Основы заповедного дела 1

2. Біосферні заповідники, як об’єкти фонового моніторингу

Біосферні заповідники— природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного значення, що створюються з метою збереження у природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, змін його під дією антропогенних факторів.

Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням їх до складу територій та об’єктів природо-заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних заповідників.

На відміну від звичайних заповідників та національних природних парків біосферні заповідники повинні охоплювати і території, які представлені природними та господарськими екосистемами, а також дуже зміненими екосистемами, які гідні до рекультивації.

Біосферні заповідники повинні виконувати такі функції:

а) забезпечувати можливість порівняльне - екологічних багаторічних досліджень в природних та змінених господарським впливом екосистемах для отримання інформації про розвиток модифікованих людиною природних ландшафтів;

б) організовувати державну та глобальну системи моніторингу зовнішнього середовища (СМЗС);

в) забезпечувати міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища;

г) зберігати генофонд біосфери.

На сьогоднішній день в Україні створено 4 біосферних заповідника

Рішення про створення біосферних заповідників та відведення під них земельних ділянок приймаються Президентом України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України.

Правовий режим біосферних заповідників визначається Законом України «Про природно-заповідний фонд України», положенням про відповідний заповідник, іншими актами законодавства України. Цей режим зумовлений особливостями структури біосферного заповідника, яка ґрунтується на принципі функціонального зонування.

На території біосферних заповідників установлюється диференційний режим використання, відтворення та охорони природних комплексів, згідно зфункціональним зонуванням:

Заповідна зона біосферних заповідниківвключає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними чинниками природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу. Режим її використання визначається відповідно до вимог встановлених для природних заповідників.

Буферна зонабіосферних заповідників включає території виділені з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її використання та порядок створення визначаються відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників.

Зона антропогенних ландшафтіввключає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення та інших видів природокористування.

У межах територій біосферних заповідників можуть виділятисязони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з дотриманням вимог щодо використання та охорони їх природних комплексів.

Наукові дослідження, спостереження за станом навколишнього природного середовища та відповідні види природокористування, що не суперечать цілям і завданням біосферних заповідників, здійснюються з урахуванням міжнародних програм.

Проект організації території біосферного заповідника розробляється відповідно до Положення про проект організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів, затвердженого наказомМінприродиУкраїни від 6 липня 2005 року № 245.

В межах території біосферних заповідників можуть виділятися також зони регульованого заповідного режиму, до складу яких входять регіональні ландшафтні парки, заказники та заповідні урочища. Наукові дослідження, спостереження за станом навколишнього природного середовища та інша діяльність біосферних заповідників здійснюються з урахуванням міжнародних програм, зокрема програм ЮНЕСКО.