Зміст

Вступ

І. Суть та особливості менеджменту товарно-матеріальних запасів

1.1. Суть та класифікація виробничих запасів

1.1.1. Економічна сутність товарно-матеріальних цінностей підприємств.

1.2. Методи визначення потреб у виробничих запасах

1.3. Завдання системи управління товарно-матеріальними запасами

1.4. Фінансовий менеджмент в системі управління запасами

1.5. Системи і моделі управління запасами

1.6. Прості системи управління матеріально-технічними ресурсами

ІІ. Організаційно-економічна характеристика товарно-матеріальних запасів.

2.1. Взаємозв'язок витрат і результатів та метод коефіцієнтів при визначенні собівартості продукції

2.2. Нормативний метод калькулювання собівартості продукції

2.3. Калькуляція собівартості з повним розподілом витрат між виробами та за змінними витратами

2.4. Визначення прибутку для зовнішньої звітності

2.4.1. Джерела ефективності управління запасами

2.5. Управління товарними запасами

2.6. Моделі оптимальної партії поставки

2.7. Модель ABC

2.8. Філософія своєчасності

2.9. Управління собівартістю

ІІІ. Напрямки вдосконалення менеджменту товарно-матеріальних запасів

Висновок

Список використаної літератури

1.5. Системи і моделі управління запасами

Система управління — це сукупність правил і способів регулю­вання, за допомогою яких можна контролювати рівні запасів і ви­значати, які рівні потрібно підтримувати, який запас доцільно по­повнювати і яким має бути обсяг замовлення.

Система управління запасами реалізує організаційну структуру і поточну політику безперервної роботи підприємства. Система управ­ління виробничими запасами проектується з метою безперервного забезпечення виробничої діяльності всіма потрібними ресурсами. Ре­алізація цієї мети досягається розв'язанням таких завдань:

  • облік поточного рівня запасу на складах різних рівнів;
  • визначення розміру замовлення;
  • визначення інтервалу між замовленнями.
  • В теорії управління запасами розроблені основні системи управ­ління ними, з яких найбільш поширеними є:

  • система управління з фіксованим розміром замовлення;
  • система з постійним рівнем запасів;
  • система з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня;
  • система «мінімум-максимум»;
  • система «точно в строк»;
  • різновиди системи «канбан».
  • Ефективність системи управління запасами залежить від виду попиту на конкретний тип запасів. Теорія менеджменту виділяє не­залежний і залежний попит.

    Незалежний попит - коли попит на ресурси не обумовлюється планами виробництва інших виробів. Прогнозувати його значно важ­че, ніж залежний попит.

    Предмет має залежний попит, якщо його використання прямо пов'язане з планами виробництва інших виробів. Цей вид попиту існує в основному на матеріали та комплектуючі вироби, що вико­ристовуються при виробництві продукції.

    Система управління запасами при залежному попиті на продук­цію має можливість чітко планувати потреби виробництва в матері­альних ресурсах, оскільки в цій ситуації основою планування є план виробництва. Метою такого планування матеріальних потреб є за­безпечення виробничого процесу лише тим, що безпосередньо не­обхідне для виконання планів поточного періоду.

    При залежному попиті управління запасами здійснюється на ос­нові двох моделей: модель з фіксованою кількістю запасів, їх обсягу та модель з фіксованим періодом часу.

    Основні відмінності між цими моделями показані в таблиці 1.1.

    Таблиця 1.1.

    Відмінності між моделями з фіксованим обігом і з фіксованим періодом

    Характеристика Модель з фіксова­ним обсягом Модель з фіксова­ним періодом часу
    Обсяг замовлень Постійна величи­на (кожен раз за­мовляється одна­кова кількість) Змінна величина (змінюється при кожному наступному розміщенні замовлень)
    Момент розміщення замовлень Коли рівень запа­сів знижується до фіксованого рівня Коли закінчується попередньо визна­чений фіксований (контрольний) пе­ріод часу
    Ведення обліку замовлень Кожен раз, коли вилучаються або додаються ресур­си Вираховується тільки після за­кінчення контро­льного періоду
    Величина запасів Менша, ніж в си­стемі з фіксова­ним інтервалом поставок Більша, ніж у сис­темі із фіксова­ним розміром замовлень
    Трудомісткість обслуговування Вища через по­требу безперерв­ного поповнення запасів. Нормативна
    Тип виробів Більш дорожчі, критичні або ва­жливі вироби.

    Модель з фіксованою кількістю запасів, їх обсягом передбачає постійний контроль рівня запасів.

    У момент зменшення кількості запасів нижче від встановлено­го рівня видається замовлення на їх поповнення і завжди замов­ляється одна й та ж кількість виробів. Отже, фіксованими величи­нами в цій системі є рівень запасів, при якому повторюється замов­лення, та кількість замовлених виробів. Система управління запасами за фіксованою кількістю продукції є ефективною за таких умов:

  • висока питома вартість виробів, що постачаються;
  • високі витрати зберігання матеріально-технічних запасів;
  • високий рівень збитків у випадку відсутності запасів;
  • скидка у ціні залежно від замовленої продукції;
  • відносно непередбачений або випадковий характер попиту.
  • В моделі з фіксованим обсягом проводиться наступне замовлен­ня на поставку, коли запас матеріалів знижується до певного рівня. Це може відбутися в будь-який момент, в залежності від швидкості споживання матеріалів. В той же час в моделі з фіксованим періодом наступне замовлення здійснюється через визначений (контрольний) період часу.

    Використання моделі з фіксованим обсягом передбачає постій­ний контроль залишків запасів. Таким чином, модель з фіксованим обсягом є безперервно діючою системою, яка вимагає, щоб кожен раз, коли беруться матеріали із запасу, вони або поповнювалися, або проводилися відповідні записи і здійснювався контроль з метою виз­начення рівня наступного замовлення. В моделі з фіксованим періо­дом, визначення залишку запасів проводиться тільки після закінчен­ня контрольного періоду часу.

    При виборі системи управління запасами потрібно враховувати такі додаткові відмінності між ними:

    —модель з фіксованим періодом у середньому має більший за­пас, оскільки його має вистачити до моменту наступних поставок че­рез фіксований інтервал часу. В моделі з фіксованим обсягом ніяко­го фіксованого періоду поставок не передбачається, тому, що на­ступні поставки здійснюються за потребою і додаткового запасу на якийсь час створювати не потрібно;

    — модель з фіксованим обсягом використовують для управління запасами дорогих матеріалів, оскільки ця модель забезпечує менший розмір запасу.

    Ця модель більше підходить до важливих матеріалів, які ще на­зивають критичними, оскільки в ній передбачається більш строгий контроль за запасами, і більш швидка реакція на вичерпання запасу.

    Принцип дії системи з фіксованим обсягом замовлення ґрунтується на визначенні конкретного моменту часу, коли потрібно роз­міщувати замовлення відповідно до певного рівня запасу (точка за­мовлення), а також величини цього замовлення.

    Точка замовлення –це завжди точне визначення кількості мате­ріалів. У момент, коли рівень запасів досягнув цієї точки, проводять наступне замовлення. Рівень запасів визначається як залишок мате­ріалів перед попередньою поставкою плюс кількість одержаних ма­теріалів при попередній поставці, мінус витрачена кількість матері­алів.

    Моделі з фіксованим періодом часу.

    У системі управління запасами з фіксованим періодом, запаси підраховують тільки у визначений період часу, наприклад, раз у місяць. Визначення величезних запасів і розміщення замовлень на періодичній основі бажане в ситуаціях, коли постачальники з пев­ною періодичністю відвідують своїх споживачів і приймають від них замовлення на повну номенклатуру своєї продукції, або коли покупці намагаються комбінувати (об'єднувати) замовлення з метою економії транспортних витрат

    Багато фірм надають перевагу моделі управління запасами з фіксованим періодом часу, оскільки вона полегшує планування і облік запасів, наприклад, дистриб'ютор X відвідує своїх покупців два рази на тиждень, і вони знають, що з такою періодичністю потрібно робити замовлення на матеріальні ресурси.

    Моделі з фіксованим періодом часу видають розміри замовлень, різні для різних циклів (в залежності від норми споживання). Це ви­магає більш високого рівня резервного запасу в порівнянні з систе­мою із фіксованим обсягом замовлень.

    Резервний запас повинен захищати підприємство від дефіциту матеріалів не тільки протягом контрольного періоду, але і в період часу виконання замовлення — з моменту розміщення замовлення до моменту одержання виробів за цим замовленням.

    У системах з фіксованим часом замовлення на поповнення запасів видаються із заданою періодичністю. Кількість виробів, що замов­ляється, нестабільна і залежить від наявного залишку. Ця система є найбільш ефективною для матеріально-технічних запасів, що мають такі характеристики:

  • малоцінні предмети:
  • низькі витрати на зберігання матеріально-технічних запасів;
  • незначні втрати при відсутності запасів у конкретний момент часу;
  • даний вид запасів — один з багатьох, що закуповується у кон­кретного постачальника;
  • скидка в ціні залежить від вартості замовлень відразу на декіль­ка виробів;
  • відносно стабільний рівень попиту тощо.
  • Ці дві моделі, що ґрунтуються на різних вихідних положеннях, усе ж мають дві загальні характеристики — вартість виробів залишається постійною при будь-якому обсязі замовлень; процес наступного роз­міщення замовлень є передбаченим, тобто ресурси замовляються і поповнюють запас з розрахунку на те, що потреба в них зберігається.

    Більшість американських теоретиків і практиків менеджменту вважає, що при встановленій меті управління запасами (утримуван­ня на мінімальному рівні щорічної загальної суми витрат на забезпе­чення запасів) необхідно зводити до мінімуму такі показники:

  • кількість замовлень на рік;
  • тривалість страхових циклів;
  • тривалість часу поставки, виготовлення та внутрізаводського транспортування;
  • тривалість циклів зберігання на складі;
  • кількість товарів, що знаходяться на складі:
  • кількість складів і комор.
  • Американські фахівці вважають, що добре виконана програма управління запасами повинна забезпечити такі результати:

    1. Більш як на 10% зменшення загальної суми витрат на запаси.

    2. Зменшення середньої суми капітальних вкладень у запаси.

    3. Зменшення кількості дефіцитних товарів.

    Для ефективної реалізації цієї економії необхідно правильно ви­користати як кошти, зекономлені на капіталовкладеннях у запаси, так і додаткову площу, звільнену внаслідок зменшення розміру запасів.

    Управління запасами при незмінному попиті здійснюється на основі таких моделей: модель із змінною ціною на одиницю в залеж­ності від обсягу замовлень і одноперіодична або статистична модель, суть якої в тому, що визначення розміру замовлення при кожній за­купці вимагає компромісного рішення.


    1.6. Прості системи управління матеріально-технічними ресурсами

    Для всіх систем управління товарно-матеріальними запасами ха­рактерна наявність двох складних проблем - здійснення належного контролю кожного елементу запасів і гарантування точного від слідкування стану наявних запасів. У практичній роботі підприєм­ства часто використовують три простих системи і циклічний пере­облік:

    Система з необов'язковим поповненням запасів;

    Одно- і двобункерна система;

    АБС-аналіз (метод аналізу, який ґрунтується на значенні та важ­ливості ресурсів)

    Система з необов'язковим поповненням запасів

    Передбачає примусове визначення рівня запасу з фіксованою частотою і розміщення поповнень на постачання для поповнення запасів, якщо цей рівень знизився нижче встановленої величини.

    При однобункерній системі запаси поповнюються періодично (щотижня) незалежно від рівня, до якого вони знизились, при цьому запас поповнюється до встановлення максимального рівня, тобто до заповнення бункера.

    При двобункерній системі повний типовий запас розміщується в двох бункерах, і матеріали використовуються із другого бункера, а в першому зберігається така кількість матеріалів, яка зафрантує своє часте поповнення запасів.

    І дійсно, в першому бункері повинна бути така кількість ресурсів, яка дорівнює встановленій точці наступного замовлення. Як тільки запас у другому бункері закінчується, оформляється нове замовлен­ня, ці бункери можуть розміщуватися поряд, або може бути один бункер, поділений перегородкою на дві частини. Суть двобункерної си­стеми в розподілі запасів, при якому одна його частина виконує роль резерву, використовується тільки протягом виконання наступного замовлення.

    ABC-аналіз запасів

    Будь-яка система управління запасами повинна вирішувати, в який момент потрібно розміщувати замовлення на той чи інший ма­теріал і скільки його потрібно замовляти. В багатьох випадках управ­ління запасами номенклатура матеріалів є досить великою і моделю­вання та строгий аналіз кожної позиції номенклатури просто нере­альні. Щоб спростити цю проблему застосовують ABC-аналіз всієї номенклатури матеріалів. Суть цього аналізу — це поділ елементів за­пасу на три групи:

    А — високий доларовий обсяг,

    В — середній доларовий обсяг,

    С —низький доларовий обсяг.

    Доларовий обсяг є мірою значимості: відносно дешеві вироби, але з великим обсягом, можуть мати більше значення, ніж невелика кількість дорогих виробів з низьким доларовим обсягом.

    ABC-аналіз. Якщо річна потреба в запасах товарів та матеріалів визначається в відповідності з доларовим обсягом, то з'ясовується, що невелика кількість видів ресурсів складає значний доларовий об­сяг, а велику кількість видів має незначний доларовий обсяг.

    У процесі АВС-аналізу весь перелік товарів поділяють на три гру­пи, які відрізняються своєю вартістю.

    Товари групи А складають приблизно 15% «верхніх» позицій за­пасів, групи В - 35% і С - 50%.

    Мета класифікації товарів (позицій запасів) за групами — вста­новлення відповідної міри контролю кожного виду виробів. Можна, наприклад, на періодичній основі встановити більш чіткий контроль за групою А, замовляти товари один раз на тиждень; позиції групи В можна замовляти раз у два тижні, а для С - раз у місяць або навіть у два місяці.

    Елементи групи А можуть мати високий доларовий обсяг за ра­хунок поєднання або низької ціни і великої потреби, або високої ціни і малої потреби. Аналогічно, вироби групи можуть мати низький до­ларовий обсяг через невелику потребу в них або низької вартості. Так на станції технічного обслуговування автомобілів роль елементів гру­пи А виконує бензин, запаси якого потрібно поповнювати щоденно або щотижня, а акумуляторні батареї, мастила до групи В і замовля­ти їх один раз у два тижні.

    Інколи той чи інший виріб може бути критичним для систем, якщо його відсутність призводить до втрат. У такому випадку, незалежно від того, до якої групи його віднесено, потрібно мати достатній його запас і навіть включити в групу А чи В.

    Циклічний переоблік— це метод фізичного переобліку запасів, при якому контроль запасів проводиться часто і періодично, а не один — два рази на рік, як звичайно.

    Практично всі системи управління запасами на сьогодні комп'ю­теризовані, і тому легко запрограмувати проведення циклічного пе­реобліку, який можна застосувати в таких випадках:

    — коли запаси знижуються до низького або нульового рівня (лег­ше підрахувати невелику кількість елементів);

    —після виконання певних дій щодо суттєвої зміни запасів.

    Переоблік запасів доцільно проводити в період зниження інтен­сивності виробничого процесу (у вихідні дні, на третій зміні). Пи­тання про допустимість неспівпадання документально зафіксовано­го запасу обговорюється уже давно. Одні підприємства можуть мати 100%-ву точність, інші допускають помилку в межах 1,2 або 3%. Рівень точності, який рекомендується американським товариством контролю виробництва і товарно-матеріальних запасів, складає +/-0,2% для елементів запасу груп А; +/- 1 % для групи В і 5% — для еле­ментів групи С. [22, 132]

    Точність потрібна для забезпечення рівномірного ходу виробни­чого процесу, щоб виконати своєчасно всі замовлення споживачів.

    Таким чином, утворення товарних запасів повинно відповідати потребам розвитку народного господарства. Якщо товарні запаси перевищують суспільно необхідний рівень, то в них відволікається більше, ніж треба оборотних коштів, що наносить істотного збитку в справі розширеного відтворювання. Брак запасів спричиняє негативні наслідки у виробництві, торгівлі і споживанні. 

    Характеристики работы

    Диплом

    Количество страниц: 85

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Управление товарными запасами при осуществлении внешнеэкономической деятельности

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.