Ценообразование во внешнеэкономической деятельности
ЗМІСТ
1. Інформаційна основа цін зовнішньої торгівлі
2. Формування ціни експортованого товару
Список використаної літератури
1. Інформаційна основа цін зовнішньої торгівлі
Ціноутворення в зовнішній торгівлі використовує інформацію довідкового та аналітичного характеру (рис. 1). Довідкова інформація про ціни товарів-аналогів та аналітична інформація стосовно якості цих аналогів залучається для встановлення обґрунтованого і, що найголовніше, конкурентоспроможного рівня зовнішньоторговельної ціни.
Інформація про ціни товарів-аналогів охоплює види цін, які використовуються як виключно у зовнішній торгівлі, так і ті, що використовуються загальною практикою ціноутворення. До спеціальних цін зовнішньої торгівлі належать світові ціни, зовнішньоторговельні ціни та індикативні ціни.
Рис. 1. Цінова інформація для розрахунку цін експорту та імпорту
Світові ціни — це експортні ціни основних постачальників окремого товару та імпортні ціни в головних центрах торгівлі ним товаром. Світовими визнаються ціпи в разі виконання таких вимог:
Світові ціни на товари експорту національних виробників і на товари іноземних виробників, що імпортуються на внутрішній ринок, у подальшому проходженні каналами товарообігу трансформуються у внутрішні ціни національного ринку. Це зумовлює єдність всього процесу ціноутворення па продукцію, що виробляється в межах системи світового господарства, до якої належить економіка окремо взятої країни.
Методологічною базою формування світових цін є виникнення інтернаціональної вартості товару. Кожна країна мас індивідуальну продуктивність праці, яка визначає національну вартість продукції.
Розвиток світової торгівлі зумовлює світовий розподіл праці, а сама вартість, як економічна категорія, стає інтернаціональною категорією — інтернаціональною вартістю. При цьому національна вартість набуває суспільного визнання з точки зору світових умов виробництва. Таким чином, відповідно до закону вартості обмін товарів на світовому ринку здійснюється залежно від середньосвітових витрат праці, тобто за інтернаціональною вартістю, яка є складним інтегрованим показником національних вартостей і визначається категорією суспільних потреб.
Цей підхід є методологічною основою формування цін внутрішнього та зовнішнього ринків на основі загальних принципів формування ринкової ціни як ціни рівноваги на ринку.
Розмір інтернаціональної вартості визначається часткоюокремихвиробників у сукупному обсязі світової торгівлі товаром, тобто експортом кожної країни. При цьому розмір інтернаціональної вартості зазвичай нижчий за національну вартість, тому що:
Визначення світових цін залежить від характеристики товару:
Світовими цінами на продукцію машинобудування та приладобудування є ціни провідних фірм країн з найпередовішою технологією.
Світові ціни на окремі біржові сировинні ресурси встановлюютьсянатрадиційних для цих товарів біржових ринках і міжнародних аукціонах. Географія таких бірж пов'язана не з територією видобутку, а з традиційним місцем торгівлі. Наприклад, світові ціни на необроблені алмази формуються в Антверпені, тоді як основними видобувачами є Південна Африка та Росія. Світові ціни на чай складаються у Лондоні (найстаріша біржа), Калькутті та Коломбо.
В разі визначення рівня світової ціни ураховують параметри якості товару, які визначено для цього товару як провідні іякі роблять його „еталонним”. У ціноутворенні він відіграє роль товару, ціна якого порівнюється з ціною всіх аналогічних товарів. Для вибору ціни сировинних товарів, що відповідає світовим показникам якості, зазвичай беруть 1-3 показники якості. Світові ціни товарів кінцевого споживання визначаються цінами багатьох виробників, що ускладнює інформаційну базу ціноутворення.
Ціни світової торгівлі у своїй основі є цінами виробництва (сукупні витрати плюс середній прибуток), які регулюються міжгалузевим перерозподілом капіталу. Але конкретна ціна реалізації не збігається з ціною виробництва, тобто інтернаціональна ціна виробництва — це база світової ціни, що в подальшому котирується кон'юнктурою світового ринку.
Світові ціни, як ціни основних товарних ринків, відображають середньосвітові умови виробництва, реалізації та споживання товару певного виду і формуються як середньозважені умови виробництва в кожній країні-виробнику. Таким чином, методичною основою формування світових цін є формування внутрішніх цін виробників з подальшим їх пристосуванням до кон'юнктури світового ринку.
Формування цін, які є внутрішніми цінами країни-виробника і кладуться в основу визначення світових цін, здійснюється вмежахзагальних принципів функціонування ринкової економіки:
1. Рівноправність всіх виробників і споживачів передзовнішнімифакторами бізнесу.
2. Рівновага цін (курсів, ставоквідсотка) на основі збалансованості попиту та пропозиції.
3. Економічне регулювання самостійних дійсуб'єктів ринкових відносин (виробників, продавців, посередників, споживачів, покупців).
4. Використання юридичних норм для економічного регулювання.
5. Наявність конкуренції як умови економічного регулювання та економічного прогресу.
Зовнішньоторговельна ціна — це ціна реального виконанняекспортної або імпортної торговельної операції на зовнішньому ринку.Вонаскладається із суми ціни офіційного експортного або Імпортного контракту та всіх додаткових витрат на здійснення торгової угоди на світовому ринку. Додаткові витрати виникають у ході митного оформлення товару, при оплаті транспортних, експедиційних витрат та витрат на страхування вантажу і можуть включатися у контрактну ціну.
Індикативні ціни — це затверджені державними органами управління економікою для використання всіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) всіх форм власності фіксовані ціни товару на ринку експорту та імпорту, які визначені на основі цін експортно-імпортних операцій певного періоду з урахуванням умов доставки та умов здійснення розрахунків.
Запровадження індикативних цін як інструменту державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств має на меті поліпшити платіжний баланс, запобігти антидемпінговим розслідуванням щодо українських підприємств, не допустити недобросовісної конкуренції.
Індикативні ціни розробляються Міністерством зовнішньоекономічнихзв'язків України (МЗЕЗ) згідно з встановленим ним списком товарів і затверджуються Міністерствомекономіки та європейської інтеграції України.
Індикативні ціни розраховуються за інформацією,отриманою відмитних, фінансових, банківських, статистичних державних органів та Інших підприємств та організацій. Вони переглядаються один раз на місяць і мають бути обов'язково опубліковані до п'ятого числа поточного місяця в газеті «Урядовий кур'єр», Положення про індикативні ціни [33] регламентує особливості їх встановлення та застосування. Основною особливістю є включення в індикативну ціпу певного виду «франко». Список товарів, на які встановлюються індикативні ціни, включає:
Практик;! застосування державних індикативних цін знає винятки з правила застосування затверджених індикативних цін, замість яких застосовуються контрактні ціни. Це відбувається у таких випадках:
1. Якщо контрактна ціна відрізняється від індикативної за рахунок відмінностей в умовах поставки товару („франко”), необхідно мати підтвердження з МЗЕЗ рівня контрактної ціни. Підтвердження контрактної ціни отримується на основі письмового економічного обґрунтування ціни.
2. За контрактами, що піддягають реєстрації чи передбачають отримання ліцензії в разі належного оформлення картки реєстрації договору (ліцензії), контрактну ціпу підтверджувати не потрібно.
3. За контрактами, що не підлягають реєстрації (ліцензуванню), контрактна ціна потребує письмового погодження з Мінекономіки України в разі ЇЇ відхилення від індикативної ціни.
В разі відсутності індикативних цінзамість листа-погодження з Мінекономіки України у митні органи можна подати висновок експертної організації про застосування довідкових цін, розроблених Державною митною службою України із залученням Держзовнішінформу. Довідкові ціни надсилають до митних установ й інформаційних листах ДМСУ та в бюлетенях «Огляд цін українського та світового ринків». Вони відображають реальний рівень ціни, за якою можна реалізувати (купити) товар, їх можуть використовувати і як Інформаційний матеріал для порівняння під час митного оцінювання ідентичних чи аналогічних товарів або для оцінювання бартерних контрактів.
Інформаційною базою ціноутворення зовнішньоекономічної діяльності підприємства є також такі загальні для управління цінами види цін.
Контрактна ціпа — піна, зафіксована в контракті при його укладанні, яка діє на весь період реалізації контракту. Контракти розрізняються строками виконання, жорсткістю вимог до якості товару, варіантністю комплектації, умовами поставки (вони називаються базисом ціни) та іншими умовами. Відпо-відно до цих особливостей у контракті фіксуються різні види контрактних цін:
Довідкові ціни в спеціальних виданнях широко використовуються в практиці ціноутворення у зовнішній торгівлі як найбільш доступна інформація про світові ціни у базисних пунктах (ціни географічне прив'язані до певного місця торгівлі). Розраховуються і публікуються у спеціальних довідниках національни-ми та міжнародними організаціями управління зовнішньою торгівлею за номіналь-ними цінами виробників, вказаними у прайс-листах, прейскурантах тощо із зазна-ченням умов поставок. Довідкові ціни не враховують моменту уторговування, тобтопогодження ціни між продавцем і покупцем (наприклад, коли покупцеві надаються різноманітні знижки, які досягають 30 % від початкової ціни пропозиції продавця) і тому їх надійність посередня.
Довідкові ціни на сировину і напівфабрикати є, по суті, прейскурантними, тому що відомі поправкидо них на якість товару і ціну контракту можна легко розрахувати.
Ціна пропозиції - довідкова ціна великої фірми, яка є пропозицією окремому покупцеві І яка більша за контрактну на величину знижки, наданої продавцем цьому покупцеві в ході уторговування.
Ціни фактичних угод — ціпи окремих зовнішньоекономічних контрактів. Ціни фактичних контрактів попередніх періодів використовуються для порівняння з довідковими цінами при обґрунтуванні ефективності цін нових контрактів.
Прейскурантні ціни каталогів, рекламних оголошень тощо розсилаються покупцям або па їх запит, або періодично постійним покупцям.
Біржові котирування та ціни міжнародних аукціонів на біржові товари сировинних галузей, сільськогосподарської та харчової продукції— це дуже точні фактичні ціни на момент продажу, що встановлюються котирувальною комісією або аукціонним комітетом.
Розрахункові ціни зовнішньої торгівлі застосовуються при визначенні контрактної ціни в разі відсутності довідкових цін за потрібний період часу. Розрахункові ціни на товар визначаються застосуванням до цін попередніх угод індексів зовнішньоторговельних цін на окремі товари, що регулярно публікуються торговими асоціаціями та статистичними органами країни.
Середньостатистичні ціни зовнішньої торгівлі публікуються органами статистики за групами однорідної продукції (сировиною, матеріалами, напівфабрикатами). Вони точніші за довідкові ціни, але менш деталізовані за номенклатурою товарів.
Ціни торгів (тендерні ціни) сформовані шляхом тендерного торгу, коли у пропозиції кількох продавців (оферентів) один покупець вибирає найкращу для себе ціну контракту.
Усереднені або відносні показники цін. що використовуються при розрахунках результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства:
Техніко-економічні параметри окремих товарів, що є об'єктами зовнішньоекономічних контрактів
Обґрунтованість розрахунку експортної ціни забезпечується отриманням певних принципів добору інформації (конкурентних матеріалів), апробованих практикою ціноутворення ЗЕД підприємств:
1. У розрахунках експортної ціни мають брати участь не менше 3-4 конкурентних цін товарів-аналогів на ринку країни експорту.
2. Фірми-конкуренти, що вибираються для порівняння цін, повинні бути лідерами в галузі, тому що на їхні ціни рівняються всі інші конкуренти. Конкурентні ціни мають бути цінами реалізації на ринку, а не внутрішніми цінами корпорацій (ТНК), тобто не бути трансферними цінами, що не відображають ринковий рівень.
3. Повного збігу між товарами-аналогами та однаковості в умов, постачання не буває, тому конкурентні ціни потребують поправок на різницю в комерційних і техніко-економічних умовах постачання шляхом запровадження особливих коефіцієнтів співвідношення показників за товарами. Велика кількість поправок до ціни, що розраховується, спотворює результат, тому треба вибрати товари-аналоги і мінімальними поправками.