Просвітянський рух на Рівненщині у 1920-1930-х рр. поширення української книги і вшанування Тараса Шевченка

Зміст

Вступ

Розділ І. Діяльність «Просвіти» на території Рівненщини (кінець 1910-х – 1920-і рр.)

Розділ ІІ. Діяльність «Просвітянських хат» ВУО на Рівненщині (1930-і рр.)

Розділ ІІІ. Вшанування Тараса Шевченка на Рівненщині у 1920-х – 1930-х рр

Висновки

Джерела і література

Додатки

Вступ

Поширення української книги, друкованого українського слова на різних етапах існування української нації було одним з ключових факторів, що впливав на збереження етнічної ідентичності українців. Це прекрасно усвідомлювали уряди тих держав, під владою яких перебували українські землі – Росії, Австро-Угорщини, Польщі. Хрестоматійною і достатньо красномовною ілюстрацією тут можуть служити Валуєвський циркуляр 1863 р. і Емський акт 1876 р. Боротьба за українську книгу, за українську мову в кінцевому рахунку ставала боротьбою за українську самостійність, незалежність. Виходячи звідси, вивчення різних аспектів функціонування української книги є надзвичайно важливим для розуміння національно-культурних та державно-політичних процесів, що відбувались в Україні. Саме цим зумовлена актуальність нашого дослідження.

Після входження у 1921 р., відповідно до Ризького мирного договору, Західної України до складу Польщі, проблема функціонування української мови, її статусу, самовідтворення, в т.ч. через поширення друкованих видань, зразу ж посіла центральне місце у взаємостосунках урядових кіл Другої Речі Посполитої з українською громадою та її політичною репрезентацією. Впродовж 1920-х рр. роль щодо формування репертуару, видання та поширення української книги взяли на себе «Просвіти», які з 1925 р. знаходились під патронатом новоутвореної політичної партії – Українського національно-демократичного об’єднання. Така ситуація була характерною як для Галичини, так і для Волині.

Однак з кінця 1920-х рр., внаслідок зміни політики польського уряду щодо волинських земель (так званий «волинський експеримент Генріха Юзефського»), діяльність «Просвіт» та їх читалень була згорнута. Національно-культурний вакуум на Волині заповнили «Просвітянські хати», що виникли на початку 1930-х рр.

“Просвітянські хати“ з’явилися як ініціатива Волинського українського об’єднання, створеного у 1931 р., для поширення свого впливу на волинське село. 27 червня 1931 р. Волинським воєводським управлінням був затверджений статут «Просвітянських хат» Волинського українського об’єднання [38, 82]. Згідно статуту «Просвітянські хати» мали видавати і поширювати українські книги, газети, підручники, організовувати бібліотеки, читальні, проводити музичні та літературні вечори, концерти. Ці філії ВУО мали стати ініціаторами різноманітних курсів для неписьменного населення.

Якщо “Просвітянські хати“ діяли в селах, то в містах питаннями культурно – освітньої роботи займалися «Рідні хати» , які були утворені у Ковелі, Луцьку, Рівному та Володимирі-Волинському [38, 91]. «Рідна хата» тісно співпрацювала з місцевими гімназіями, які проводили вечори, збори, академії. Необхідно відзначити, що українські гімназії на Волині ставали важливою силою, яка формувала національну свідомість українців, були центрами української культури.

Таким чином, об’єктом нашого дослідження є діяльність «Просвіт» і «Просвітянських хат» на Волині у 1931-1939 рр., а предметом – поширення ними в краї української книги, серед якої – видань Т.Шевченка, як також вшанування його пам’яті.

Хронологія роботи охоплює період функціонування «Просвіти» і «Просвітянської хати» на Рівненщині, від часу створення першої «Просвіти» у 1917 р. до припинення діяльності «Просвітянської хати» у зв’язку з входженням західноукраїнських земель до складу СРСР у 1939 р. У визначений період йшов процес національної самоорганізації волинян, у чому не останню роль зіграла українська книга і постать Т.Шевченка.

Потрібно зауважити, що вивчення історії рівненської «Просвіти» було започатковано на рубежі 1980-1990-х рр. Серед інших варто відмітити розвідки Г.Бухала «Просвіта» сіяла світло» [27], Г.Дем’янчука «Просвіта» і духовне відродження України» [33], Б.Савчука «Волинська «Просвіта» [51] та деякі інші [37; 59]. У 2001 р. з’явилось ґрунтовне дослідження М.Кучерепи і Р.Давидюк, у якому розглядається діяльність Волинського українського об’єднання і його дочірніх установ, у тому числі «Просвітянської хати» [38].

За винятком однієї загально-інформативної публікації [52], на сьогодні, однак, не існує жодного дослідження, яке б стосувалось розгляду механізмів, репертуару, наслідків та значення поширення української книги на території Рівненщини і ширше Волині у 1920-1930-х рр. У той же час, ряд розвідок такого роду з’явились у Галичині [61].

Ще менш дослідженим видається сюжет щодо поширення творчості та вшанування пам’яті Тараса Шевченка на волинських землях у 1920-1930-х рр. (цієї проблеми частково торкається лише одна з відомих нам публікацій [45]), що є неспівмірним з тією роллю, яку зіграли ім’я і твори Кобзаря у розростанні національної свідомості українців Волині під владою Польщі.

Своєю скромною працею ми намагались частково заповнити дану прогалину у волинезнавстві, опираючись значною мірою на першоджерельні документи, які зберігаються в Державному архіві Рівненської області.

Метою дослідження є створення цілісної картини основних напрямків діяльності «Просвіти» і «Просвітянської хати» щодо поширення української книги і вшанування Т.Шевченка. Серед завдань – показати форми і методи роботи з поширення української книги, визначити її репертуар, прослідкувати вплив українського друкованого слова, особливо поезії і особистості Т.Шевченка, на формування національної свідомості волинян.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній здійснена перша спроба дослідження маловивченої вітчизняною наукою теми – поширення української книги і роль в цьому «Просвіти» і «Просвітянської хати»; проаналізовано історичні умови, в яких відбувався даний процес; введено до наукового вжитку раніше не залучені до вивчення документи Державного архіву Рівненської області; з’ясовано основний книжковий репертуар бібліотек хат-читалень; віднайдено численні дані про вшанування у 1920-1930-х рр. на Рівненщині пам’яті Т.Шевченка.

Науково-практична значимість роботи полягає у тому, що її матеріали можуть бути використані у навчальному процесі загальноосвітньої школи, для проведення виховної роботи та факультативних занять з історії України і народознавства.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 41

Безкоштовна робота

Закрити

Просвітянський рух на Рівненщині у 1920-1930-х рр. поширення української книги і вшанування Тараса Шевченка

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.