Об'єкт сатири в романі Джонатана Свіфта "Мандри Гуллівера"
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ І. ДЖОНАТАН СВІФТ – ПИСЬМЕННИК, САТИРИК, ПОЛІТИК, НАРОДНИЙ ТРИБУН. 4
1.1. Життєва дорога Свіфта. 4
1.2. Творчий доробок. 10
РОЗДІЛ ІІ. ОБ’ЄКТ САТИРИ В РОМАНІ ДЖ. СВІТА „МАНДРИ ГУЛІВЕРА” 13
2.1. Передумови виникнення "Мандрів Гулівера". 13
2.2. Порівняльна характеристика твору. 15
2.3. Чотири сатиричні модифікації людської нікчемності 17
2.4. Aпогей твору як сатиричний пафос на людину. 22
2.5. Абсурдність творів Свіфта в ролі великої істини. 25
РОЗДІЛ ІІІ. РОМАН СВІФТА “МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА” ОЧИМА ЙОГО ТА НАШИХ СУЧАСНИКІВ. 32
3.1. Гуллівер – не сатиричний герой, а втілення ідеалу в позитивній формі 32
3.2. Спорідненість і відмінність між Свіфтом та його персонажем Гуллівером 33
ВИСНОВКИ.. 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 35
ВСТУП
Темою для своєї курсової роботи я обрав один з найвідоміших творів світової літератури – книгу Джонатана Свіфта "Мандри Гуллівера".
Загальним своїм характером "Мандри Гуллівера" належать до тих сатирико–дидактичних і утопічних творів, що зародилися з розвитком гуманізму в XVI столітті і набули особливого поширення в епоху Просвітительства.
Актуальність даної теми є незаперечною, оскільки у творі розглядаються проблеми людської недосконалості, висміюються людські недоліки того часу, а ці питання не одне століття турбують читачів на сторінках різноманітних книг.
Об’єктом роботи є твір Джонатана Свіфта "Мандри Гуллівера".
Предметом – сатира на людське суспільство, розкрита на сторінках даної книги.
Мета курсової роботи – розкрити сатиричний пафос твору на основі порівняльної характеристики з тогочасним суспільством.
Завдання курсової роботи:
– розглянути причини виникнення твору;
– порівняти "Мандри Гуллівера" з іншими творами, що мають подібну проблематику;
– віднайти у кумедній поведінці героїв вміло завуальовані риси тогочасного суспільства;
– розкрити питання про нове виховання, як панацею для моральних вад суспільства;
У роботі містяться посилання на твори Еразма Роттердамського та Ульріха фон Гуттена (Німеччина), Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель", Депер'є (Франція), Томаса Мора "Утопія", Френсіса Бекона "Нова Атлантида" (Англія), Кампанелли "Місто сонця" (Італія). Ці твори становлять собою найтиповіші зразки подібної літератури того часу.