Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 41

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного. 5

Розділ 2. „Хіба ревуть воли, як ясла повні” як соціально-психологічний роман Панаса Мирного та Івана Білика. 13

2.1. Історія написання роману. 13

2.2. Трагедія особистості в романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". 18

2.3. Пошук ідеалів і пpоблема вибоpу в pомані "Хіба pевуть воли, як ясла повні?"  20

Розділ 3. Характеристика образів роману Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні”. 23

3.1. Образ народного бунтаря Чіпки. 23

3.2. Художня роль жіночих образів у романі 26

Висновки. 29

Список використаної літератури. 32

Додатки. 33

Вступ

Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” я вважаю глибоко психологічним твором. Панас Мирний змусив задуматися над однією з найголовніших проблем життя - проблемою вибору. Рано чи пізно вона постає перед кожним. В романі увага спрямована на те, як вирішує цю проблему головний герой - Чіпка Варениченко.

Кожна людина народжується для щастя, радощів. Кожна мати бажає своїй дитині світлої долі. Прагнула до цього і Мотря, мати Чіпки, але всі мрії і сподівання розбивались об камені тогочасної дійсності. Чіпка не може змінити соціальні обставини, наштовхується на байдужість людей, не мириться з цим і прагне відшукати правду і справедливість. Перед ним постійно стоїть проблема вибору: змиритися і “жити як всі”, чи піти в житті своїм шляхом. Автор яскраво і захоплююче змальовує Чіпку на протязі всього його життя. Переді мною проходить жахливе, на мою думку, дитинство хлопчика. Бідність, нестатки, непорозуміння з дітьми, але гірше за все те, що і дорослі люди збиткувалися над ним. “Отак жив Чіпка, виростав у голоді та холоді, злиднях та недостачах”. Так прикро вражають його маленьку душу слова “безбатченко”, ”байстрюк”, ”виродок”, ”запорток” і в його добрім серці росте озлобленість не тільки на людей,а й на Бога: чому він не покарає лихих, щоб вони не кривдили добрих ? Дід Улас розповів Чипці про його батька,як знущалися над ним пани, як віддали в солдати. Хлопець болісно переживає кривду цього старого пастуха: “ І прокидалась невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала...” Чіпка проймається глибокою ненавистю до панів: “ Чому він (батько) їх не вирізав,не випалив ?” А згодом: ” Я йому такого півня пущу ! “ Мені здається, що це вже певні життєві пизиції. Однако хлопець не тілки ненавидів,а й любив. Любив казки діда Уласа, бабу Оришку. А ніжне кохання до Галі, яку щиро хотів зробити щасливою. Автор змаловує свого героя людиною, яка любить в житті і в природі все добре, ласкаве, красиве, всім цікавиться.

Працьовитий хлібороб, розумний господар, опора для матері, здатний до всякої справи- таким бачимо Чіпку в подальшому. Внутрішньо я відчуваю, як моя жалість переростає в почуття захоплення його успіхами. В цей час він думав, що знайшов в житті свій ідеал, та не знав, що ще очікує його. Чіпка протестує, бореться, шукає справедливості в житті, але, не знайшовши її, стає “пропащою силою”. Він потім деморалізується, заводить дружбу з розбишаками (Лушнею, Матрею і Пацюком), починає пиячити, ночами “навідується до панської комори”, ступає на ”слизький шлях”. Та на те є істотні причини: судовики обманом відібрали в Чіпки основу основ його існування-землю, після чого перед цією людиною постало оте жахливе: “Йти, куди хочеш”. Чіпка тяжко пережив глибоку моральну кризу, зумовлену втратою землі:”...хотів чесно господарювати, а землю відібрали, хотів по правді жити, а правди не було, любив людей, а люди “готові один одного в ложці води утопити”.

Та була остання крапля, через яку Чіпка знову пустився у злодійство. Ніщо вже потім не могло його спинити. І його впевненість у тому, що зло треба бороти злом, обернулась злом проти нього самого.

Це зло привело Чіпку до кривавої різанини на хуторі Хоменків, стала причиною самогубства Галі, а пізніше - смерті матері. Суспільство, в якому жив Чіпка, знищувало його.

Не вміння знайти справжні шляхи боротьби проти гнобителів і кривдників, “крива стежка” бунтарства і перетворили Чіпку на” пропащу силу”. Чіпка обрав шлях боротьби, але не розумів, що боротись за правду треба тільки правдою, а неправда породжує ще більше зло.

Цей правдошукач зрозумів-таки, що його “правда” не дотягує до ідеалу. Людина такої сили волі, такий життєлюб, а суспільство, в якому жив, знищило його.

Закрити

Роман Панаса Мирного та Івана Білика „Хіба ревуть воли, як ясла повні”

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.