План

1. Сутність та роль державного фінансового контролю

2. Проблеми організації та проведення фінансового контролю в Україні

3. Роль фінансового контролю в запобіганні втрат бюджетних коштів

Висновки

Література

1. Сутність та роль державного фінансового контролю

Сучасний стан державних фінансів вимагає посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів органами центральної виконавчої влади та місцевого самовря­дування, боротьби з порушенням бюджетного законодавства. Це визначає мету даної статті, а саме з'ясувати причини наявного в Україні зниження ефективності фінансового контролю та напрями її зростання.

Удосконалення організації системи державного фінансового контролю має бути забезпечене діяльністю всіх організацій, що входять до структури державного конт­ролю на рівні різних гілок державної влади. Організаційну структуру фінансо­вого контролю зображено на рис. 1.

Рис. 1. Організаційна структура фінансового контролю в Україні

Необхідною умовою підвищення ефективності контролю є скоординована й упо­рядкована діяльність його суб'єктів з метою уникнення дублювання за тими на­прямками контролю, які входять до компетенції відповідних організацій.

Систему контролю можна вважати ефективною тільки тоді, коли вона забез­печує за умов найменших витрат досягнення поставлених цілей. Ефективність контролю залежить від:

- точного визначення його завдань, правильного планування роботи;

- участі в ньому усіх служб управління;

- використання в комплексі різних видів, форм та методів контролю;

- систематичного підвищення ділової кваліфікації кадрів;

- чітко налагодженої системи інформації про чинність законодавчих актів;

- правильної взаємодії контролюючих та правоохоронних органів;

- дійового контролю за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами конт­ролю;

- постійного вивчення передового досвіду організації роботи і її розповсюдження, удосконалення методики здійснення контролю.

Вдосконалення нормативно-правової бази, створення організаційних умов ефек­тивної взаємодії систем зовнішнього та внутрішнього контролю є одними із головних чинників, які можуть суттєво впливати на діяльність органів фінансового контролю.

Критеріями ефективності контролю є також фактори, які призначені для визначення ступеня досягнення поставлених цілей: витрати часу на здійснення контролю (чим менше витрачається суспільно корисної праці, тим більш ефектив­ним вважається контроль); витрати коштів на здійснення контролю (вони повинні бути мінімальними); організаційні витрати, які характеризуються кількістю людей, яких відривають від продуктивної праці для здійснення контролю (чим менше за­сідань, рад, зборів витрачається на контроль, тим він ефективніший); кількість та цінність для потреб управління інформації, яка отримується в результаті контролю.

Контроль у сфері місцевих фінансів має бути попереднім, а отже повинен здійс­нюватися у формі аудиту. Вагому роль у забезпеченні дієвості такого контролю відіграє аудит ефективності як його форма, що спрямована на визначення ефектив­ності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та вста­новлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності ви­користання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджет­них програм. Основними завданнями аудиту ефективності є: оцінка виконання результативних показників бюджетних програм; оцінка ефективності виконання бюджетних програм; виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно- правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасній, повній і якісній реалізації запланованих цілей; визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на реалізацію запланованих цілей; розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Аудит ефективності проводиться шляхом аналізу: нормативно-правових актів, розрахунків та обґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій щодо напряму діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефек­тивності; результатів раніше здійснених контролюючими органами контрольних заходів; показників статистичної, фінансової та оперативної звітності; даних порів­няння фактично досягнутих результативних показників виконання бюджетних програм із запланованими в динаміці за кілька років, а також з вітчизняним і зару­біжним досвідом за напрямом діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності, тощо; даних анкетування, опитування громадян і збирання інформації від юридичних осіб.

Аудит ефективності проводиться органами фінансового контролю за планами, які складаються та затверджуються у визначеному законодавством порядку. До проведення аудиту ефективності можуть залучатися в установленому порядку працівники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ та організацій. Висновки щодо ефективності виконання бюджетних програм робляться за результативними показниками, визначеними в паспорті бюджетної програми. На підставі підтверджених гіпотез (припущень) робляться висновки щодо причин недосягнення запланованих (максимальних) цілей. Висновки є основою для розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) під­вищення ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюд­жетних програм. Аудиторський звіт передається головному розпоряднику бюджет­них коштів та/або відповідальному виконавцю бюджетної програми, а також у разі потреби Мінфіну для ознайомлення та надання зауважень і пропозицій. Інформація щодо врахування зауважень та пропозицій вноситься до аудиторського звіту.

Публічність і прозорість діяльності органів фінансового контролю забезпечу­ється через налагодження зв'язків з громадськістю шляхом використання таких форм донесення інформації, як: випуск і поширення інформаційних та довідкових збірників, бюлетенів, оглядів, прес-релізів, експрес-інформації; проведення прес-конференцій, брифінгів для представників засобів масової інформації; проведення тематичних теле- і радіопередач; розміщення аудиторських звітів на веб-сторінках органів державної контрольно-ревізійної служби в Інтернеті; інші форми, що не суперечать законодавству. Учасники бюджетного процесу за ненадання інформації або надання недостовірної та неповної інформації для проведення аудиту ефек­тивності несуть відповідальність згідно з законодавством.

З метою посилення контролю за надходженням коштів до державного бюджету в попередні роки особлива увага приділялась масовому проведенню перевірок: установ комерційних банків - з питань повноти та своєчасності зарахувань подат­ків, зборів та обов'язкових платежів, правильності нарахування та сплати відсотків за користування тимчасово вільними залишками коштів; органів, що уповноважені справляти платежі, належні державному бюджету - щодо повноти та своєчасності їх перерахування до бюджету. Такий контроль на той час вважався важливим, оскільки, з однієї сторони, в процесі перевірок виявлялися факти недозарахування платежів до державного бюджету і вживалися заходи щодо негайного виправлення становища; а з другого боку, упереджувалися аналогічні порушення надалі.

Одним з головних завдань Казначейства виступає управління готівковими кош­тами державного бюджету шляхом здійснення фінансування витрат органів державної влади згідно з затвердженим державним бюджетом. Після набуття органами казначейства статусу учасника СЕП НБУ, на балансі управління відкриті доходні рахунки державного та місцевих бюджетів. Зазначений крок у розвитку казначей­ського обслуговування як державного, так і місцевих бюджетів став свого роду ре­волюційним. Органи місцевого самоврядування, виконавчої влади, місцеві фінан­сові органи схвально сприйняли такі нововведення, адже це ще один крок до наве­дення порядку в державних фінансах. Потрібно покращити рівень методичної та роз'яснювальної роботи з територіальними органами податкової адміністрації, установами банків та безпосередніми платниками податків, щоб усунути таке нега­тивне явище, як утворення в органах Державного казначейства великої картотеки.

З прийняттям Бюджетного кодексу України повністю відмовились від перевірок і зосередили зусилля на попередньому контролі за цільовим використанням бюд­жетних коштів. Але на практиці виявилося, що вести достовірний облік зобов'я­зань - досить складна проблема, оскільки Цивільний кодекс не передбачає участі і не надає повноважень органам Державного казначейства щодо відстежування та контролю прийняття зобов'язань розпорядниками коштів на стадії укладання угод з постачальниками товарів, робіт, послуг. Внаслідок неузгодженості нормативних актів органи Державного казначейства реєструють тільки ті зобов'язання, які нада­ють їм розпорядники бюджетних коштів для здійснення оплати в межах асигну­вань. З метою вирішення даної проблеми доцільно в законодавчому порядку перед­бачити, що розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання (підписують угоди чи договори) тільки після попередньої реєстрації проектів цих угод у відпо­відних органах казначейства.

Ще однією важливою проблемою, що стоїть сьогодні при виконанні державного бюджету за видатками, є не завжди якісне оформлення розпорядниками коштів підтверджуючих документів, а саме: дотримання всіх вимог чинного законодавства щодо їх раціонального та ефективного використання.

Доцільним кроком на шляху ефективного управління бюджетними коштами було б не направляти кошти кожного дня до «центру», а потім отримувати їх назад, а направляти кошти на першочергові витрати та в разі необхідності одержувати підкріплення за рахунок ресурсів Державного казначейства України.

Завдання по автоматизації обробки інформації для органів Державного казна­чейства має важливе значення і зростає по мірі розширення функцій, що ними виконуються.

Найважливішою передумовою для здійснення ефективного контролю над гро­шовими коштами є концентрація цих коштів на одному банківському рахунку - єдиному казначейському рахунку. Без цього важливого кроку ефективне управ­ління бюджетними коштами ускладнюється, якщо не стає неможливим. За наяв­ності єдиного казначейського рахунку контроль за бюджетними коштами органів управління можна здійснювати кожного дня, а за необхідністю - кілька разів на день.

Для оптимізації процесу управління бюджетними коштами розроблено проект реструктуризації Державного казначейства. Входження Державного казначейства в систему електронних платежів Національного банку України, запровадження внут­рішньої платіжної системи Державного казначейства та відкриття системи корес­пондентських рахунків в Національному банку України вимагають вирішення ряду організаційних, технічних, технологічних питань. Зокрема, передбачається ство­рення нових підрозділів у структурі Державного казначейства – розрахункових палат, операційних управлінь, впровадження нової бухгалтерської моделі та відпо­відного програмного забезпечення. Тільки за умови створення внутрішньої платіж­ної системи можна забезпечити прозорість бюджетного процесу, створити цілісну систему контролю за рухом бюджетних коштів. Ці вимоги передбачають здійс­нення органами Державного казначейства контролю за прийнятими зобов'язаннями розпорядників бюджетних коштів, що дасть змогу уряду мати достовірну інфор­мацію про кредиторську заборгованість бюджетних установ та організацій і дже­рела її виникнення.

Крім того, існує проблема відсутності системного характеру контролю, тобто уз­годженості попереднього, поточного і наступного контролю. З огляду на це одним із напрямів удосконалення фінансового контролю є підвищення дієвості поточного контролю з боку органів казначейства в координації з органами виконавчої влади та державної податкової адміністрації.

При здійсненні контрольних функцій постає проблема відсутності єдиної інфор­маційної системи контролю, тобто доступу до баз даних інших фінансових контро­люючих органів. Для встановлення дієвого контролю за всіма напрямами витра­чання бюджетних коштів, від витрат на утримання установ і організацій до витрат на соціально важливі цілі, необхідним є встановлення систематичного обміну ін­формацією між усіма фінансовими і контролюючими органами, що забезпечують виконання бюджету. Тобто, необхідною є єдина інформаційна база. Для вирішення даної проблеми доцільно комп'ютеризувати систему фінансового контролю в Ук­раїні з доступом до локальних і глобальних мереж передачі інформації, що дасть змогу зекономити робочий час і не відволікати зазначені органи на роботу з пос­тійними письмовими запитами.

Важливим напрямком удосконалення контрольно-ревізійної та аналітичної ро­боти є запровадження автоматизації проведення ревізій та перевірок за допомогою персональних електронно-обчислювальних машин. Для цього потрібно, по-перше, залучити до роботи над програмним забезпеченням контрольно-ревізійного про­цесу фахівців-програмістів зі знаннями дисципліни ревізії, контролю й обліку; по- друге, при навчанні економічним дисциплінам в контрольно-ревізійних відділах слід приділяти увагу отриманню практичних навичок роботи з персональними електронно-обчислювальними машинами.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 18

Бесплатная работа

Закрыть

Роль финансового контроля в обеспечении динамичного развития национальной экономики

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.