Розвиток ринку праці в Україні

Погіршення макроекономічної ситуації, обумовлене посиленням кризо­вих явищ в економіці України, призвело до наростання диспропорцій роз­витку національного ринку праці наприкінці 2008 року. Насамперед, це сто­сується розбалансування попиту та пропозиції, звуження можливостей прикладання праці, збільшення масштабів безробіття. Водночас існування часового лагу між скороченням обсягів виробництва та зменшенням чисель­ності зайнятих, з одного боку, та використання підприємствами практики вимушеної неповної зайнятості, з іншого, не дає змоги повною мірою оцінити масштаби зниження обсягів зайнятості в економіці. Саме тому більш адекватні оцінки реальної ситуації на національному ринку праці можуть бути зроблені на основі даних вибіркових обстежень економічної активності населення у 2009 році.

Економічна активність населення. Однією з найсерйозніших проб­лем ринку праці України є утримання невисокого рівня економічної актив­ності. Аналіз статево-вікового складу економічно активного населення у 2008 році (порівняно з попереднім роком) свідчить про нерівномірність розподілу економічної активності між окремими віковими групами як чоловіків, так і жінок (рис. 3.3.1).

Рис. 3.3.1. Рівні економічної активності чоловіків та жінок за віком у 2000 та 2008 рр., %

Неоднорідність структурних зрушень у складі вікових груп економічно активних чоловіків стосується зменшення рівнів економічної активності представників високоактивних вікових груп (40-49 та 50-59 років). Натомість, спостерігалося зниження рівнів економічної активності жінок найбільш продуктивних вікових груп (25-29 та 30-39 років), пов’язане з народженням та вихованням дітей. Дія цих тенденцій подовжується і надалі. Зокрема, рівні економічної активності жінок, незважаючи на збільшення до рівня 58,5% у першому півріччі 2009 року, порівняно з 57,8% у аналогічному періоді 2008 року, дотепер залишаються нижчими за рівні економічної активності чоловіків.

Утримання нижчих рівнів жіночої економічної активності може бути пояснено, насамперед, зниженням участі в робочій силі жінок активного дітородного віку, ускладненням повернення на ринок праці внаслідок недостатньо розвиненої мережі дошкільних закладів, тендерною нерівністю при працевлаштуванні, збереженням низького віку виходу жінок на пенсію. Водночас спостерігалося хоча і незначне, але зниження рівнів економічної активності чоловіків - з 70,0% у першому півріччі 2008 р. до 69,0% у першому півріччі 2009 р. Це - наслідок зростання рівня смертності чоловіків, що припадає на початок працездатного періоду (внаслідок зайнятості в несприятливих умовах), а також більш низької середньої очікуваної тривалості життя при народженні у чоловіків.

Аналіз зайнятості у статево-віковому розрізі дає можливість зробити висновок щодо збереження нижчого рівня зайнятості жінок, порівняно з рівнем зайнятості чоловіків (54,2% та 61,6% у першому півріччі 2009 р.). Водночас більш низький, порівняно з середнім рівнем країн - членів ЄС, рівень зайнятості чоловіків є результатом значної їх зайнятості на виробництвах із шкідливими умовами праці. Як наслідок - погіршується стан їхнього здоров’я, зберігається високий рівень смертності чоловіків у працездатному віці.

Регіональний розріз зайнятості свідчить про значні диспропорції, що сформувалися внаслідок обмежених можливостей створення нових робочих місць. Особливо несприятливою залишається ситуація із зайнятістю у най­більш економічно розвинених регіонах. Зокрема, рівні зайнятості знизилися у першому півріччі 2009 р. (порівняно з аналогічним періодом попереднього року) з 60,6% до 57,1% у Донецькій області; з 60,3% до 58,1% у Харківській області; з 65,1% до 63,3% у м. Києві. В той же час регіони з менш розвине­ною економічною інфраструктурою змогли зберегти порівняно стабільну дина­міку зайнятості (56,8% у Львівській області, 56,4% у Чернівецькій області).

Галузева структура зайнятості. З урахуванням експортоорієнто- ваної спрямованості розвитку вітчизняної економіки протягом останнього періоду часу достатньо загрозливим явищем є зниження індексів промислової продукції (у січні-серпні 2009 року вони становили 70,4% до відповідного періоду попереднього року)84, оскільки, навіть зважаючи на тенденцію ско­рочення частки зайнятих у промисловому секторі (з 22,8% у 2000 році до 18,5% у 2008 році), промисловість залишається основним бюджетоформую- чим видом економічної діяльності. Відповідно, це звужує можливості зайнятості населення у промисловому виробництві, погіршує якість робочих місць та обумовлює наростання ризиків, пов’язаних з наповненням соціального бюд­жету. Кризові явища в економіці також обумовили скорочення попиту на пред­ставників будівельних професій внаслідок послаблення інвестиційної актив­ності та стрімкого зниження обсягів будівельних робіт у січні-серпні 2009 року (46,4% від їх обсягів за відповідний період попереднього року).

Водночас вплив економічної кризи на структуру зайнятості в Україні проявляється через скорочення обсягів занятості не тільки у базових сферах економіки, а й у сфері послуг, що сприйнятлива до негативних змін економічної кон’юнктури. Збільшення частки зайнятих у сфері торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльності готелів та ресторанів з 15,5% у 2000 р. до 22,6% у 2008 р. було досягнуто, передусім, за рахунок розвитку дрібнооптової торгівлі. Це забезпечувало зростання обсягів самозайнятості для працівників з невисоким рівнем кваліфікації. Враховуючи кризу неплатежів в економіці, наявні ускладнення реалізації виробленої віт­чизняної та імпортованої продукції, зумовлені звуженням внутрішнього спожив­чого попиту, ситуація із зайнятістю у сфері торгівлі та послуг у найближчій перспективі може істотно погіршитися.

Аграрна зайнятість. Неефективність структурних реформ в україн­ській економіці обумовила збереження значної частки зайнятих у сільсь­когосподарському виробництві (незважаючи на скорочення цієї частки з 21,5% у 2000 році до 15,7% у 2008 році). Розвиток аграрного сектору економіки характеризувався використанням значної частки низькокваліфікованої праці з невисоким рівнем продуктивності, невисокою інвестиційною активністю. Зайнятість сільського населення переважно за найпростішими професіями (понад 51% у 2008 році) є свідченням не стільки браку професійної освіти, скільки відсутності належних місць прикладання праці за професією, слабкістю мотивації до підвищення рівня освіти.

Статуси зайнятості. Домінування у складі зайнятих за статусами частки працюючих за наймом (82% у 2008 році) віддзеркалює об’єктивні тенденції розвитку сфери зайнятості, що сформувалися впродовж попередніх років. Утім, зменшення обсягів самозайнятості на 9,1% у 2008 році відбулося внаслідок скорочення зайнятості в особистому селянському господарстві як найважливішої сфери прикладання праці у неформальному секторі економіки. Самозайнятість не може трактуватися як найбільш ефективний механізм забезпечення продуктивної зайнятості, вона виступає, насамперед, інструмен­том протидії стрімкому зростанню безробіття в кризових умовах та дає змогу отримувати доходи від зайнятості.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Развитие рынка труда в Украине

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.