Епос, легенди та міфи в історіографії
ЗМІСТ
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТАРОДАВНЬОГО ЕПОСУ, ЛЕГЕНД ТА МІФІВ. 6
1.1. Загальна проблематика таких понять: епос, легенда, міф. 6
1.2. Епос, міф, легенда як світоглядно-естетичний феномен. 10
1.3. Дослідження впливу слов’янського епосу у вітчизняній історіографії на соціально-культурну діяльність. 13
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕПОСУ, МІФІВ ТА ЛЕГЕНД ЯК ОСНОВИ ІСТОРІОГРАФІЇ 18
2.1. Перші згадки про епос, міфи та легенди у вітчизняній історіографії 18
2.2. Специфіка теологічного тлумачення історії 24
2.3. Поява писемності - ключовий етап розвитку історіографії на Україні 26
ВИСНОВКИ.. 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 35
ВСТУП
Актуальність дослідження: трансляція у поколіннях соціокультурного досвіду та знань створює своєрідне підґрунтя історичної пам'яті, наповнюючи ціннісним смислом духовний діалог між минулим, сучасністю і майбутнім.
Нові покоління у системі суспільних відносин виконують важливу соціальну функцію як суб'єкти культурно-історичної творчості.
Історіографія або створення письмових творів з історії властиві далеко не кожному суспільству. До появи писемності не існувало, звичайно, і письмовій історії, і події минулого могли відбиватися тільки в усній народній творчості – фольклорі. А головне – для появи історичних уявлень необхідно досягнення такого рівня суспільного життя, при якому свідомості людини стає доступним розуміння переходів від одного стану суспільства і особистості до іншого. Свідомість сучасної людини вловлює такі переходи, і це відкриває можливість для виникнення історичних уявлень, історичних знань та історичної науки. Але на ранніх щаблях суспільного розвитку, коли виробнича, та й вся взагалі життя була рутинною, малорухомою, коли переходи від одного стану до іншого були ледь помітні або безперервно повторювалися, як пори року або день і ніч, уявлення людей, зокрема соціальні, будувалися на нерухомих і незаперечних традиціях.
Об’єкт дослідження курсової роботи є епос, легенди та міфи у історіографії.
Предмет дослідження є дослідження розвитку вітчизняної історіографії, та її вплив на культуру.
Мета курсової роботи полягає в характеристиці походження міфів, епосу та легенди, та їх світоглядно-естетичний феномен.
Відповідно до об’єкту, предмету та мети дослідження були поставлені такі завдання:
1. Аналіз основних критеріїв походження міфів, епосу на легенди.
2. Визначення впливу слов’янського епосу у вітчизняній історіографії на соціально-культурну діяльність.
3. З’ясування специфіки теологічного тлумачення історії.
Вирішення поставлених задач здійснювалось такими методами:
вивчення і аналіз наукової літератури
синтез;
узагальнення;
порівняння;
конкретизація;
спостереження;
бесіда.
Практичне значення: результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій.
Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, додатків.