Совершенствование финансового менеджмента организации (на примере производственно-коммерческого центра Запад-ЛТД)

4.3. Засоби безпеки при експлуатації механічного обладнання та інвентарю

Немеханічне обладнання має бути такої конструкції, яка не заважає чистку та прибирання його самого та приміщення, де воно встановлене, з використанням матеріалів, які легко відчищаються від бруду без шкідливості його якості. Обладнання має бути рівно вожене, поверхня має бути гладкою, без лишніх заглиблень, зазорів, виступів, гострих кутів та мати доброякісно зроблене. Правильно підібране по габаритах з урахуванням зросту людини та розміру частин його тіла обладнання понижує втомлюваність обслуговуючого персоналу. Ці ергономічні вимоги визначають основні розмірні співвідношення обладнання - його ширину, висоту, взаємо розташування полиць та інших плоскостей, віддаленість обладнання одне від іншого, ширину проходу. В відповідності від цих вимог обладнання, робота на яких працюють стоячи (прилавки, столи) виготовляють висотою 850 мм, сидячи (касові кабіни) - 700-750 мм; пристінне обладнання - висотою 2200 мм, нижні полиці його розташовують на висоті 250 мм, а верхні - не більше 1700 мм від поверхні підлоги. Для острівного обладнання прийнята висота 1600 мм. Ширина основних видів острівного обладнання складає 1160 мм, пристінного обладнання, прилавків, столів 750 мм. Велику роль в забезпеченні праці торгівельних працівників грає практичність обладнання, можливість його вільного переміщення, тому його слідує виготовляти з легких матеріалів та на роликах.

Ширина проходу між пристінного обладнання та між прилавками приймається в магазинах взуття - 1.5 м, в магазинах м'яса та овочів - 1.2 м, в магазинах продовольчих товарів - 0.9 м. Для магазинів самообслуговування при плануванні торгових залів приймаються наступні розміри проходів для покупців: для пристінних та острівними гірками - 1.2 - 1.5 м, в магазинах між прилавками та гіркою, встановленою шириною торгівельноїзали -1.7 - 2м; у робочого місця контролера-касира - 0.7 м; між місцями контролера-касира та обладнанням, встановлених в торговому залі, - 1.5 м.

При розміщенні обладнання та товарів в складських приміщеннях необхідно дотримуватись наступні встановлені розміри: відстань від стін до прибавочного обладнання (стелажі, шафи та ін.) - 1.5 м, ширина основного проходу — 1.2 — 2.5 м; ширина допоміжних проходів між штабелями зложеного товару - 0.8 - 1.5 м.

Не дозволяється захаращувати проходи та площу підлоги біля робочих місць.

Торговий інвентар - це простіше обладнання, та механізми, які необхідні для виконання торгових операцій. Торговий інвентар повинен бути високоякісним, міцним, зручним в використанні та гігієнічним. Кожне торгове підприємство повинне бути комплектоване повним комплектом торгового інвентарю в відповідності з установленими нормами.

При використання інвентарю для відкривання тари, підготовки до продажу та відпустки продовольчих товарів, а також для декорування (ножі, сокири, пили) необхідно дотримуватися міри пересторог, щоб в процесі роботи не нанести травму собі або комусь із осіб, які знаходяться поблизу. Рекламно-виставлений інвентар повинен бути доброякісним та врівноваженим.

4.4. Дія електричного струму на організм людини

Сучасне підприємство торгівлі має велику кількість електричних приборів, апаратів та машин. Використання електроенергії пов'язане з небезпекою враження людини електричним струмом.

Розрізняють два основних видів враження електричним струмом: електричні травми та електричні удари.

Електричні травми - це травми, викликані дією електричного струму чи електричної дуги. Ці травми діляться на електричні опіки, електричні знаки, металізуванням шкіри та електрофтальмію.

Електричні опіки є найбільш поширеним типом електротравм. Часто електричні опіки супроводжуються іншими травмами електричними знаками, металізуванням шкіри та механічними пошкодженнями. Електричні опіки можуть являтися наслідком безпосередньої дії струму на шкіру (контактний опік), який виникає при проходженні струму через тіло людини в результаті її контакту з струмоведучої частини; дією електричної дуги без проходження через тіло людини (дуговий опік), обумовлений більшою енергією та високою температурою (як правило, ці опіки є результатом короткого замкнення); спільної дії електричного струму та дуги.

Електричні знаки - це чорно обведені п'ятна сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри, круглої або овальної форми з заглибленням всередині. Інколи форма знаку відповідає формі струмоведучої частини, до якої доторкнувся потерпілий. Електричні знаки супроводжується болем, але не потребують лікування. З часом верхній шар шкіри зходить та вражена ділянка приймає звичайний вигляд.

Металізація шкіри - це проникнення в верхні шари маленьких частинок розплавленого металу, під дією електричної дуги. Звичайно це явище виникає при коротких замкненнях, вимиканням вимикачів під навантаженням та т.д. так само, як і при електричних знаках, в цьому випадку пошкоджена шкіра поступово змінюється.

Електрофтальмія -- запалення зовнішніх оболонок очей, яке виникає в результаті дії потужного потоку ультрафіолетових променів від електричної дуги при електрозварювальних роботах. Як правило, хвороба триває декілька днів. В випадку враження рогової оболонки лікування буває більш складним та тривалим. Для попередження електрофтальмії використовують захисні окуляри.

Результатом дії на людину електроструму можуть бути й механічні пошкодження, які є наслідком різких непризвольних корчевих скорочень різних мишці, в тому числі мишці серця та легких. В залежності від кінцевої дії струму на організм електричні удари умовно можуть бути поділені на чотири ступеня:

I корчеві скорочення мишці без втрати свідомості;

IIкорчеві скорочення мишці з втратою свідомості, але є дихання та робота серця;

III - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або того й іншого разом);

IV- клінічна смерть (відсутність дихання та кровообігу).

4.5. Фактори, які визначають тяжкість дії електричного струму на людину

Важкість дії на людину електричного струму визначається величиною, родом та частотою струму, електричним опором тіла людини, яке є головним фактором, визначаючим дію враження: чим більший струм, тим не безпечніша його дія. Людина починає відчувати електричний струм, який проходить через неї величиною 0,5-1,5 мА (при 50 Гц). Цей струм не викликає враження людини й в цьому плані є безпечним. Однак він може бути ще одною причиною нещасного випадку, оскільки людина, відчув несподівану дію струму, може допустить невірні дії.Струм 20-25 мА (при 50 Гц) викликає сильні та дуже хворобливі скорочення мишці, які людини пересилить не в змозі - не може розжати руку, якою торкається до струмоведучої частини електроустановки, відкинути від себе дріт. Такий струм називають невід пускаючим. Сам по собі він безпосередньо на загрожує життю, але якщо людина не буде відімкнута від електромережі, струм з часом різко зростає внаслідок зниження опору тіла людини на контакті з струмоведучим елементом, що може призвести до загибелі. Змінний струм величиною 100 мА (при 50 Гц) безпосередньо діє на мишці серця, викликає його зупинку через 1 -2 сек.

Рід та частота струму в значній мірі визначають небезпечність враження. Найбільш небезпечним є перемінний струмчастотою 50 Гц. Постійний струм відносно безпечніший. Струм частотою вище 0,5 МГц не оказує дратівливої дії на ткані, тому не викликають електричного удару, але можуть викликати опіки.

Електричний опір тіла людини визначається опором рогового шару шкіри. При сухої чистої та непошкодженої шкіри опір тіла людини коливається від 2000 до 500000 Ом. При вологості та забруднені шкіри опір тіла різко зменшується, значно підвищуючи небезпечність враження людини. При розрахунках умовно опір тіла людини приймається рівним 1000 Ом.

Час протікання електричного струму через тіло людини сприяє на враження внаслідок того, що з часом струм різко зростає за рахунок зменшення опору тіла, яке наступає внаслідок пошкодження шкіри.

Через 30 сек. опір тіла людини проходженню струму зменшується приблизно на 25%, а через 90 сек. - на 70% від початкового. Тому при наданні допомоги потерпілому необхідно терміново звільнити його від дії струму. Напрямок проходженню струму через тіло також оказує вплив враження електричним струмом. Найбільш небезпечним є шлях проходження струму через життєво важливі органи: серце, легкі, голову. Менш небезпечним є шлях протікання струму від ноги до ноги.

Індивідуальні властивості людини - стан здоров'я, підготовленість до роботи (мобілізація уваги) та інші фактори також впливають на ступінь враження електричним струмом. Ступінь враження осіб з захворюванням серця та інших органів або при різноманітному хворобливому стані бувають важче, ніж у здорових.

Схема доторку людини до електричної ланки є дуже важливим фактором, який визначає важкість наслідку враження струмом. Людина може під'єднатися до ланки струму між двома дротами, одним дротом та землею, які мають різні потенціали. Найбільш характерними та часто зустрічаються явища, які вказані на перших двох схемах. Переважно до найбільш поширеним трьохфазних мереж змінного струму першу схему звичайно називають двохфазним, а другу - однофазним ввімкненням в електричну цеп. Двохфазне доторкання (мал. З, а) - одночасне доторкання до двох фазах електроустановки, яка знаходиться під напругою. Таке доторкання є найбільш небезпечним, так як в цьому випадку людина опиняється під повним лінійною напругою мережі, внаслідок чого через нього пройде струм величиною

де U_л- лінійна напруга мережі, В;

R₄ - опір тіла людини, Ом.

При двохфазному підключенні небезпечність враження струмом не зменшується й в тому випадку, якщо людина буде надійно ізольована від землі, тобто, якщо в неї буде гумове (на гумовій підошві) взуття, або він буде стояти на діелектричній підлозі (ковбик).

Випадки двохфазного підключення досить рідкі, але їх наслідки, як правило, бувають досить важкими або летальні.

Однофазне доторкання - доторкання до одної фази електроустановки, яка знаходиться під напругою. Такий дотик менш небезпечне, ніж двохфазне, але трапляється набагато частіше. При цьому ступінь небезпеки враження струмом залежить від того, чи працює електроустановка, до якої підключається людина, з глухо заземлений або ізольований нейтрал.

При однофазному підключенні в систему з глухо заземленим нейтралом людина попадає під фазну напругу та зазнає дно струму.

При однофазному підключенні в систему з ізольованим нейтралом можливі два випадки. Людина може зазнати дію струму.

В мережах напругою вище 1000 В небезпека однофазного та двофазного ввімкнення практично однакова. Любе з цих підключень є дуже небезпечним, тому що величина струму, який протікає через людину, завжди перевищує смертельно небезпечну величину.

Навколишнє середовище визначає важкість наслідку впливу електричного струму на людину. Сирість, струмопровідний пил, їдкі пари, їдкі пари та гази руйнівно впливають на ізоляцію електроустановок, понижуючи її опір та роблячи загрозу переходу напруги на неструмоведучими частини електрообладнання (корпуса, станіни, кожухи), до яких доторкається людина. В цих умовах, як і при високої температури навколішного середовища, знижується електричний опір тіла людини, що сприяє збільшенню поганих наслідків враження електричним струмом.

Правилами будови електроустановок всі приміщення по ступінню небезпеки враження людей електричним струмом поділяються на 3 групи: без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою та особливо небезпечні.

Приміщення без підвищеної небезпеки - це сухі без пилові приміщення з ізолюючими (наприклад, дерев'яними) підлогами та нормальною температурою.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю хоча б одного з слідуючи умов, які сприяють підвищенню небезпеки:

сирості - відносна вологість повітря більш 75%;

високою температурою повітря - вище 30° С;

наявності струмопровідної пили, яка виділяється в приміщеннях по умовам виробництва (рудної, металічної) в такій кількості, що вона осідає на дротах, проникає всередину електромашин, апаратів;

струмопровідних підлог - металічних, бетонних, залізобетонних, земляних;

можливості одночасного доторкання людини до металоконструкціям будівель, які мають з'єднання з землею та механізмами - з одної сторони та до металевих корпусам електрообладнання - з другої.

Приміщення особливо небезпечні характеризуються наявністю одної з трьох умов, які сприяють особливу небезпеку:

особлива сирість - відносна вологість повітря близька до 100% (стіни, підлога та предмети, які знаходяться в приміщенні, покриті вологою);

наявності хімічно активного середовища, тобто пару або відкладення, шкідливо діючих на ізоляцію та струмоведучі частини електрообладнання;

одночасною наявністю двох чи більше умов, притаманні приміщенням з підвищеною небезпекою.

Відповідно умовам роботи використовується електрообладнання різноманітного виконання: відкрите, закрите, вибухозахищене, волого непроникне.