Государственное регулирование малого и среднего бизнеса в рыночной экономике

1.2. Малий і середній бізнес як один із основних елементів економіки

Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою ознакою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох великих, середніх та малих підприємств, оптимальне співвідношення їх. Найбільш динамічним елементом структури народного господарства. Що постійно змінюється, є малий та середній бізнес.

Набутий власний досвід, позитивні результати розвитку малого і середнього бізнесу в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем, свідчать про те, що мале і середнє підприємництво є одним із засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами. А малі підприємства за певних умов і за підтримки з боку держави – тенденційно інноваційні, гнучкі й витратоефективні, мають підприємницький досвід і достатній професійний рівень.

Малий бізнес – це діяльність будь-яких малих підприємств та окремих громадян з метою одержання прибутку.

Малі підприємства – це організаційно-економічний вид підприємств, які, згідно ст.2 Закону України „Про підприємства в Україні” класифікуються за показником чисельності зайнятих працівників з градацією за сферами діяльності [4. ст.25].

Малим бізнесом (незалежно від форм власності) визначають підприємства, в яких середньо облікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізованої продукції за цей період не перевищує суми, еквівалентної трьомстам тисячам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні.

Середній бізнес на сьогоднішній день в Україні малорозвинений, і в більшості випадків не використовується.

Існує потенційна можливість створення малого і середнього бізнесу у вигляді одноосібних, сімейних і приватних підприємцівз кількома засновниками [3. ст. 56 ].

Об’єктивними перевагами сучасної ринкової економіки є ефективне і переважно раціональне використання виробничих ресурсів, динамізм, конкурентність, високі адаптаційні властивості до науково-технічного прогресу. Ринковий механізм господарювання забезпечує свободу економічного вибору, реалізацію власного економічного інтересу та взаємо узгодженість інтересів ринкових суб’єктів. Не менш важливими ознаками ринкової економіки є реалізація підприємницького потенціалу, мобілізація самостійної ініціативи господарського суб’єкта. Підприємництво виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

Малий і середній бізнес є організаційним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор економіки історично і логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища.

У структурі сучасної змішаної економіки співіснують та органічно взаємодоповнюються мале, середнє і велике підприємництво. Відмінності між ними зумовлені різним рівнем суспільного розподілу праці, характером спеціалізації та усуспільнення виробництва, а також вибором технологічного типу виробничого процесу.

Роль малого і середнього бізнесу у житті суспільства полягає в тому, що він є одним із провідних секторів ринкової економіки; формується на засадах дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, характеризується швидкою окупністю витрат, свободою ринкового вибору; забезпечує насичення ринку споживачами товарами та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників.

Роль і місце малого і середнього підприємництва в національній економіці найкраще проявляється у властивих йому функціях. Розглядаючи функції малого і середнього підприємництва у стабільній ринковій економіці; треба наголосити на таких чинниках:

По-перше – неоцінений внесок малого і середнього бізнесу у справу формування конкурентного середовища. Мале підприємництво допомагає утвердженню конкурентних відносин, бо воно є антимонопольним за своєю природою, що проявляється в різноманітних аспектах його функціонування. З одного боку малий і середній бізнес внаслідок численності елементів, що його складають та високого динамізму їх значно меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприємства. З іншого боку, за умов вузької спеціалізації й використання новітньої техніки воно виступає як дійовий конкурент.

По-друге, мале і середнє підприємництво, оперативно реагуючи на зміни кон’юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця риса здобула в сучасних умовах особливого значення внаслідок швидкої індустріалізації та диференціації споживчого попиту, прискорення НТП.

По-третє, величезним є внесок цього бізнесу у здійснення прориву у багатьох важливих напрямках НТП, передусім у галузі економіки, кібернетики, інформатики. Сприяючи прискоренню реалізації новітніх технологічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, мале і середнє підприємництво тим самим виступає провідником НТП.

По-четверте, малий і середній бізнес робить вагомий внесок у розв’язання проблем зайнятості. Ця функція проявляється у здатності малого підприємництва створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних спадів та структурних зрушень економіки. У розвинутих країнах на малий і середній бізнес припадає в середньому 50% усіх зайнятих та до 70-8-% нових робочих місць.

По-п’яте, важлива функція малого і середнього підприємництва полягає у пом’якшенні соціальної напруги і демократизації ринкових відносин, бо саме воно є фундаментальною основою формування середнього класу.

Роль малого бізнесу у формуванні регіонального ринку відображено у додатку 2.

Роль і функції малого і середнього бізнесу із загальноекономічних позицій полягає не тільки в тому, що воно є одним із найважливіших дійових факторів економічного розвитку суспільства, яке спирається на ринкові методи господарювання. Його важлива функція – сприяння соціально-політичній стабільності суспільства, тобто воно відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства [19. ст. 33-42].

Тому малий і середній бізнес є невід’ємною рисою будь-якої ринкової господарської системи, без чого така економіка і суспільство в цілому не можуть не тільки розвиватись, а й існувати. Великий капітал, безумовно, визначає рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, але основою розвитку країн з ринковою системою господарювання є мале підприємництво як найбільш масова, динамічна та гнучка форма ділового життя.

Одна з причин успішного розвитку малого і середнього підприємництва в країнах із розвиненою економікою полягає у тому, що велике виробництво не протиставляється малому. Тут дотримуються принципу кооперування великих та малих суб’єктів господарювання, причому великі підприємства не пригнічують малий бізнес, а взаємодоповнюють одне одного. Про значення малого підприємництва свідчать інтегровані показники, що характеризують стан сектору малого бізнесу в розвинутих країнах, які підкреслюють фундаментальну роль малого підприємництва в соціально-економічному та політичному житті кожної країни (таб. 1.3). показниками вагомої ролі малого підприємництва як інтегруючого структурного елемента сучасної ринкової економіки є передусім дані про його кількісні параметри [18. с. 34].

Стан розвитку малого та середньогобізнесу в окремих країнах станом на 01.01.02

Таблиця 1.3

З початку ринкових реформ у 1991 р. Та дотепер розвиток малого і середнього бізнесу в Україні характеризується стійким зростанням кількості малих підприємств. Так, якщо у 1991 р. кількість малих і середніх підприємств на тис. осіб наявного населення не досягла навіть 1 підприємства, то у 2002 р. вона склала вже 5,7 підприємства, тобто зросла більше ніж у шість разів.

Про місце і значення малого і середнього бізнесу свідчать показники його ролі в ринковій економіці, зокрема загальна частка МСП в загальній кількості зайнятих та його частка у ВВП. В Україні ж станом на 1.01.2002 р. середньо облікова кількість працівників малих підприємств становила 1808 тис. чоловік, тобто – лише 9% зайнятого населення. Частка малих підприємств у валовому внутрішньому продукті України у 5-6 разів менша, ніж у розвинених країнах, і становить лише близько 11%.

Мале і середнє підприємництво здатне залучити до роботи на своїх підприємствах спеціалістів, які працюють на свій страх та ризик і навіть за меншу винагороду. Причина такої зацікавленості полягає в тяжінні до самостійності та реалізації своїх потенційних творчих можливостей, що значно важче зробити на великих підприємствах.

Отже, відродження і розвиток малого підприємництва в Україні вкрай необхідні. Становлення значної кількості суб’єктів малого і середнього бізнесу має, безперечно, позитивне значення для національної економіки, що значною мірою зумовить створення сучасної ринкової економіки з соціальною спрямованістю.

1. Мале і середнє підприємництво є особливим типом підприємницької діяльності – мале підприємництво слід розглядати як єдність соціально-економічної та організаційно-технічної сутності цього явища, тобто єдність підприємницьких відносин та продуктивних сил та форм організації виробництва.

2. Мале і середнє підприємництво є важливим структуроутворюючим чинником ринкової економіки.

3. МСП має особливе, виняткове значення в перехідний період до ринкової економіки – саме МСП стимулює економічну конкуренцію, структурну перебудову економіки.

4. Економічною основою МСП є приватна власність у різних її формах і різновидах.

5. Абсолютизація МСП в ринковій економіці, ролі й значення його в реалізації відносин власності так само небезпечна як і його недооцінка.

6. Поряд з перевагами МСП властиві й певні недоліки. До недоліків слід віднести: хронічну нестачу фінансових коштів та обмежені можливості для розширення капіталу; слабке сегментування власної частки ринку; недостатність кваліфікованої робочої сили;

7. Роль МСП залежить від того, яке місце воно посідає в національній економіці;

8. Розвиток МСП пов’язаний із розв’язанням низки соціальних питань, тому слід враховувати важливі соціальні фактори малого і середнього бізнесу.