План

Вступ

1. Життєвий та творчий шляхи Олени Пчілки.

2. Участь Олени Пчілки у діяльності культурно-просвітницьких товариств

Висновки

Література

Київський Український Клуб швидко набув собі великої популярності серед української громадськості міста. Характерною і важливою рисою діяльності Клубу була його спрямованість на те, щоб залучити до активного громадського життя якомога ширші кола українства. Пробуджуючи у людей цікавість до своєї культури, історії, діячі Клубу намагались згуртувати українців навколо ідей національного самовизначення і культурного відродження. Рада Клубу, до якої входила Олена Пчілка, використовувала для досягнення цієї мети різноманітні засоби. Досить регулярно проводились вечори, присвячені творчості видатних українців. Такі вечори не тільки збирали прихильників тієї чи іншої особистості, але й пропагували українську культуру, формували національні почуття. Цій же меті служила і організація для всіх бажаючих пароплавних прогулянок з Києва до могили Т.Шевченка. Такі прогулянки проводились неодноразово і мали масовий характер [11].

Після закриття у квітні 1910 року “Просвіти” Київський Український Клуб залишився чи не єдиним головним осередком українського культурно-просвітнього руху в місті.

Паралельно з роботою в Українському Клубі Олена Пчілка допомагала київській “Просвіті” у влаштуванні театральних вистав, святкових вечорів, перекладала твори зарубіжних авторів для видавничої комісії товариства. Зокрема в листі до Б.Грінченка від 20.10.1907 р. вона просить вибачення, що затримується з перекладом “Спартака” і повідомляє, що розпочала ще один переклад, який можливо пригодився б і “Просвіті”, але сімейні справи забирають багато часу, і тому, напевно, робота затягнеться [2, Арк. 1]. Як свідчать матеріали про діяльність лекційної комісії товариства “Просвіта”, у 1909 році письменниця прочитала лекцію “Українські колядки”, яка супроводжувалася виступом хору [3]. Її роботу в київській “Просвіті” не можна назвати особливо плідною. Очевидно, це пояснюється тим, що в цей період багато часу забирають обов’язки редактора і видавця “Рідного краю” та члена ради Українського Клубу.

Після лютневої революції 1917 року почали відновлювати свою діяльність, утворені на початку ХХ століття, “Просвіти” і створювались нові. Ідея національної незалежності захопила широкі верстви українського суспільства. Про це піднесення Олена Пчілка писала із захопленням, радістю і надією: “Глибокі товщі народного грунту були затужавлені, байдужі, холодні, несвідомі навіть своєї власної природи. Чи можна було сподіватися великого їх руху?.. Аж тут одразу – “Просвіти”, Товариства, Ради, Комітети – і все те українське, українське! Своє учительство, земство, духовенство, селянство, своє військо! Хто такого сподівався за такий короткий час після визволення? Все заворушилось і творить кругом себе рух український. Кожний місяць дає більший прибуток, дальший поступ української справи, ніж колись давали роки” [7].

Проблеми національного відродження України, розвитку національної освіти, культури, осмислення історичного минулого залишаються основними у діяльності письменниці. На її пропозицію було створено комісію дитячого виховання, що згодом стала називатися “комісія національного виховання дітей”.

Дитячі ранки тепер, завдяки письменниці, стали виключно українськими. Зважаючи на те, що школа ще не могла забезпечити належне національне виховання підростаючого покоління такі заходи мали неабияке значення. На такі дитячі ранки збиралося біля сотні дітей, які приходили разом з батьками, дідусями і бабусями, що також прилучались до свого, рідного, поступово проймались національними почуттями. Для таких свят Олена Пчілка писала дитячі твори. З особливою теплотою відгукувалась вона про юних учасників цих заходів: “Любо та мило було дивитись на юрбу наших діточок…, онуків славного козацтва гетьманського Гадячу”. “Ні, жив Бог землі української! Є для кого працювати” [10]. І вона працювала, незважаючи на свій уже похилий вік, оскільки розуміла, що майбутнє України – діти, а щоб вони зростали національно свідомими громадянами, необхідно дбати про те, аби підростаюче покоління знало історію свого краю, шанобливо ставилося до національної культури, мови, звичаїв і традицій.

Особливою популярністю серед старшокласників та дорослого населення м. Гадяча користувались вечори, присвячені творчості кращих українських письменників. Вони сприяли пізнанню народного характеру і формуванню національних ідеалів.

Можна лише дивуватися працездатності і мужності цієї уже немолодої жінки. Підточувались сили смертю рідних, давалися взнаки хвороби. Та коли мова йшла про підняття національного духу, вона працювала самовіддано і натхненно. Так, Олена Пчілка стала організатором і душею Гуртка українознавства гадяцької української шкільної молоді. До революції 1917 року Гурток діяв нелегально, а після революції став масовою організацією шкільної молоді м. Гадяча. Членами Гуртка були учні хлоп’ячої і дівочої гімназій, Вищої початкової школи й дворічних Педагогічних курсів. Гурток українознавства мав кілька відділів: співочий, драматичний, лекційний, музичний, декламаційний. Засідання Гуртка відбувалося двічі на тиждень. Гуртківці під керівництвом Олени Пчілки влаштовували шевченківські свята, читали доповіді, інсценували драматичні твори українських письменників. Сама письменниця часто виступала з цікавими лекціями.

Треба сказати, що Олена Пчілка володіла неабияким даром впливати на дітей та молодь. Їх заохочували не лише її виступи, а й сама особистість, наділена сильною волею, великим патріотизмом, гуманними почуттями, вмінням переконувати. Як згадує один із членів Гуртка українознавства Петро Одарченко, вона завжди охоче давала поради учням, які брали участь у діяльності гуртка, зокрема у підготовці доповідей про українських письменників, серед яких багатьох знала особисто. З великою повагою ставилася до кожного старшокласника, який приходив за допомогою “…свої думки, свою вольову, діяльну любов до України та до українського народу Олена Пчілка перелила не тільки в своїх дітей, – вона перелила її і в молоді серця тих дітей і юнаків, що мали щастя бачити велику українську діячку і чути її палкі промови і заклики”, – писав П. Одарченко. [5, С. 245].

Отже, ще в молоді роки, перейнявшись ідеями і прагненнями громадівців, Олена Пчілка активно працювала в культурно-просвітницьких товариствах, які спрямовували свою діяльність на відродження духовності українського народу, виховання національно свідомої творчої молоді, на поширення просвіти.


Висновки

Олена Пчілка працювала у багатьох літературних жанрах — публіцистичному, літературно-критичному, мемуаристиці, зокрема написала спогади «М. П. Старицький» (1904 р.), «Марко Кропивницький яко артист і автор» (1910 р.), «Євген Гребінка і його час» (1912 р.), «Микола Лисенко» (1913 р.), «Спогади про Михайла Драгоманова» (1926 р.), «Автобіографія» (1930 р.).

Олена Пчілка не підтримувала жорстких революційних методів боротьби за соціальні та політичні надбання українського народу. Культуру і освіту вона вважала основними засобами перебудови суспільства. Значний внесок зробила письменниця у розвиток дитячої літератури, її вважають родоначальницею української дитячої літератури.«Діти — се наш дорогий скарб, се наша надія, се — молода Україна», — неодноразово повторювала Олена Пчілка. Вона говорила: «чи дитина виросте приятелем, чи ворогом України, се багато залежить од виховання».


Література

1. Аврахов Г. Олена Пчілка: барви особистості і феномен духу // Дзвін.- 1993.- №10-12.- С.140-144.

2. Косач О.П. Лист до Б.Грінченка, 20 жовтня 1907 року.- Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського[1].- Ф.ІІІ. - Од.зб.44816.- 2 арк.

3. Матеріали про діяльність лекційної комісії товариства “Просвіта” у Києві: звіти про роботу, заяви, листи, доповідні записки, пояснення. 1909 р.- ІР.- Ф.114.- Од.зб.92-93.- 29 арк.

4. Молода Україна: Вірші, оповідання, казки, байки, загадки / Упор. О.Таланчук.- К.: Веселка, 1993.- 318 с.

5. Одарченко П. Олена Пчілка як дитяча письменниця // Ми і наші діти. Дитяча література. Мистецтво. Виховання.- Торонто - Нью-Йорк: ОПДЛ ім.Л.Глібова, 1965.- С.241-249.

6. Пчілка Олена. Микола Лисенко. Спогади і думки.- К.: Час, 1913.- 73 с.

7. Пчілка Олена Нове становище Української Центральної Ради // Газета Гадяцького земства. - 1917. - № 71.

8. Пчілка Олена. Оповідання з автобіографією.- Х.: Рух, 1930.- 284 с.

9. Пчілка Олена. Словниковий матеріал.- ІЛ.- Ф.28.- Од.зб.233.- 36 арк.

10.Український дитячий ранок у Гадячі // Гезета Гадяцького земства. – 1917. - № 64.

11.Ще про подоріж на Тарасову гору // Рідний край.- 1909.- №14.- С.10-12.

12.Юбилей 25-летней литературной деятельности О.П.Косач // Киевская старина.- 1901.- Т.72.- Кн.1.- С.161-162.

13.Юбилей И.С.Левицкого в Киеве // Киевская старина.- 1905.- №1.- С.19-23.

14.Ювілей 25-літньої літературної діяльності О.П.Косачевої // Літературно-науковий вісник.- 1901.- Т.ХІІІ.- Кн.3.- С.218-219 

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 26

Безкоштовна робота

Закрити

Тема пісні в творчості Олени Пчілки

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.