Экономика предприятия 2
Зміст
1. Джерела утворення оборотних засобів.
2. Організаційні типи виробництва
3. Формування й використання прибутку підприємства.
Практична частина.
Література
1. Джерела утворення оборотних засобів.
Будь-яке підприємство з моменту його створення володіє статутним капіталом (фондом), який складається з основних фондів і оборотних засобів (фондів).
Ці матеріальні активи, необхідні для виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Вони становлять сукупність виробничих фондів та відповідного майна підприємства. Вся сукупність наявних виробничих фондів становить найбільшу частку (близько 60 %) національного багатства країни. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку.
Зростання і вдосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних виробничих фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства.
До складу основних фондів входить інше майно підприємства, яке безпосередньої участі в виробництві продукції не бере. Це споруди, будівлі та інші об'єкти невиробничого призначення. Про них йтиме мова в окремому розділі.
Виробничі фонди, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва виготовлення продукції (надання послуг), розподіляють на дві великі категорії:
— основні фонди;
— оборотні фонди.
Основні виробничі фонди підприємства — це засоби праці, які беруть участь в багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість поступово переходить на виготовлений товар в міру їх зносу (амортизації).
Всі засоби, які беруть участь в виробничому процесі (машини, устаткування, технологічні лінії, інше обладнання) і створюють умови для його здійснення (виробничі споруди, гідротехнічні споруди — плотини, канали, водоймища, транспортні споруди — мости, дороги, тунелі, електромережі, трубопроводи) та служать для переміщення і збереження предметів та продуктів праці (складські приміщення, транспортні засоби), є виробничими основними фондами.
До основних фондів належать невиробничі основні фонди (житлові будинки, клуби, дитячі дошкільні заклади, школи, лазні, пральні, спортивні споруди й інші об'єкти побутового і культурного призначення, охорони здоров'я).
Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких повністю споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або цілком втрачають свою натуральну форму і переносять свою вартість на вартість виготовлюваної продукції (платних послуг).
Економічна сутність і економічний матеріально-речовий зміст основних та оборотних фондів є визначальними характеристиками в виокремленні їх значення для здійснення відтворювальних процесів, функціонування та розвитку будь-якого виробництва.
У процесі виробничої діяльності основні та оборотні фонди становлять цілісність, яка створює умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування для виготовлення товарної продукції — готових виробів.
Економічна сутність і матеріально-речовий зміст оборотних фондів є визначальними у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва.
Оборотні фонди — це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких повністю споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або ж втрачають свою натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість вироблюваної продукції (платних послуг).
У практиці планування й обліку господарської діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси становлять найбільшу за величиною частину оборотних фондів. До них належать сировина всіх видів, основні й допоміжні матеріали, закупні напівфабрикати, всі види палива, тара, деталі і вузли для ремонту, малоцінний інструмент, господарський інвентар (реманент) та інші предмети, що беруть участь у виробничому циклі виготовлюваної продукції і швидко спрацьовуються (до одного року).
Напівфабрикати власного виготовлення — ті предмети праці, що повністю оброблені (перероблені) у даному виробничому підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах (наприклад, поковки, штамповки, відливки в машинобудівній промисловості, різні заготовки в легкій промисловості тощо.)Між виробничими запасами і незавершеним виробництвом в цілому є певний технологічний зв'язок. Сировина, допоміжні матеріали і закупні напівфабрикати, які за величиною становлять основну частину виробничих запасів, у процесі свого кругообігу з самого початку виробничого циклу переходять у фазу незавершеного виробництва. Інші види виробничих запасів цю фазу оминають.
Незавершене виробництво — це предмети праці, обробка (переробка) яких не завершена у тому чи іншому виробничому підрозділі підприємства. Ці предмети праці перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування з одного робочого місця до іншого (конвеєрна лінія, перевезення на внутріцеховому транспорті).
Витрати майбутніх періодів — грошові витрати, що мають місце у певний період, але відшкодовуються за рахунок собівартості продукції у наступні періоди.