Анализ сметы доходов и расходов бюджетного учреждения

2.2. Параметричний аналіз доходів і видатківбюджетної установи

Проведення параметричного аналізу дозволяє бюджетним установам обґрунтовано планувати статті кошторису. Для цього:

визначають співвідношення показників діяльності, які впли­вають як на структуру, так і на виконання кошторису;

досліджують значення таких співвідношень, характерні для періодів ефективного виконання кошторису (зокрема, форму­вання кредиторського сальдо по рахунках "Результат вико­нання бюджетів" та "Результат виконання кошторису");

розраховують статті кошторису із застосуванням вищезгада­них співвідношень, плануючи певний рівень показників (кое­фіцієнтів).

Першим етапом аналізу в даному розділі стане аналіз касових і фактичних видатків установи у минулому і звітному роках.

Отже, касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з по­точних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом без­готівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахун­ки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основною задачею обліку касових видатків є забезпечення конт­ролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань.

Фактичні видатки – це дійсні, кін­цеві видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченої заробітною платою і стипенді­ями. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, зат­верджених кошторисом, вони є показником кінцевого вико­нання кошторису установи, тому при виконанні планового об­сягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кош­торисом.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. В тих випадках, коли частина грошових коштів на рахунках у банку чи казначействі обертається на поповнення за­пасів матеріалів, рахується в розрахунках (дебіторська заборго­ваність), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення кредиторської заборгованості, що виникла раніше, фактичні видатки менші за касові.

Якщо установа має в своєму розпорядженні запаси мате­ріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, оскільки витрата матеріалів не ви­кликає зменшення грошових коштів на рахунках.

Якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачені за прямим призначенням відповідно до кошторису (наприклад, ви­датки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги), то фактичні видатки збігаються з касовими. Такі видатки називаються прямими.

Аналіз касових і фактичних видатків установи проведемо на основі таблиць 2.3.1. і 2.3.2.

Таблиця 2.3.1

Аналіз касових і фактичних видатків минулого року, грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що загальна сума фактичних видатків установи за минулий період перевищує касові на 2789,65 грн, тобто такою є загальна сума її кредиторської заборгованості.Відповідно загальна кредиторська заборгованість спричинена сумами кредиторської заборгованості (перевищенням фактичних видатків над касовими) по статтях:

-оплата праці працівників бюджетних установ – 6483 грн;

-придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ – 3256,65 грн;

-видатки на відрядження – 1440 грн;

-придбання обладнання і предметів довгострокового користування – 1200 грн.

Загальна кредиторська заборгованість відкоригована на сума дебіторської заборгованості (перевищенням касових видатків над фактичними) по статтях оплата комунальних послуг та енергоносіїв на суму 8190 грн ікаптальний ремонт реконструкція та реставрація на суму 1400 грн.

По статті нарахування на заробітну плату касові видатки рівні фактичним, тобто рух коштів по відповідних рахунках і списання видатків по них відбувається одночасно.

Таблиця 2.3.2

Аналіз касових і фактичних видатків звітного року, грн.

У звітному році ситуація відрізняється від минулого року, а тому можна зробити висновок, що загальна кредиторська заборгованість відкоригована на суму дебіторської заборгованості (перевищенням касових видатків над фактичними) по статтях оплата комунальних послуг та енергоносіїв на суму 10380 грн ікапітальний ремонт реконструкція та реставрація на суму 895,9 грн. Наявна постійна сума кредиторської заборгованості і у звітному році вона становить 2478,9 грн.Відповідно загальна кредиторська заборгованість спричинена сумами кредиторської заборгованості (перевищенням фактичних видатків над касовими) по статтях:

-оплата праці працівників бюджетних установ – 6236,5грн;

-придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ – 1683,5 грн;

-видатки на відрядження – 484 грн;

-придбання обладнання і предметів довгострокового користування – 393 грн.

І знову ж таки по статті нарахування на заробітну плату касові видатки рівні фактичним, тобто рух коштів по відповідних рахунках і списання видатків по них відбувається одночасно.

Для кращого наочного сприйняття динамікуфактичних і касових видатків бюджетної установи зображено у вигляді стовбчикової діаграми.

Динаміка фактичних і касових видатків бюджетної установи.

1— Оплата праці працівників бюджетних установ

2— Нарахування на ЗП

3— Придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ

4— Видатки на відрядження

5— Оплата комунальних послуг і енергоносіїв

6— Придбання обладнання і предметів довгострокового користування

7— Капітальний ремонт реконструкція та реставрація

Параметричний аналіз виконання кошторису установи проведемо за такими показниками:

1. Коефіцієнт забезпеченості фінансуванням одного працівника:

Кзф=(Ф/Ч)

2. Коефіцієнт співвідношення видатків спеціального і загального фонду кошторису:

3. Коефіцієнт співвідношення касових видатків до фактичних :

К= (КВ /ФВ)

Аналіз динаміки коефіцієнта співвідношення затверджених кошторисом видатків загального фонду і середньоспискової чисельності працюючих установи (коефіцієнт забезпеченості фінансуванням одного працівника) наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Аналіз динаміки коефіцієнта забезпеченості фінансуванням одного працівника

Отже, даний показник показує, які видатки планує понести установа по відношенню до одного працівника.Зменшення фінансування установи за загальним фондом з 456856 грн до 432964 грн, поряд зі збільшенням числа працівників на 23 чол., призвело до зменшення коефіцієнта забезпеченості фінансуванням одного працівника з 10152,4 до 6367,1 грн/чол, тобто на 62,7 %. Це означає, що установа планує зменшити видатки по одному працівнику на 3785,3 грн. Зменшення фінансування оцінюється негативно, оскільки це прямо впливає на якість виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.Проведемо факторний аналіз коефіцієнта забезпеченості фінансуванням одного працівника установи за допомогою методу ланцюгових підстановок (табл. 2.4.1)

Таблиця 2.4.1.

Факторний аналіз коефіцієнта забезпеченості фінансуванням одного працівника

Таким чином, зменшення фінансування установи за загальним фондом на 23892 грн. (94,8 %) привело до зменшення коефіцієнта на 531 грн/чол, а збільшення середньоспискової чисельності працівників у звітному році на 23 особи привело до зменшення даного коефіцієнта — на 3254,3 грн/чол. Загальний вплив обох факторів за даний період спричинив зменшення коефіцієнта забезпеченості фінансуванням одного працівникана 3785,3 грн./чол.Аналіз динаміки коефіцієнта співвідношення видатків спеціального і загального фонду кошторису установи проведемо на основі таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз динаміки коефіцієнта співвідношення видатків спеціального і загального фонду кошторису

Для більш ефективнішого аналізу коефіцієнта співвідношення видатків спеціального і загального фонду кошторису установи з точки зору впливу на нього вихідних факторів, проведемо факторний аналіз показника методом відносних різниць.Отже, розрахунок розміру впливу 1-го фактора (зміни затверджених кошторисом видатків спеціального фонду):

Δу₁ = (Тр х₁ - 100) : 100 * у₀ = (138,9 – 100) : 100 * 0,06589 = 0,0256 – за рахунок збільшення затверджених кошторисом видатків спеціального фонду на 11720 грн., значення коефіцієнтазбільшилось на 0,0256.

Розрахунок розміру впливу 2-го фактора (зміни затверджених кошторисом видатків загального фонду):

Δу₂ = (Тр у - Тр х₁) : 100 * у₀ = (146,6 – 138,9) : 100 * 0,06589 = - 0,0051 – за рахунок зменшення затверджених кошторисом видатків загального фонду на 23892 грн, значення коефіцієнта зменшилось на 0,0051.

Розрахунок впливу обох факторів:

Δу = Δу₁ + Δу₂ = 0,0256 + 0,0051 = 0,031

За рахунок зміни затверджених кошторисом видатків загального і спеціального фондів, значення коефіцієнта збільшилось на 0,031, що відповідає округленому значенню загального абсолютного відхилення по показнику.

Останнім серед обрахованих нами показників в параметричному аналізі виконання кошторису установи буде аналіз динаміки коефіцієнта співвідношення касових і фактичних видатків, що наведено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Аналіз динаміки коефіцієнта співвідношення касових і фактичних видатків

Отже, у минулому році коефіцієнт співвідношення касових і фактичних видатків становив 0,993, у звітному році його значення збільшилось на 0,993 і становило уже 1,006. На таку динаміку показника вплинуло зменшення касових видатків на 20278,8 грн (95,2 %), а фактичних — на 25547,4 грн (94 % ).

Значенняданого коефіцієнта за аналізований період більше 1, а це значить, що в установі нема кредиторської заборгованості.