Втілення образу ідеальної людини в романі Ф.М. Достоєвського Ідіот

ВСТУП

Достоевский умер, — сказала гражданка, но как-то не очень уверенно.

— Протестую! — горячо воскликнул Бегемот. — Достоевский бессмертен!

© Михаил Булгаков, «Мастер и Маргарита»

Актуальність дослідження: «Это был не только апостол, …это был пророк, это был всему доброму учитель, эта была наша общественная совесть», [див.дод.]Проте зараз про Ф.М. Достоєвського забувають. Вочевидь, це відбувається через відкрито резонансні погляди письменника. Той, хто критикує Ф.М.Достоєвського за несправедливе ставлення до України та українців, як правило, посилається на те, як він писав у своєму щоденнику про слов'ян.[див.дод.] На думку письменника, в Росії ніколи не було й не буде таких «ненависників, заздрісників, наклепників і навіть явних ворогів», як «усі ці слов'янські племена». Мовляв, як тільки Росія дасть їм свободу, Європа погодиться визнати їх визволеними.

В Україні окремими громадсько-політичними колами така «слов'янська позиція» вважається категорично неприйнятною. Водночас варто підкреслити, що Достоєвський навряд чи до «всіх цих слов'янських племен» включав українців, оскільки вважав Україну невід'ємною російською територією. Йдеться радше суто про балканських слов'ян. Втім, з позиції державно-політичного статусу сьогоднішньої України, такі аргументи можуть не зняти з історичних поглядів письменника тіні небезпеки для сучасної національно-політичної свідомості українських громадян.

Є такі поняття, як ієрархія цінностей і мудрість. Не можна викреслювати таку видатну особистість як Ф.М.Достоєвський через його спроби дати відповіді на історичні питання того часу. Головною в його творчості є духовно-моральна тема, а це, як не крути, все-таки важливіше, ніж геополітика.

Мудрість потрібна саме для того, щоб відокремлювати головне від другорядного і вміти нехтувати другорядним, коли потрібно зосередитися на головному. Людина, котра прагне бути розсудливою, в творчості Ф.М.Достоєвського бачить передусім високі духовно-моральні цінності, а розсудливе прийняття цих цінностей не зашкодять ніякій національно-політичній свідомості. Письменник вбачає спасіння світу не інакше як через Бога:" А всех спасёт Господь, как спасал уже много раз. Из народа спасение выйдет, из веры и смирения его."[2] Метою письменника було донести благу звістку про існування справжньої любові - агапе, яка приходитьлише від Бога. «Человек есть тайна. Её надо разгадать, и ежели будешь разгадывать всю жизнь, то не говори, что потерял время. Я занимаюсь этой тайной, ибо хочу быть человеком»[7], "А высшая идея на земле лишь одна и именно – идея о бессмертии души человеческой, ибо все остальные «высшие» идеи жизни, которыми может быть жив человек, лишь из одной её вытекают"[6]. Тому Ф.М.Достоєвський дуже часто звертався до Біблії: сюжетів, героїв та до головної постаті - Христа. Саме тому ми вирішили досліджувати зображення і бачення Ф.М.Достоєвським Ісуса Христа. Найяскравіший приклад цього є роман "Ідіот".

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: роман Ф.М. Достоєвського ‘’Ідіот’’

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: образ ідеальної людини - князя Мишкіна -у романі Ф.М.Достоєвського ‘’Ідіот’’.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: з'ясувати особливості втілення образу ідеального героя у романі Ф.М. Достоєвського ''Ідіот''.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, зіставлення, класифікація науково-психологічних джерел інформації, що дозволило узагальнити та систематизувати погляди вчених на проблему, яка вивчається.

РОЗДІЛ I. Біблійні образи у романах Ф.М.Достоєвського

1.1. Біблійні мотиви й образи у романах Ф. М. Достоєвського.

Романи Ф. М. Достоєвського наповнені різними символоми, асоціаціями і ремінісценціями. Велике місце серед них посідають мотиви й образи, запозичені з Біблії. Вони підпорядковані певній ідеї, їх можна згрупувати навколо наступних тем: Есхатологія, Воскресіння, Утопія.

Есхатологія:(грец. ἔσχᾰτον, «кінець») — розділ теології і філософії, що складає систему поглядів і вірувань про кінець світу, а також про долю людства після нього. Есхатологічні уявлення присутні в багатьох релігійно-філософських і системах.

Ф.М.Достоєвськийсприймав навколишнє як пророцтво з Апокаліпсиса, яке незабаром може стати реальністю. Кризу буржуазної цивілізації він співвідносив з апокаліптичними пророцтвами, а біблійні образи переносив у видіння своїх героїв: Раскольнікову (" Злочин і кара") "... грезилось в болезни, будто весь мир осуждён в жертву какой- то страшной, неслыханой и невиданной моровой язве, идущей из глубины Азии на Европу...Появились какие-то новые трихины, существа микроскопичиские, вселявшиеся в тела людей. Но эти существа были духи, одарённые умом и волей. Люди, принявшие их в себя, становились тотчас же бесноватыми и сумасшедшими"[4]Порівняємо з Апокаліпсисом, в якому йдеться про те, що в кінці людського існування з'явиться армія Аввадона: " І було дано їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а мука від неї, як мука від скорпіона, коли вкусить людину." (Відкриття IX: 5). Образ скорпіона з'являється Іполиту("Ідиот") уві сні: "Оно было вроде скорпиона, но не скорпион, а гаже и гораздо ужаснее, и, кажется, именно тем, что таких животных в природе нет, и что оно нарочно у меня явилось, и что в этом самом заключается будто бы какая-то тайна"[2]. Тобто у даному випадку можна говорити про пряме запозичення письменником яскравого біблійного образу.

Символи кінця світу дуже часто використовуються Ф. М. Достоєвським: про кінець світу пророкує"професор антихриста" Лебедев ("Ідіот"):

« Согласитесь со мной, что мы при третьем коне, вороном, и при всаднике, имеющем в руке своей, так как всё в нынешний век на мере и на договоре, и все люди своего только права и ищут: « мера пшеницы за динарий и три меры ячменя за динарий … да ещё дух свободный и сердце чистое, и тело здравое, и все дары Божиипри этом хотят сохранить. Но на едином праве не сохранят, и за сим последуют конь: бледный и тот, коему имя Смерть, а за ним уже ад…». (6, 214) Лебедев у даному випадку має на увазі чотирьох вершників на білому, рудому, чорному і«блідому» конях, які приносять землі війни, голод і смерть. :"..."Підійди!". І я глянув, - і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці. І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: "Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!" А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: "Підійди!" І я глянув, - і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми."( Відкриття VI: 2-8).

Лебедев дає власне тлумачення іншим біблійним образам: це насамперед стосується образу зірки Полинь: " І засурмив третій Ангол, - і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона..." ( Відкриття VIII: 10- 11). На думку Лебедева, «звезда Полинь» : це є «сеть железных дорог, раскинувшихся по Европе»(6, 327), а чорний вершник - символ капіталізму взагалі.

Відтак, автора перелідують песимістичні прогнози щодо майбутніх перспектив людства. І задля попередження людства Ф. М. Достоєвський використовує майже дослівно біблійні образи і символи: саме це, на його думку, має якомога сильніше вплинути на суспільство, утримати його від небезпечних кроків. Тобто проведений аналіз доводить, що у творахФ. М. Достоєвского ми можемо зустріти наступні форми запозичень:

1) Точне наслідування образів і символів з Апокаліпсису. Але подібне цитування належить, як правило, не безпосередньоавторові, а його героям і використовується автором у наступних функціях:

а) як засіб характеристики героя;

б) як форма авторського попередження, зробленого за допомогою героя, в чомусь близького авторові.

2) Художнє переосмислення відомих біблійних образів. Герої Ф.М.Достоєвського надають їм власного тлумачення: зірка Полинь - залізниця; Скорпіон - незвичайна, таємнича тварина, яка мучить людей за їхні гріхи; рудий кінь - громадянська війна, чорний кінь - голод (результат війни) чалий (блідий) кінь - смерть як наслідок війни і голоду.

Відтак, передбачення і інтерпретацію біблійних міфів Ф.М. Достоєвський вводить у твори для того, щоб попередити людство:воно стоїть на порозі глобальної катастрофи, Страшного суду, кінця світу; виною цьому- буржуазний Молох, культ насилля і наживи.