Флора и растительности на территории Полесской части Ровенской области

ВСТУП

Актуальність роботи. Проблема біорізноманіття стала, по-суті, загальнобіологічною, оскільки до її вивчення залучені практично усі біологічні галузі, предметом досліджень яких є різноманітність життєвих форм, рівень їх інтеграції, включаючи тварини, рослини, мікроорганізми, клітини, види, угруповання, екосистеми і ландшафти, а також різноманіття і комплексність біологічних процесів і функцій. Саме таким є наукове значення проблеми біорізноманітності. Проблема біорізноманіття стала, по-суті, загальнобіологічною, оскільки до її вивчення залучені практично усі біологічні галузі, предметом досліджень яких є різноманітність життєвих форм, рівень їх інтеграції, включаючи тварини, рослини, мікроорганізми, клітини, види, угруповання, екосистеми і ландшафти, а також різноманіття і комплексність біологічних процесів і функцій. Саме таким є наукове значення проблеми біорізноманітності.

Уже в 1991 р. Генеральна асамблея Міжнародного союзу біологічних наук прийняла програму вивчення біорізноманітності „Diversitas”, яка визнала пріоритетними проблемами екосистемну функцію біорізноманітності, її походження, підтримку та втрату, інвентаризацію й моніторинг, збереження диких предків культурних рослин і домашніх тварин. Пізніше програма розширювалася за рахунок таких напрямків досліджень, як біорізноманіття морів, мікроорганізмів та популяцій людини.

У 1992 р. 157 країн – учасників Конференції Організації Об’єднаних Націй з розвитку та охорони навколишнього середовища (Ріо-де-Жанейро) прийняли Міжнародну конвенцію з біорізноманітності, яка почала діяти з кінця 1993 р. Найважливішими положеннями Конвенції є такі: розробка національних стратегій вивчення біорізноманітності, кооперація між наукою, урядом та промисловістю, моніторинг і біорізноманіття, усвідомлення громадськістю проблем біорізноманіття.

На думку К.М. Ситника, дуже добре, що конвенція з біорізноманітності звертає увагу політиків, осіб, які приймають рішення і забезпечують організацію їх виконання, на необхідність оволодіння інформацією про стан біорізноманітності планети та її окремих регіонів. Важливо також, що Конвенція закликає усі країни включати в процеси навчання та освіти наукові матеріали з біорізноманітності.

Можливо, найважливішим і найскладнішим завданням біологів на найближчий час є якнайширше розповсюдження роботи серед урядовців, народних депутатів усіх рівнів, працівників державного апарату всіх гілок влади, всіх державних службовців. Потрібно допомогти кожному українцю усвідомити його причетність до екологічних змін, які відбуваються в усьому світі, його особисту відповідальність за зникнення різних видів організмів, забруднення середовища, деградацію умов життя людини, зникнення екосистем тощо. Біологи мають активно залучати до розробки і виконання програми з біорізноманітності економістів, політиків, технологів, бізнесменів, працівників засобів масової інформації. Ще більш важливо, щоб велике міжнародне і наукове значення цієї проблеми усвідомили перші особи усіх держав, всі урядовці, законодавці, а потім і вся громадськість усіх країн світу.

Все людство має збагнути, наскільки істотна і вкрай важлива біорізноманітність не лише для забезпечення стійкості біосфери, але й для збалансованої й стійкої економіки, для усіх сфер господарської діяльності. Очевидно, вірніше буде сказати, що доля живої природи, її різноманітності залежить від характеру виробництва і споживання в тій або іншій країні.

На сьогодні по Україні порушені території становлять близько 75 % її поверхні (розорані, забудовані, осушені землі). Допустиме ж співвідношення порушених і умовно непорушених територій повинне складати 1 : 3, а фактично складає 3 : 1.

В останні десятиріччя для території Полісся спостерігається посилення антропічного навантаження не тільки на безпосередньо водні об’єкти, але й на прилягаючу до них заплавну частину. Це пов’язано, перш за все, з інтенсифікацією випасання великої рогатої худоби та більш частим і суцільним сінокосінням. Одночасно зростають і рекреаційні навантаження. Зазначені причини безпосередньо або опосередковано впливають на видовий склад флори та на стан природної рослинності. Це ще більш ускладнює ситуацію, що склалася зі станом природних комплексів регіону внаслідок проведення тут широкомасштабного осушення.

Оптимальні умови для формування екологічної рівноваги у басейні річки та формування якості води – це непорушене довкілля, або екологічний оптимум, заповідна територія. Масштабне осушення території Полісся та призвело до порушення гідрологічного режиму грунтових вод на прилеглих територіях, що у два рази перевищують поверхню цільового осушення. Це зумовило видове зменшення флори та фауни, зниження загальної біопродуктивності, як через порушення екологічних зв’язків, так і через посилення антропогенного процесу – мисливства, вирубки, випасання худоби, забруднення, розорювання тощо.

Особливі антропогенні зміни сталися за останнє десятиріччя. Наступ на заплави – поліпшення, осушення, випасання худоби, розорювання – призвів до деградації заплавних луків, випадання травостою та його збіднення.

Тому з’ясування специфічних рис заплавної флори й можливих її тенденцій динаміки в майбутньому є в даний час досить актуальним завданням.

Зв’язок роботи з кафедральною тематикою. Бакалаврська робота виконана як складова частина кафедральної тематики, пов’язаної з комплексною оцінкою басейну річки Замчисько та вдосконаленням методики комплексної оцінки басейнів наших річок.

Метою нашої роботибуло з’ясування видового складу флори вищих судинних рослин заплави р. Замчисько, його особливостей і ролі у формуванні рослинного покриву.

Завдання досліджень полягали в наступному:

1. Узагальнити та проаналізувати результати досліджень болотної, лучної та лісової флори на території поліської частини Рівненської області, що отримані ботаніками в попередні роки.

2. Встановити видовий склад флори заплави р. Замчисько.

3. Провести систематичний, ареалогічний, біоморфологічний і хорологічний аналізи видового складу зазначеної вище флори.

4. З’ясувати особливості адвентивної фракції флори досліджувань регіону.

5. Виділити та охарактеризувати найтиповіші рослинні угруповання для заплави р. Замчисько.

6. Дати загальну оцінку стану рослинного світу заплави р. Замчисько в умовах існуючого антропічного пресингу.

Об’єктом досліджень була заплава р. Замчисько на всьому проміжку її протікання.

Предметом досліджень була флора та рослинність заплави р. Замчисько.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше для заплави р. Замчисько та її основних приток описаний видовий склад флори вищих судинних рослин і проведено його аналіз за найважливішими флористичними та біоекологічними показ-никами. Вперше для досліджуваного регіону проаналізовані особливості адвентивної фракції його флори. Вперше описані та проаналізовані фітоценотичні особливості рослинного покриву. Вперше проведена екологічна оцінка прилеглої до р. Замчисько території за станом її фітокомпоненту.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані автором результати дозволяють провести оцінку екологічного стану заплави р. Замчисько в цілому. При проведенні досліджень виявлені ділянки з найбільш незадовільним екологічним станом, проаналізовані можливі причини такого стану. Запропоновано окремі практичні заходи щодо покращення стану дослідженої території. Результати досліджень є важливою складовою частиною комплексної оцінки басейну р. Замчисько.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладений на сторінках машинописного тексту. У роботі приведено рисунки і таблиці. Список використаних джерел включає назв.