Трудовые ресурсы и размещения производительных сил

2. Розподіл ресурсів на території України

2.1. Використання трудових ресурсів.

Починаючи з 1993 p., загальний виробничий травматизм знижено в 2,5 раза, а зі смертельними наслідками - в 1,7 раза. Проте становище із забезпеченням здорових і безпечних умов праці на виробництві залишається незадовільним. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, вимогам охорони праці, працює понад 3,4 млн. осіб, кількість тих, хто працює в таких умовах зросла з 15 до 23% загальної чисельності, експлуатується понад 800 тис. машин, механізмів та устаткування, які не відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці, майже 42 тис. будівель і споруд перебувають у незадовільному стані, що створює потенційну загрозу людям, їхня забезпеченість спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту не перевищує 40 - 50%.

Щодня на виробництві травмувалося в середньому 200 осіб, з них ЗО ставали інвалідами, 5 гинули. Частота травмування зі смертельними наслідками на 1 тис. працівників в Україні в декілька раз вища, ніж скажімо у Великобританії, Японії, США.

Особливу соціальну напругу в суспільстві створюють аварії з груповими нещасливими випадками, яких у 1999 - 2001 pp. Було 413.

Найбільша кількість таких аварій та випадків сталась у вугільній промисловості, металургії, агропромисловому комплексі й на транспорті.

Вкрай незадовільним був стан охорони праці на підприємствах недержавної форми власності. Більшість таких підприємств використовувала зношене обладнання та застарілі технології. Рівень смертельного травматизму на приватних підприємствах у 2,7 раза вищий ніж на державних.

Аналіз причин аварійності та нещасливих випадків свідчить, що у більшості галузей економіки та регіонах не діють системи управління охороною праці. За таких умов керівники підприємств безвідповідально ставляться до вирішення питань, пов'язаних зі створенням здорових і безпечних умов праці на виробництві, нерідко розглядають ці питання як другорядні.

Закон визначив правову основу, економічний механізм та організаційну структуру виду страхування, за допомогою якого буде здійснюватись повне відшкодування потерпілим і сім'ям загиблих на виробництві, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих від нещасливих випадків або професійних захворювань, а також проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

В умовах переходу до ринкової економіки урізноманітнюються форми зайнятості населення. Зростає кількість зайнятих у кооперативах, малих підприємствах. Багато хто займається індивідуальною трудовою діяльністю. У зв'язку з цим дедалі більше загострюються проблеми забезпечення робочою силою суспільного сектора виробництва, особливо будівництва та сільського господарства.

Скорочується чисельність працівників у матеріальному виробництві, водночас збільшуючись у кооперативному, індивідуальному та приватному секторах. Виникли нові форми зайнятості населення - кооперативи для виробництва товарів, надання послуг та індивідуальні селянські, фермерські господарства, помітно зросла кількість особистих підсобних господарств, малих і спільних підприємств, спілок орендарів. Значна кількість населення, особливо молоді, зайнята в тіньовій економіці. Водночас у країні зростає безробіття. Тому потрібно шукати додаткові можливості для розширення сфери зайнятості населення. Оскільки попит на товари широкого вжитку і послуги високий, а можливості його задоволення незначні, створення нових та розширення діючих підприємств можна вважати досить місткою сферою додаткової зайнятості населення.

Аналіз зайнятості населення в Україні показує, що у нас є певні надлишки працездатного населення, насамперед у малих містах. Наявність їх посилює можливість виникнення безробіття в умовах проведення радикальної економічної реформи.

Безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку через відсутність роботи, яка їм підходить, зареєстровані в державній службі зайнятості, справді шукають роботу та здатні приступити до неї.

Формування ринкових відносин призвело до зменшення потреби в кадрах у державних адміністраціях та установах і до одночасного збільшення чисельності працівників, вивільнених із суспільного виробництва. Значна частина робітників перебуває у вимушених відпустках.

За даними Державного комітету статистики України, на кінець 1998 р. зареєстровано 1003,2 тис. безробітних, у тому числі у Львівській області — 90,144 тис. осіб (8,98%), Донецькій - 79,61 (7,93%), Дніпропетровській - 69,2 (6,89%), Івано-Франківській - 57,1 тис. осіб (5,69%). Найменше безробітних було в Одеській 12,04 (1,2%) та Херсонській - 16,2 тис. осіб (1,6%) областях.

Заслуговує на увагу питання розподілу безробітних за віком та освітою. Так, станом на 01.01.1999 р. безробітними у віці до 28 років були 319,064 тис. осіб, або 31,8%. Жінки серед них становили 620,4 тис., або 61,8%. Серед усіх безробітних повну вищу освіту мали 228 тис. осіб, професійно-технічну -621,8 тис., повну загальну й середню - 624,6 тис., початкову - 10,4 тис. осіб.

Аналіз використовування трудових ресурсів

Задачі і джерела аналізу. Аналізу господарської діяльності належить важлива роль у вдосконаленні організації заробітної платні, забезпеченні її прямої залежності від кількості і якості праці, кінцевих виробничих результатів. В процесі аналізу виявляються резерви для створення необхідних ресурсів зростання і вдосконалення оплати праці, введення прогресивних форм оплати праці працівників, забезпечується систематичний контроль за мірою праці і споживання.

Задачі аналізу використовування фонду оплати праці:

оцінка використовування засобів на оплату праці;

визначення чинників, що впливають на використовування фонду оплати праці по категоріях персоналу і видах заробітної платні;

оцінка ефективності вживаних форм оплати праці і видів заробітної платні, систем преміювання працівників

виявлення резервів раціонального використовування засобів на оплату праці, забезпечення випереджаючого зростання продуктивності праці в порівнянні з підвищенням його оплати.

Джерела інформації для аналізу: план економічного і соціального розвитку підприємства, статистична звітність по праці ф.N1-т «Звіт по праці», додаток до ф.N1-т «Звіт про рух робочої сили, робочих місць», ф.N2-т «Звіт про кількість працівників в апараті управління і оплаті їх праці», дані табельного обліку і відділу кадрів.

Аналіз динаміки чисельності персоналу

Основними задачами аналізу є наступні:

вивчення і оцінка забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому;

визначення і вивчення показників текучості кадрів;

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається порівнянням фактичної кількості працівників по категоріях і професіях з плановою потребою. Особливу увагу надається аналізу забезпеченості підприємства кадрами найважливіших професій. Необхідно аналізувати і якісний склад трудових ресурсів по кваліфікації.