Варто відзначити, що старші сестри — Марина і Наталя — відносяться до дитячої книжки як до органічно цілого твору, де текст і яскраві ілюстрації спільно виражають авторський задум.

Марині навички малярства передалися від маминого дідуся Петра. Дівчинка з дитинства прикрашала свої твори невигадливими малюнками. На цю звичку звернув увагу батько. Він дбайливо збирав перші роботи Марини і зберігав їх на горищі. Пізніше шкільні «скарби» надихнули її написати для дітей казку про стару бабусю Ялосовету і волелюбних полонянок, захованих у скрині.

Оскільки Степан Онисимович запропонував дочці приділяти більше уваги літературі, малювання відійшло для неї на другий план.

Проте захоплення повернулося, коли вона подорослішала.

У 90-ті роки ХХ ст. Марина Степанівна підготувала кольорові малюнки до видання «Абетки» Миколи Щербака і проілюструвала книжки-розмальовки для дітей.

З часом письменниця вирішила прикрасити сторінки своїх нових творів власною графікою. У якийсь час вона відчула співзвучність своїх віршів з тими художніми образами, які виникали у її думках. Як художник-ілюстратор Марина Павленка стала відома завдяки оформленню видань своїх поетичних творів: «Чар-папороть» (2002 р.), «Душа осики» (2006 р.).

Професію педагога Марина Павленко обрала під впливом своїх батьків, які усе життя присвятили вихованню учнів сільських шкіл, передаючи їм свої знання на уроках української мови і літератури, прищеплюючи любов до рідного слова.

Вона здобула вищу освіту в Уманському державному педагогічному інституті імені Павла Тичини. Після закінчення вузу в 2000 році працювала вчителькою початкових класів в Уманській міській гімназії.

Сьогодні Марина Степанівна працює на кафедрі сучасної української літератури та народознавства в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.Вона — доцент кафедри, кандидат педагогічних наук, автор багатьох наукових публікацій, зокрема методичної розробки «У країні Лісових Дзвіночків».

За монографію «Тичининська формула українського патріотизму» Марина Степанівна Павленко удостоєна літературної премії «Благовіст».Вона є упорядником книги спогадів про Павла Тичину «З любов'ю і болем».

Марина Павленко успішно поєднує наукову діяльність в університеті з літературною творчістю. Вона — кохана жінка, турботлива мати, привітна господиня.

Як у батьків Павленків, так ів родині Марини і Володимира Музиченка панує творча атмосфера, у якій виховуються діти — Ольга та Оксаночка. Близькі піклуються про Марину Степанівну і допомагають їй, як вміють. Чоловік — перший читач нових творів Марини Павленко — висловлює свої критичні зауваження; він охоче виїжджає разом з нею у краєзнавчі подорожі для збору матеріалів і уточнення місць розташування старовинних пам'яток архітектури. Старша донька Ольга вносить свої корективи до образів деяких літературних героїв. Безумовно, завдяки їй персонажі спілкуються сучасною мовою підлітків, навіть з використанням сленгових висловів. Молодша дочка Оксана допомагає матері підбирати найкращі ілюстрації до видань нових книжок.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 6

Безкоштовна робота

Закрити

Життя та творчість Марини Павленко

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.