Специфіка художньої репрезентації тем сирітства та депортації народів у повісті «Ночувала хмаринка золота» А. Приставкіна

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 39

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ВЕКТОРИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ У СВІТОВІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 9

1.1. Депортація народів під час Другої світової війни як історичний та літературний сюжет 9

1.2. Тема сирітства у світовій та російській літературі 13

Висновки до розділу 1 17

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ЗОБРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОБЛЕМ У ПОВІСТІ А. ПРИСТАВКІНА «НОЧУВАЛА ХМАРИНКА ЗОЛОТА» 18

2.1. Локус будинків для безпритульних та образ безпритульних дітей 18

2.2. Проблема біженства та її літературна репрезентація 22

2.3. Зображення депортації чеченців: образ «Чужого»/ «Іншого» 26

Висновки до розділу 2 35

ВИСНОВКИ 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 39

ВСТУП

Імаґологія як відносно молодий напрям компаративістики (яка є підрозділом сучасного літературознавства) утверджує важливість розуміння соціокультурної реальності як такої, в якій існують ускладнені моделі розуміння і сприйняття «Іншого» (представленого за допомогою образів «Свого», «Чужого» тощо). Компаративістика загалом ґрунтується на важливості цієї світоглядної позиції, яка передбачає сприйняття художньої дійсності як особливої форми репрезентації соціокультурної реальності. Будь-яке сприйняття передбачає зустріч із «Іншим», експлікованого у різноманітних етнокультурних образах. Причому, і на цьому варто наголосити, Інший постає як фундаментальна епістемологічна категорія, важливий компонент людської індивідуальності.

Водночас варто зазначити, що в інтенціональному художньому світі літератури сприйняття Іншого може відбуватися спрощено, що актуалізує різні стереотипні форми репрезентації цієї епістемологічної категорії. Світ літератури демонструє важливість «Іншого» як іманентного складника мультикультурного світу, водночас постулюючи його гібридність, складність для миттєвого сприйняття, перетворення «Іншого» на «Чужого» з усім комплексом ворожості та агресивності. Розгляд сучасної культури із постколоніальних позицій мав би передусім акцентувати на формах взаємодії «Свого» і «Чужого», акцентуючи на проблемних аспектах такої зустрічі з «Іншим».

Розвиток імаґології припав на фундаментальні зміни в самій структурі літературознавчих і культурологічних досліджень наприкінці ХХ ст. На теоретико-методологічному рівні найхарактернішою рисою цього «повороту» можна вважати активне застосування концептів і методів сучасного літературознавства й суміжних із ним гуманітарних дисциплін, а також численні дискусії, детерміновані відмінностями підходів і браком єдиної методологічної концепції новітньої компаративістики. Як зазначає грузинська дослідниця І.Модебзаде, «специфіка цього теоретико-методологічного дискурсу засвідчує процес формування нової компаративної парадигми. За визначенням Д. Фоккеми, «ця нова парадигма складається з: а) нової концепції об’єкта літературознавчих досліджень; б) введення нових методів; в) нового бачення наукової цінності дослідження літератури; г) нового соціального дослідження літератури» [5, с. 208]. Зауважимо, що наприкінці XX ст., звертаючи увагу на взаємодію та співпрацю різних теоретичних концепцій і компаративних течій і шкіл, К. Гільєн вказав на те, що «вони допомагають один одному, уміщуються один в одному; певно, що завтра вони переплетуться іще міцніше» [18, с. 12].

Актуальність теми. Сьогодні з огляду на військову агресію в Україні безпритульність набула особливого поширення. У контексті окресленої соціальної проблематики і задля глибшого розуміння цього складного явища особливо значущою постає повість російського письменника Анатолія Приставкіна «Ночувала хмаринка золота», у якій ідеться про сирітство і безпритульність, спричинені війною 1941-1945 рр.; про біженців і переселенців; про національну ворожнечу, зумовлену політикою радянського уряду, що призвела до вимушеної депортації окремих народів.

Дослідження цих питань у роботі здійснене в руслі імаґологічних літературознавчих студій, які нині набувають особливої успішності у вітчизняній науці. Передусім ця тенденція пов’язана із науковими працями Д.Наливайка [9; 10], в яких окреслено гносеологічну основу імаґології як особливого напряму компаративістики. Протягом останніх десяти років науковець активно розробляє цей напрям в українській науці, утверджуючи його важливий епістемологічний, науково-пізнавальний статус. Д. Наливайко у статті «Літературознавча імаґологія: предмет і стратегії» акцентував на тому, що за «своїм характером імаґологія є га­луззю міждисциплінарною, поряд з літературознавцями нею займаються антрополо­ги і етнологи, соціологи і культурологи, історики ментальностей та історики ідей та ін­ші» [9, с. 27]. Г.Дизеринк у визначальній для розвитку сучасного порівняльного літературознавства студії «Компара­тивістика. Вступ» (1982) визначив імаґологію як напрям порівняльного літературо­знавства, який найбільше відповідає завданням сучасності. Предметом імаґології науковець уважає вивчення образу певного народу з точки зору іншої національної свідомості. Літературознавець наголошував на тому, що «література є най­важливішим, хоч і не єдиним джерелом з цього напряму, оскільки саме в художній творчості формуються найтиповіші моделі кітчевого чи іміджмейкерського мис­лення [17].

Сучасні методики дослідження літературних етнообразів – контактологічний і типологічний, рецептивно-естетичний і дискурсивний – ґрунтуються на «філософії взаємин між Я та Іншим, яку імаґологія проек­тує на царину міжкультурних процесів» [10, с. 93]. Західна традиція тривалий час розглядала ті взаємини в рамках універсального про­тиставлення тотожності й відмінності, коли Інший мислився як Чужий, іншість якого підлягає підпорядкуванню й асиміляції або ж виключен­ню. На противагу бінарній опозиції у XX ст. виникла діалогічна модель, яка інтегрує Іншого, зберігаючи його відмінність, в ідентичність Я (М. Бахтін, Е. Левінас, П. Рікер, Ж. Дельоз, Ж. Дерріда та ін.). Згідно з діалогічною моделлю, будь-яка культура у певний спосіб завжди відкрита для впливів Іншого. У представленій роботі значною мірою будуть використані імаґологічні підходи для зображення різного типу образів у контексті проблематики «Свій – Чужий – Інший» на матеріалі повісті «Ночувала хмаринка золота» А. Приставкіна.

З огляду на перспективу імаґологічних студій та окреслюючи їхню іманентну сутність, Жиль Делез доволі точно сформулював, що «Інший не є ні об’єктом у полі мого сприйняття, ні cуб’єктом, що мене сприймає, – це передусім структура поля сприйняття, без якої це поле не функціонувало б так, як воно функціонує» [10, с. 94]. Зауважимо, що за «своєю природою і структурою імаґологічний літературний образ є ансамблем уявлень та ідей про Іншого, не-свій світ і культуру, що неминуче виводить цей образ на перехрестя проблем ідеологічних і культурологічних, нерідко й політичних. Він аж ніяк не є фотографічним відбиттям Іншого/Чужого, за ним стоїть і в нього інкорпорується автор зі своєю суб’єктивністю, зі своєю культурою й ментальністю, своєю ідеологією й ангажованістю, який не просто розгортає образ, а й експлікує його…» [10, с. 95].

Стан наукової розробки проблеми. Повість Анатолія Приставкіна «Ночувала хмаринка золота» стала об’єктом дослідження російських науковців, зокрема Е. Жиндеєвої, А. Соболєвої (Маркочевої) [4]; Л. Мігранової [8]; А.Семенової [16] та ін.

Так, у статті Е. Жиндеєвої та А. Соболєвої розглядається специфіка зображення часу і простору як домінантна риса художнього світу повісті А.Приставкіна в аспекті відображення дійсності; проводиться порівняльний аналіз двох його творів («Ночувала хмаринка золота» та «Кукушата»), що дає можливість визначити особливості творчої манери письменника. Стаття А. Семенової висвітлює перегук повісті А. Приставкіна з віршем М. Лермонтова в річищі підходів міфопоетики. У центрі уваги дослідження Л. Мігранової — образи тварин, що слугують основою для створення фразеологізмів, які досліджено як одиниці зооморфного коду російської культури. Проведений лінгвокультурологічний аналіз фразеологічних одиниць розкриває характерні риси, ознаки, особливості поведінки тварин, перенесених на людину.

Жодної наукової розвідки, яка стосувалася б аналізованої повісті, у вітчизняному літературознавстві, поки що не було. Це також, на нашу думку, визначає актуальність представленої дослідницької роботи.

Об’єктом дослідження є повість російського письменника Анатолія Приставкіна «Ночувала хмаринка золота».

Предмет роботи – специфіка художньої репрезентації та літературного конструювання соціально значущих проблем сирітства, безпритульності і депортації чеченців та інших народів («Чужих/Інших» згідно з компаративістичною термінологією) у повістіАнатолія Приставкіна «Ночувала хмаринка золота».

Мета роботи: на матеріалі повістіАнатолія Приставкіна «Ночувала хмаринка золота» окреслити специфіку художньої репрезентації соціально значущих та історично важливих проблем сирітства, безпритульності, депортації народів під час Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Поставлена мета конкретизується через розв’язання таких завдань:

- визначити форми дитячої безпритульності як соціального явища та моделі його літературного зображення;

- з’ясувати, в який спосіб проблема сирітства та безпритульності репрезентована у художніх творах світової та російської літератури, звернувшись при цьому до аналізу повісті А. Приставкіна «Ночувала хмаринка золота»;

- у повісті А. Приставкіна «Ночувала хмаринка золота» окреслити форми літературного зображення депортації чеченців;

- охарактеризувати проблему біженства, з’ясовуючи причини, які змусили героїв повісті виїхати на Кавказ.

Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність літературознавчих методів: культурно-історичний – при накопиченні первинних даних та визначенні джерельної бази дослідження, а також задля окреслення форм існування дитячої безпритульності; системного та структурного аналізу – для характеристики композиції та сюжету повісті «Ночувала хмаринка золота».

Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть бути використані під час викладання спецкурсів з «Історії зарубіжної літератури» та «Історії російської літератури». Матеріали також можуть бути використані у шкільній практиці на уроках світової літератури та у гуртковій роботі.

Структура роботи. Дослідницька робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, що нараховує 18 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 40 сторінок.

Закрити

Специфіка художньої репрезентації тем сирітства та депортації народів у повісті «Ночувала хмаринка золота» А. Приставкіна

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.