Морально-патріотичні протиріччя у повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»

ВСТУП

Актуальність дослідження. Нинішня культурно-історична епоха характеризується як ідеологічною складністю, так і сукупністю суспільних протиріч. З-поміж інших подібних історичних періодів її відрізняє підсилений пошук духовних орієнтирів, внутрішніх стрижневих цінностей, загальнолюдських морально-етичних та естетичних ідеалів. У цьому випадку звертання до класики, як відомо, є й природним, і водночас повчальним. З одного боку, художня спадщина того чи іншого митця дозволяє заглибитись у духовний, морально-естетичний світ людини, доторкнутися до загальнолюдського ідеального початку буття, а з іншого – наука про мистецтво (і літературознавство зокрема) на підґрунті художньої творчості вибудовує свою систему філософських, естетичних, культурологічних ідей.

М. В. Гоголь – саме той письменник, який прагнув виховати свого читача, донести до нього певні морально-естетичні та патріотичні погляди, що є важливим на сучасному етапі, коли українська держава, взявши курс на розбудову громадянського суспільства та впровадження ринкової економіки, зіткнулася з низкою проблем, зокрема, й морального характеру, оскільки суспільні проблеми, а також недоліки в організації навчально-виховного процесу в загальноосвітній середній школі зумовили низький рівень моральної та патріотичної вихованості учнів.

Особливе місце у творчості М.Гоголя посідає повість «Тарас Бульба», яку, згідно з програмою для загальноосвітніх навчальних закладів вивчають у школі.

Біографія М.В. Гоголя: Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії в небагатій поміщицькій сім’ї 1 квітня в 1809 році. Свою освіту Гоголь почав в 1821 році в Ніжинській гімназії вищих наук. У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга, там він служив чиновником.

Перша повість Гоголя «Басаврюк» з’явилася в 1830 році в журналі «Вітчизняні записки». Поступово він став зав’язувати знайомства з літературним гуртком Петербурга. Він спілкувався з О. Сомовим, бароном Дельвіг, П. Плетньовим, Пушкіним і Жуковським. Поступово з’являлися у пресі нові роботи Гоголя. Серед них, «Вечір напередодні Івана Купала», «Сорочинська ярмарка», «Майська ніч». В альманасі «Північні квіти» була надрукована глава історичного роману «Гетьман». Однак його першим великим літературним успіхом стали «Вечори на хуторі біля Диканьки».

У 1833 році письменник вирішив присвятити себе викладацькій діяльності, і вже через рік був призначений помічником професора на кафедрі історії Петербурзького університету. В цей період він цілком зайнявся вивченням історії України, що потім лягло в основу задуму «Тараса Бульби» (1835).

Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Незабаром після цього, письменник поїхав за кордон до Швейцарії, Парижу, де завершив свій твір «Мертві душі».

У 1841 році, повернувшись до Росії, за допомогою Болонського він домігся того, щоб в друк вийшов перший том «Мертвих душ». У другому томі відбилася духовна криза, що настигла письменника на той час. Незабаром душевний стан Гоголя погіршився. Вночі 11 лютого 1852 Гоголь спалив другий том, а 21 лютого (4 березня) помер.

Джерельна база дослідження. До питання вивчення даного твору в школі зверталися такі вчені-методисти, як Д. В. Затонський, Ю. І. Ковбасенко, І. Г. Кондратенко, В. Ш. Кривонос, А. В. Ляпіна та ін [8]. Але питання оптимізації навчальної діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури під час вивчення повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» залишається недостатньо дослідженим, що й обумовлює актуальність теми нашої дипломної роботи - «Морально-патріотичні протиріччя у повісті М Гоголя "Тарас Бульба"».

Проте літературна спадщина М.В. Гоголя до цього часу досліджена нерівномірно.

Так, дослідженню «Тараса Бульби» та питанням їх рецепції у ХІХ ст. присвячено ряд статей Н. Жаркевич [5].

Чільне місце у вітчизняному гоголезнавстві займають роботи В. Маца- пури. У ряді її статей«Запорожская Сечь в художественной интерпретации Н. Гоголя»; «Микола Гоголь. «Тарас Бульба»», «Прием отстранения в произведениях Н.В. Гоголя как особенность стиля писателя».

Також опубліковані статті у періодичних виданнях та наукових збірниках, серед яких, В. Гусєва «М.В. Гоголь як дослідник минулого України», В. Братко «Історична та фольклорна основи повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»» (2006), «Компаративний аналіз творів українського фольклору і повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»» (2007), та ін [1].

Метою дослідження є розкриття особливостей морально-патріотичного протиріччя у повісті М Гоголя "Тарас Бульба".

Об’єкт дослідження - повість М Гоголя "Тарас Бульба".

Предметом дослідження є морально-патріотичні протиріччя у повісті "Тарас Бульба".

Завдання дослідження:

1. Розглянути історію створення повісті Гоголя "Тарас Бульба";

2. дослідити основний зміст даного твору;

3. визначити морально-патріотичний портрет Остапа;

4. проаналізувати постать Андрія як протиставлення постатті Остапа.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що в роботі порівнюються морально-патріотичний портрет Остапа та Андрія.

Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані вчителями зарубіжної літератури загальноосвітніх шкіл і середніх навчальних закладів інших типів у процесі вивчення творчості М. В. Гоголя, а також студентами філологічних факультетів педагогічних вузів.

Основні методи дослідження: описовий, теоретичний аналіз повісті «Тарас Бульба» та методичної і навчальної літератури для загальноосвітніх шкіл.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури з 12 джерел.