умовах розвитку сучасного суспільства інформаційні технології глибоко проникають життя людей. Вони дуже швидко перетворилися на життєво важливий стимул розвитку не тільки світової економіки, а й інших сфер людської діяльності. Зараз важко знайти сферу, в якій зараз не використовуються інформаційні технології. Так, у промисловості інформаційні технології застосовуються не тільки для аналізу запасів сировини, комплектуючих, готової продукції, але і дозволяють проводити маркетингові дослідження для прогнозу попиту на різні види продукції, знаходити нових партнерів і багато іншого.

При цьому всі бухгалтерські операції на підприємствах і не тільки, зараз грунтуються на застосуванні інформаційних технологій. Як відомо ефективність роботи державного управління багато в чому залежить від рівня взаємодії між громадянами, підприємствами та іншими органами управління. Тому в державному управлінні інформаційні технології дозволяють одночасно використовувати інформаційні, організаційні, правові, соціально-психологічні, кадрові та інші фактори, що значно полегшує роботу і організацію самого процесу керування. Звичайно, застосування таких технологій не вирішує всіх проблем, але значно прискорюють роботу на складних ділянках аналітичної діяльності, наприклад, під час проведення аналізу та оцінки оперативної обстановки в складних ситуаціях, підготовки і формування звітів та довідок.

Застосування інформаційних технологій у науковій сфері та у сфері освіти складно переоцінити. Зараз важко уявити собі школу, в якій би не було комп'ютерного класу. Зараз існує маса електронних бібліотек, скористатися якими можна не виходячи з дому, що значно полегшує процес навчання і самоосвіти. При цьому інформаційні технології сприяють розвитку наукових знань.

Тому що збільшується швидкість обміну інформацією і з'являється можливість проводити складні математичні розрахунки за кілька секунд і багато іншого. Інформаційні технології це один із сучасних способів спілкування, головними перевагами якого є загальнодоступність. Використовуючи інформаційні технології можна з легкістю отримати доступ до цікавить вас 39 інформації, а також поспілкуватися з живою людиною. З одного боку це має негативний ефект, оскільки люди все менше спілкуються "вживу", при безпосередньому контакті, але з іншого боку дозволять спілкуватися з людиною, яка знаходиться на іншому кінці світу, а це погодьтеся, має величезне значення.

Підвівши підсумок можна сказати, що інформаційні технології глибоко проникли в наше життя і сучасне суспільство, яке не зможе в нинішньому вигляді існувати без них.

Ступінь інтегрованості країни у глобальний веб-простір можна визначити за трьома тісно пов'язаними між собою показниками:

а) щільність й технологічна досконалість телекомунікаційних мереж;

б) кількість Інтернет-аудиторії;

в) питома вага та рейтинг національного сегменту у всесвітній мережі.

Україна поки що помітно відстає від більшості розвинених країн за всіма цими показниками.

Можна також констатувати, що розвиток телекомунікацій в Україні відбувається в загалом оптимальному на сьогоднішній день напрямку – поступового впровадження інноваційних технологій, зокрема мереж останнього покоління, розрахованих на чимдалі глибшу конвергенцію інформаційних, мультимедійних, комп'ютерних форматів та сервісів.

Позитивна динаміка на ринку телекомунікацій природним чином сприятиме подальшому зростанню вітчизняної Інтернет-аудиторії. Малоймовірно, що кризові явища і пов'язане з ними зниження платоспроможності населення суттєво сповільнять цей процес, оскільки:

а) буде збільшуватись відсоток територій та населення, охоплених телекомунікаційними мережами нового покоління при збереженні відносно стабільних тарифів на підключення й обслуговування;

б) за своєю вартістю Інтернет-послуги в Україні нині є цілком доступними для широких верств населення майже половина вітчизняної веб-аудиторії складалася з людей з низьким рівнем доходів (до 3000 грн.) при тому, що 83 % українських користувачів мали домашнє підключення до Інтернет.

Національний сегмент Інтернет (Уанет) за більшістю основних показників (див. стор. 6) дещо відстає від інших держав регіону, демонструючи при цьому багато в чому аналогічні напрямки та алгоритми розвитку.У середньостроковій перспективі немає вагомих підстав очікувати його випереджаючого зростання, що необхідне, зокрема, для успішної конкуренції з Рунетом. Таким чином, найімовірнішим сценарієм є стабільний розвиток зі збереженням відставання.

У зв'язку з двома останніми пунктами окремої уваги заслуговує питання засобів масової інформації у всесвітній мережі. Сьогодні серед вітчизняних фахівців нині немає єдиної думки щодо необхіднаості державної реєстрації Інтернет-видань національного сегменту. Треба, однак, підкреслити, що чітке законодавче визначення поняття „онлайн-ЗМІ” та його юридично-правового статусу, є ефективним важелем вирішення таких проблем як порушення авторських прав, неоподатковані доходи від реклами, недостовірна інформація, мтеріали, що зачіпають честь та гідність людини, поширення порнографії, кіберзлочинність тощо.

Список використаних джерел

1. Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк В.С. та ін. Комп'ютерна злочинність. Навчальний посібник. - Київ: Атіка, 2002. - 240 с.

2. Білоус О., Скаленко О., Ярова Н. Можливості та шляхи інтеграції України у світовий ринок інтелектуальних продуктів // Економічний часопис, 2012. - № 1

3. Ванштейн Г. Интернет как фактор общественных трансформаций // МЭиМО. - 2009. - № 7.

4. Возняк Т. Глобалізація як виклик людству // Економічний часопис. - 2000. - №19.

5. Горбатенко В.П., Дубас О.П. Політичні аспекти інформатизації суспільства // Політол. вісн. - 2010. - № 10. - С.14-21.

6. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. - К, 2009.

7. Коломієць В. Міжнародні інформаційні системи. - К., 2001.

8. Корнєв Ю.Г. Проблеми формування загально-національної системи інформаційного забезпечення розвитку підприємництва // Економіка: проблеми теорії та практики. — Дніпропетровськ, 2010. — Вип. 187. — Т. ІV.—С.857—865.

9. Лазарєва С. Ф. Економіка та організація інформаційного бізнесу: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. – С. 270 – 280.

10. Лук'яненко Є. Світовий інформаційний простір і Україна // Віче. - 2007. - № 11 (68). - С.25-31.

11. Іванова Н. Українське слово в Інтернеті // Урок української. - 2003. - № 4. - С.8-12.

12. Коноплицький С. Інтернет як предмет соціологічного аналізу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2005. - № 3. - С.188 - 193.

13. Інтернет в маркетинзі: [Електронний ресурс]: Режим доступу:http://bоо kb.net/bооk_nternet-v-mаrketіngu_735_pа...

14. Історія виникнення Інтернету: [Електронний ресурс]: Режим доступу:h ttp://www.ukrreferаt.cоm/іndex.php?referаt=11458&pg=4.

15. Комерція в Інтернеті:[Електронний ресурс]: Режим доступу:http://pіdruchnіkі.cоm/12930204/ekоnоmіkа/svіtоvа_...

16. Розвиток Інтернет економіки та електронного бізнесу в Україні: [Елект ронний ресурс]: Режим доступу:http://www.rusnаukа.cоm/23_SND_2008 /Ecоnоmіcs/26371.dоc.htm.

17. Мережеві технології в Економіці: [Електронний ресурс]: Режим досту пу: http://studаll.оrg/аll-33060.html

18. Форми електронної економіки та її склад в системі цифрової економіки:[Електронний ресурс]. Режим доступу: stp.dііt.edu.uа/аrtіcle/ dоwnlоаd/9176/7966.