Современный рынок экономических профессий
Зміст
Вступ. 3
Розділ 1. Загальна характеристика ринку праці 6
1.1. Праця як головний елемент виробничо-господарської діяльності 6
1.2 Ринок праці, його особливості 6
Розділ 2. Особливості формування ринку праці в Україні 10
2.1 Державна політика зайнятості в Україні 11
Розділ 3. Актуальні професії на ринку праці 14
Розділ 4. Порівняльна характеристика ринку праці в Україні з країнами Європи 19
4.1. Статистичні дані з економіки Польщі 19
4.2. Статисничні дані з економіки Росії 21
4.3. Ринок праці США.. 21
4.4. Шведська модель ринку зайнятості 22
Висновки. 24
Список літератури. 26
Додатки. 27
Вступ
Актуальність дослідження даної теми зумовлена тим, що в сучасних умовах розвитку економіки особливої уваги набувають проблеми ефективної зайнятості населення України, створення ринку робочої сили і запобігання масового безробіття.
Актуальними проблемами даного дослідження є зайнятість і безробіття в Україні, зокрема, суть і форми зайнятості, причини, рівень і форми безробіття, особливості його прояву в територіальному аспекті. Особливої уваги вимагають питання прогнозування ринку праці й особливостей його формування в Україні, проблема створення ефективної системи зайнятості населення.
Метою роботи є дослідження проблем формування професійного ринку праці.
Важливим фактором впливу на розвиток професійного ринку праці є демографічна ситуація, економічно-соціальні процеси, професійне навчання, ринок інвестицій, міграційні процеси.
Демографічна ситуація країни є одним із головних індикаторів її соціально-економічному розвитку та основою формування конкурентного професійного ринку праці.
Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні:
- негативні тенденції зменшення народжуваності і збільшення смертності;
- постаріння населення;
- скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок;
- погіршення здоров'я нації;
- посилення інтенсивності міграційних процесів.
Поліпшення демографічної ситуації в Україні можна очікувати лише за умов покращення економічної ситуації та проведення виваженої соціальної та демографічної політики. Провідну роль у цьому мають відігравати:
- подолання бідності на основі зростання доходів та рівня життя населення;
- реформування трудової сфери шляхом формування конкурентних переваг професійного ринку праці через посилення мотиваційних механізмів;
- забезпечення зайнятості населення, що має стати гарантією отримання робочого місця за певною професією.
Вагомий вплив на розвиток професійного ринку праці чинять структура економіки та зміни в її пропорціях, масштабах і темпах структурної перебудови. Нерівномірність розміщення ресурсного, виробничого і соціального потенціалів, імпортна залежність, моно профільна спеціалізація регіонів отримує формування конкурентного професійного ринку праці і забезпечення продуктивної зайнятості населення. Відсутність комплексного системного підходу до потреб кадрового забезпечення виробничої сфери як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні призвели до зростання невідповідності між потребою в кваліфікаційних кадрах і існуючого професійно – кваліфікаційною структурою.
Це поясняється тим, що структура професійного ринку праці лежить у площині суттєвої регіональної диференціації рівня розвитку економіки, і як наслідок у суттєвій різниці попиту і пропозиції робочої сили, в тому числі по професійно – кваліфікаційних ознаках. У цілому можна констатувати, що найважливіший фактор, який загострив і нові проблеми, це – знецінення праці. Якщо у 1990 році в Україні заробітна плата становила 70,9% доходів населення, то в 2010 році – 41,9%. Заробітна плата більшості працюючих не виконує ні відтворювальної, ні стимулюючої функції, як наслідок у цілому знижується якість життя населення.
Основними проблемами, які необхідно вирішити з метою удосконалення формування професійного ринку праці є:
- регулювання попиту і пропозиції робочої сили у розрізі професій і кваліфікацій;
- підвищення професійно-кваліфікаційного складу робочої сили шляхом навчання на виробництві і відповідних навчальних закладах, враховуючи інноваційний шлях розвитку економіки України;
- удосконалення регіональної диференціації попиту і пропозиції на професійно – кваліфікаційний склад робочої сили.