Анализ финансового состояния предприятия на примере Открытого акционерного общества Ровенское автотранспортное предприятие
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1. Ефективність як економічна категорія
1.2. Критерії і система показників ефективності
1.3. Чинники зростання ефективності
1.3.1. Характеристика і склад внутрівиробничих втрат на підприємстві
1.3.2. Діагностика резервів підвищення рівня фондовіддачі
1.3.3. Послідовність аналізу резервів підвищення продуктивності праці і засобів на його оплату
1.3.4. Діагностика резервів зниження собівартості продукції (послуг)
1.3.5. Аналіз резервів підвищення прибутку
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ „РІВНЕНСЬКЕ АТП-15607”
2.1.Особливості діяльності автотранспортного підприємства
2.2. Характеристика об’єкту дослідження
2.3. Завдання та особливості проведення аналізу автотранспортного підприємства
2.4. Загальний фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства
2.5. Аналіз витрат на оплату праці
2.6. Структурно-динамічний аналіз витрат автотранспортного підприємства.
2.7. Аналіз доходності автотранспортного підприємства
2.8. Аналіз фінансових результатів діяльності ВАТ „Рівненське АТП-15607”
2.9. Аналіз рентабельності ВАТ „Рівненське АТП-15607”
2.10 Стан охорони праці і навколишнього середовища на ВАТ „Рівненське АТП-15607”
РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Заміна двигунів, які використовуються на автобусах ЛАЗ-695 на нові, економічніші двигуни іноземного виробництва
3.2 Розроблення положення про стимулювання дбайливого ставлення до техніки
3.3 Впровадження додаткового міського маршруту
3.4 Надання автомобілів для виконання разових замовлень
3.5. Оптимізація поточних витрат
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.2. Критерії і система показників ефективності
Вимірюванняефективності діяльності підприємства методологічно зв’язане перш за все з визначенням критерію і формуванням відповідної йому системи показників.
Критерій – це головна відрізнювальна ознака і визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва, у відповідності з якими здійснюють кількісну оцінку її рівня. Правильно сформульований критерій повинен найбільш повно характеризувати суть ефективності як економічної категорії і бути спільним для усіх ланок суспільного виробництва від підприємства до народного господарства в цілому.
Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (продуктивності виробничо-еконономічної системи) полягає у тому, щоб на кожну одиницю витрат – трудових, матеріальних, фінансових – досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва або доходу. Виходячи з цього, єдиним народногосподарським економічним критерієм ефективності виробництва можна вважати зростання продуктивності суспільної (живої і уречевленої) праці. У загальному вигляді критерій ефективності виробництва відображає постійно здійснюваний процес максимізації обсягу чистої продукції (національного доходу) по відношенню до витрат живої і уречевленої праці (персоналу і виробничих фондів підприємства або народного господарства в цілому).
На рівні госпрозрахункового підприємства модифікованою формою єдиного критерію ефективності (продуктивності) його діяльності може слугувати максимізація прибутку за умови економічно обгрунтованої побудови систем цін на вироблювану продукцію та оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва. Між народногосподарським і госпрозрахунковим (комерційним) критеріями принципової розбіжності не існує, оскільки при правильно побудованих цінах на засоби виробництва і кінцеву продукцію збільшення обсягу чистої продукції підприємства справляє адекватний вплив і на величину одержуваного ним прибутку. Кількісна визначеність і зміст критерію знаходять найбільш повне відображення в конкретних показниках ефективності виробництва.
При формуванні системи показників ефективності виробництва, виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства бажано дотримуватись певних принципів. До них можна віднести:
забезпечення взаємозв’язку критерію і системи конкретних показників ефективності виробництва;
відображення ефективності використання усіх видів застосовуваних у виробництві ресурсів;
можливість застосування показників ефективності в управлінні різними ланками виробництва на підприємстві;
виконання найбільш важливими показниками стимулюючої функції у процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва, того чи іншого виду діяльності підприємства.
Система показників ефективності виробництва, що побудована з врахуванням зазначених принципів, має включати декілька груп:
1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності підприємства);
2) показники ефективності використання праці (персоналу);
3) показники ефективності використання виробничих основних і оборотних фондів;
4) показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів і капітальних вкладень). Кожна з перелічених груп охоплює певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність виробництва (діяльності підприємства) або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 1.1.).
Для всебічної оцінки рівня і динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва результатів виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства поряд з наведеними основними слід використовувати також специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів тощо.
Конкретні види ефективності можуть відокремлюватись не лише за різноманітністю одержуваних результатів (ефектів) діяльності підприємства, про що уже мовилось вище, але й залежно від того, які ресурси (застосовувані чи споживані) беруть для розрахунків. Застосовувані ресурси – це сукупність живої і уречевленої праці, а споживані ресурси являють собою поточні витрати на виробництво продукції.
Таблиця 1.1.
Система показників ефективності діяльності підприємства
| Узагальнюючі показники | Показники ефективності використання | ||
| | праці (персоналу) | виробничих фондів | фінансових коштів |
| Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів Прибуток на одиницю загальних витрат Рентабельність виробництва Затрати на одиницю товарної продукції Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва Народногосподарський ефект використання одиниці продукції | Темпи зростання продуктивності праці Частка приросту продукції за рахунок зростання ПП Відносне вивільнення працівників Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу Трудомісткість одиниці продукції Зарплатомісткість одиниці продукції | Загальна фондовіддача(за обсягом продукції) Фондовіддача Акт.частини основних фондів Рентабельність основних фондів Фондомісткість одиниці продукції Матеріаломісткість одиниці продукції Коефіцієнт використання найважливіших видів сировини і матеріалів | Оборотність оборотних коштів Рентабельність оборотних коштів Відносне вивільнення оборотних коштів Питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції) Рентабельність капітальних вкладень Строк окупності капітальних вкладень |
У зв’язку з цим у практиці господарювання варто виділяти також ефективність застосовуваних ресурсів; ефективність споживаних ресурсів як специфічні форми прояву загальної ефективності виробництва, тобто мова йде про так звані ресурсний, витратний підходи до визначення її рівня з застосуванням відповідних типів показників.
Узагальнюючий показник ефективності застосовуваних ресурсів підприємства можна визначити, користуючись формулою:
Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може слугувати показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво (собівартості виготовлення певних виробів). Як відомо, до собівартості продукції споживані ресурси включаються у формі оплати праці (персонал), амортизаційних відрахувань (основні фонди) і вартості матеріальних ресурсів (оборотні фонди).
У процесі вимірювання ефективності виробництва не слід ігнорувати визначення народногосподарського ефекту використання продукції як практично важливого узагальнюючого показника, оскільки при оцінці усіх видів діяльності підприємства обов’язково треба враховувати ступінь задоволення різноманітних потреб споживачів його виробів. Народногосподарський ефект використання продукції того чи іншого підприємства у сфері її споживання обчислюється у вигляді приросту чистого прибутку (доходу), тобто загального ефекту (збільшення прибутку внаслідок зростання обсягу виробництва і продуктивності праці, економії експлуатаційних витрат і інвестиційних ресурсів тощо) за вирахуванням вартості придбання продукції виробничо-технічного призначення.
Сферою визначення і постійного контролю повинен бути охоплений також показник загальної рентабельності виробництва, що визначається шляхом розрахунку відношення одержаного прибутку до обсягу застосовуваних виробничих фондів.
Щодо решти системи показників, диференційованої за видами ресурсів і окресленої вище (табл.1.1), то, по-перше, методика їх обчислення уже відома з інших розділів і, по-друге, вони використовуються у відповідності з наперед визначеними метою вимірювання ефективності і напрямками застосування його результатів.
Існує бодай дві загальні і постійно діючі мети:
1) виявлення, оцінка і узагальнення відносної ефективності виробничих підрозділів і діяльності функціональних ланок з наступним вишукуванням пріоритетних напрямків мотивації та реальних механізмів впливу на її позитивну динаміку у майбутньому;
2) порівняння ступеня ефективності, досягнутого даним підприємством і його конкурентами на ринку, щоб не допустити зниження престижу і конкурентоспроможності у сфері бізнесу.