„Ляльковий дім” Ібсена, як соціально-психологічна драма
Зміст
Вступ. 3
1. Короткі відомості про автора. 6
2. Характеристика твору „Ляльковий дім”. 21
3. „Ляльковий дім” як соціально-психологічна драма. Проблеми твору співставленні з реальністю.. 27
Висновки. 43
Література. 45
Вступ
Мабуть, тільки слава “короля казок” Г.К. Андерсена може змагатися з популярністю норвезького (і ширше — скандинавського) письменника Генріка Ібсена. Його творчість - найвище досягнення так званої “міщанської драми”, розквіт якої спостерігався у XVIII ст. у Франції та Німеччині. Крім того, він пройшов і школу романтичного театру і, нарешті, перекинув місток до майбутнього, створивши канон “нової драми”. Внесок Ібсена в розвиток театру надзвичайно вагомий і розмаїтий, тож , не дивно, що під його впливом перебували як представники соціально-критичного театру (Г. Гауптман, Д.Б. Шоу і Д. Голсуорсі),так і драматурги-символісти (М. Метерлінк).
Новаторством в царині драми не обмежується значення Ібсена для культури новітнього часу. Він був сміливим мислителем, який не боявся переоцінювати загальновизнані ідеали. Наприклад, М. Бердяєв, відомий російський філософ, підкреслює радикалізм і максималізм його сумнівів. Майже всі теми та ідеї XIX ст. глибоко розробляються в п'єсах драматурга: лібералізм і революція, віра в науку і прогрес, емансипація жінок, біологічна спадковість, втрата ілюзій тощо. М. Бердяєв також зазначає: “Ібсен з геніальною гостротою відчув і поставив проблему особистої долі та проблему конфлікту творчості і життя. В нього, як і в Ніцше, сучасна культура виривається з лещат позитивізму і евдемоністичної моралі (напрямок в етиці, який найвищим критерієм моралі і поведінки вважає прагнення щастя. — О.П.), прагнучи духовного відродження. В ньому є пристрасне протиставлення буржуазному духові, пафос висоти і героїзму. Мистецтво Ібсена профетичне (пророче). Ібсен був самотнім і соціальним. Поєднання ж самоти і соціальності є головною ознакою пророчого покликання”. Головна його тема — зіткнення мрії і дійсності, творчості й життя. Цілком закономірно, що ім'я Ібсена завжди згадують поряд з іншими володарями думок і порушниками спокою кінця XIX — початку XX ст. Він був авторитетом для таких різних митців, як О. Блок і Д. Джойс; мотиви його п'єс відлунюють у творчості класиків нашого століття — Т. Манна, Р. Музіля, А. Камю, С. Беккета та ін.
Г. Ібсен справив могутній вплив на українську літературу кінця XIX - початку XX ст. насамперед як оригінальний радикальний мислитель, котрий сміливо викривав суспільні вади і закликав переглянути загальновизнані цінності. Саме таким представляли його у критичних працях І. Франко та Леся Українка, яка у статті “Нова жінка у західноєвропейській белетристиці”називала його “північним лицарем” і відзначала, що “усі драми Ібсена просякнуті викривальним пафосом”. Чимало галасу наробила п'єса “Ляльковий дім”, героїня якої сприймалася як символ нової вільної жінки. Таке прочитавня ібсенівського твору стимулювало розвиток феміністських настроїв в різних країнах світу, зокрема і в Україні. Майже всі українські письменники того часу (Б. Грін-ченко, Леся Українка, О. Олесь, В. Винниченко) прискіпливо і критично вивчали і суто театральні новації великого норвежця. Тут знову показовою є реакція Лесі Українки. Відзначаючи роль Ібсена в оновленні європейського театру, у цитованій статті вона критикує його за нездатність подолати старі театральні шаблони. “Незважаючи на новаторство у зовнішніх прийомах та в ідеях, драми Ібсена все-таки належать до старого типу: особиста (приватна) драма домінує над суспільною, і герої надто вивищуються над юрбою, яка слугує їм ніби п'єдесталом”. В іншій статті Лесі Українки — “Європейська соціальна драма в кінці XIX ст.” — знаходимо закид драматургові щодо невміння органічно поєднувати дію та діалог: “Хоч і був Ібсен завжди новатором в ідеях, а при тім любив виключно драматичну форму, а все-таки не міг до кінця визволитись від роману, філософського трактату або моральної проповіді. При його драмах здебільшого читач мусить забути, що діється на сцені, а зосередити увагу на тому, що говориться. Сим я не маю сказати, ніби в драмах Ібсена немає події, а тільки, що подія в них дуже незалежна від діалогу, отак як в старосвітських операх лібрето було незалежним від музики”. Отже, ібсенівська творчість стала для українських драматургів одним із стимулів розвитку їхньої власної оригінальної театральної естетики, а освоєння ібсенівського досвіду - важливим етапом на шляху до нового українського театру.
Таким чином, дана курсова робота присвячена ознайомленню з творчістю і відомими творамиГенріха Ібсена. Одним із таких відомих творів- “Ляльковий дім”. Цей твір висвітлює реальні події, які відбуваються у нашому житті. Тобто розповідає про роль жінки у сім”ї, про ставлення чоловіка до неї.
Мета і завдання курсової роботи – ближче ознайомитись з проблемами твору, сюжетом, змістом, виникненням, історією написання. Ці та інші питання можна знайти на сторінках роботи.
Також ми ближче познайомимось згероями твору, їхньою роллю у творі. Дізнаємось,яку роль вони відіграли у житті Нори і Хельмера(головні герої твору).