Сюжетну лінію роману утворює подорож за скарбом, яка по суті перетворюється на духовну подо­рож, шлях прочанина, шлях Сантьяго. В Іспанії дуже популярною є проща, яка має саме таку назву - Шлях Сантьяго. Прочани торують шлях від міста Хака (Jaca) до міста Сантьяго де Компостелла, неподалік від якого і знаходиться захоронення апос­тола. Топонім Компостелла жодним чином не задіяний у романі, принаймні у його російськомовному перекладі. Однак символіка цього топоніма постійно простежу­ється протягом оповіді. Справа в тому, що слово „Компостелла” має декілька мож­ливих тлумачень. Згідно з найбільш відомим варіантом воно походить від латинсько­го “campusstellae” ( зоряне поле), що пов’язане з особливим виблискуванням зірок, котре спостерігалось над місцем захоронення ще до його відкриття у ІХ столітті. Це виглядає достовірним, оскільки у топоніміці міст, що знаходяться між містом Хака та Компостелла, дуже часто трапляються слова “estrella” “estela” (зірка). Це наводить на думку, що Шлях Сантьяго являє собою зоряну дорогу, що веде до певної мети - зоряного поля, зоряної гори або зоряного святого. Друге пояснення назви походить від латинського “compostum” (кладовище). На цьому місці було знайдено тіло свято­го, отже Компостелла є священим некрополем. Можна також пов’язати походження топоніма з алхімічним терміном „компост”. На символічних зображеннях Великого Творення над магічним сосудом із сумішшю (compost) малювали зірку, яка свідчила про те, що робота проведена успішно і мета досягнута. Існує ще одна версія, згідно з якою Компостелла походить від слова “Compos”, котре на давніх мовах значило „Вчитель”. У такому випадку Компостелла означає „Зоряний учитель”. У будь-якому випадку це слово має глибокий символічний зміст і його виникнення не можна роз­глядати як випадкове. У романі П.Коельо символіка Компостелли присутня у повно­му обсязі. Мета героя - єгипетські піраміди, це також свого роду паломництво до місця захоронення. Хоча у цьому разі релігійно-культове захоронення підмінюється ідеєю історико-культурного пам’ятника, оскільки це не подорож з метою поклоніння мощам фараонів. Шлях героя також усіяний зірками. Постійно протягом своєї подо­рожі герой звертає увагу на зірки, які передують появі довгоочікуваних місць - оази­су, пірамід, зруйнованої церкви в Андалусії, де сховано скарб. [8, с.109, с.122, с.220].

Хрест створює лише основу антропонімічної парадигми, ключову форму її ор­ганізації, водночас між цими іменами існують і свої точки тяжіння, які сприяють взаємодоповненню імен, розширенню їхнього семантичного поля. Так, наприклад, Алхімік під час своєї першої зустрічі з Сантьяго нагадує Святого Якова „У цю мить вершник здався йому надзвичайно схожим на зображення Святого Якова, переможця маврів. Точнісінько такий, тільки тут було все навпаки” [8, с.154]. Поступо­во Алхімік перебирає на себе функцію Мелхиседека - спонукати героя на подальші пошуки скарбу. І нарешті сам герой перетворюється на Алхіміка, справжнього знавця мови Всесвіту, здатного підкорити собі стихії. Загалом ці чотири імені утворюють один гештальт, одну людину - в її мріях, надіях і сподіваннях, у прагненні до вищого і більш досконалого. Імена представляють широкий діапазон емоцій та відчуттів: від зародження мрії і первинного внуштрінього імпульсу щось зробити (Мелхиседек) до кульмінації цієї мрії, реалізованої у певному омріяному образі (Св.Яків). Від „спо­глядального життя”, орієнтованого на зовнішній світ (Сантьяго на початку шляху) до глибоко напруженого внутрішнього життя, синтезуючого зовнішнє і внутрішнє у єдиній цілісності (Алхімік).

Прологом до роману слугує цікаве прочитання Оскаром Вайлдом міфу про Нарциса. Коельо акцентує думку на тому, що у кожному „чужому” або „іншому” ми бачимо себе. Така зацикленість на собі мабуть стимулює бажання зали­шатися у колі звичного, традиційного, оскільки кожне нове вносить аспект чужорід­ного, незвичного. Для багатьох поняття „нове” є синонімічним до поняття „чуже”,, оскільки обидва протистоять традиційному, звичному. Наприклад, хазяїн крамниці кришталю, з яким доля зводить героя на початку роману, не бажає змін, навіть при­буткових, оскільки „він звик до того, що має” [8,с. 87]. Втім життя незворотньо рухається уперед і ламає перепони між чужим та своїм. А інколи між ними і перепон немає. Чуже може органічно поєднуватися зі своїм, як це відбувається в епізоді, коли Сантьяго милується красунею-андалусійкою з „очима маврів” (ст.20). Чужинці-загарбники, які прийшли до Іспанії і тимчасово підкорили її, назавжди уві­йшли в єство підкорених іспанців. Вміння бачити „чуже” як „своє” або ж „нове” стає важливою віхою на шляху духовного становлення. У чужомовному арабському місті Сантьяго раптово відкриває для себе істину: „Він окинув очима площу. Зовсім не чужий світ простирався перед ним - просто новий” [8,с.68]. Переведення категорії „чужий”, тобто „ворожий”, в категорію „новий”, тобто такий, що підлягає вивченню, освоєнню, є першим кроком на шляху пізнання світу і себе. Таке пізнання якраз і перетворює людину на Алхіміка, тобто того, хто осягає сутність речей і явищ. Саме таке пізнання дозволяє герою перетворитися на вітер. „Юнак позаздрив віль­ному вітру і відчув, що може уподібнитися йому. Ніхто не стоїть у нього на шляху, тільки він сам” [8, с. 51].

Нині продовжують публікувати притчі великого Алхіміка, який не тільки багато подорожував світом, а й не переставав дивувати нас несподіваним сприйняттям людей і витонченими асоціаціями. Роздуми людей про важливість взаєморозуміння нагадували кожному з нас, що були і є цінності, загальні і важливі для всіх людей на Землі. І сам Коельо, загадково посміхаючись, продовжує виконувати свою місію,пробуджує у людях потяг до загадок і чудес, звільняє від суму і безсилля їхню свідомість.


Література

1.Блог Пауло Коельо [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://paulocoelhoblog.com/

2.Бульвінська О. І. «Ти бачиш, хід віків - то наче притча...», жанр філософської притчі у творчості Річарда Баха і Пауло Коельо / О. І. Бульвінська // Зарубіжна література. - 2004. - № 2. - С. 7-11.

3.Введение в литературоведение / Под ред. Г.Н.Поспелова. 3-е изд. испр. и доп. - М.: Высшая школа, 1988. –528 с.

4.Горенко О. П.Постмодерна концепція імені у дзеркалі міфологічної та езоте­ричної традиції / О. П.Горенко // Наукові записки: зб. наук. пр. / КНУ ім. Тараса Шевченка - К.: КПВД „Педагогіка”, 2004. - Т XIII: Ін-т філології. - С. 140-147.

5.Горенко О. П. Антропонімічний вимір американського романтизму. Монографія/ О. П.Горенко / Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, 2008. - 312 с.

6.ЕсинА. Б. Принципы и приемы анализа литературного произведения: учеб. пособие / А.Б.Есин. –М.: Флинта, Наука, 2000. –248 с.

7.Новікова І. Не зрікайся своєї мрії. Матеріали до вивчення роману - пошуку Пауло Коельо «Алхімік», 11 кл. / І. Новікова // Зарубіжна література. -2006. - № 15-16 (463-464). - С. 33-35.

8.Коэльо П.Алхимик / П.Коэльо / Пер. А.Богдановского. -М.: София, 2004. -222 с.

9.Мерло-Понті М.Феноменологія сприйняття /М.Мерло-Понті / Пер. з фр. О. Йосипенко, С. Йосипенка. - К.: Український Центр духовної культури, 2001. - 552 с.

10.Стамат Т. В. Сон, навіяний коханням. За казкою-притчею Пауло Коельо «Алхімік» / Т. В. Стамат // Зарубіжна література. - 2004. - С. 16-18.

11.F.Perls, R.Hefferline &.Goodman. Gestalt therapy: Excitement and growth in Ше human personality. - NY: Julian Press, 1951 / Режим доступу: http: // psylib.org.ua/books/perlz01/txt00.htm 

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 23

Безкоштовна робота

Закрити

Творчість Пауло Коельо

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.