Антитеза як основний принцип побудови твору Віктора Гюго «Собор Паризької богоматері»
План
Вступ. 2
1. Роман В. Гюго «Собор Паризької Богоматері» - шедевр романтичного твору 4
2. Сюжетна основа роману В.Гюго «Собор Паризької богоматері». 7
3. Антитеза як основний принцип змалювування образів роману. 8
3.1 Образ Собору. 8
3.2 Ставлення героїв роману до Собору Паризької Богоматері 9
3.3Есмеральда (Трагічна доля дівчини в романі В.Гюго) 10
3.4 Квазімодо (Тяжка доля народного героя в романі) 13
3.5 Клод Фролло (Засудження в романі В.Гюго середньовічного релігійного фанатизму і мракобісся). 14
3.6 Тема кохання. 16
4. Значення антитези як основного способу побудови роману Віктора Гюго "Собор Паризької богоматері"для світової літератури. 20
Висновки. 26
Список використаної літератури. 28
Вступ
Якось Мопассан сказав, що Віктор Гюго представляє у Франції весь романтизм, і в цьому є значна доля істини. Творчість Гюго вражаюче розмаїта: він великий поет, знаменитий драматург, широко відомий романіст, до того ж літературний критик і темпераментний публіцист. В ній представлені різні жанри й стильові течії французької романтичної літератури. Гюго прожив довге творче життя, що охоплює сім десятиліть, його творчість за такий тривалий час зазнала значної еволюції, але в цілому, за винятком класицистичної молодості, він вкладається в художню систему романтизму, яка теж не залишалася незмінною.
Життя Віктора Гюго (1802-1885) охоплює майже ціле століття. Творчість письменника була відгомоном свого часу, вона посідає особливе місце в історії французької літератури. Гюго залишив майбутнім поколінням багату спадщину: поезію (ліричну, сатиричну, епічну); драми (у віршах і прозі);романи; критичні статті; публіцистичні виступи; велику кількість листів. У більшості своїх творів Гюго був співцем знедолених, їх захисником, був демократом і гуманістом. Світова слава В.Гюго заснована на його романах, але у Франції його шанують перш за все як поета.
Гюго народився 26 лютого 1802 року Віктор Гюго народився 26 лютого 1802 р. в Безансоні, в родині полковника наполеонівської армії, який згодом був представлений до чину бригадного генерала.
Помер Гюго у 1885 році. Похорон письменника, де брало участь близько двох мільйонів парижан, перетворився на демонстрацію визнання і вдячності французького народу своєму письменникові.
Слід сказати, що сприйняття й поцінування Гюго на батьківщині і за її межами мають істотні розбіжності. Для французів Гюго — це передусім великий національний поет, високо вони цінують Гюго-драматурга, вбачаючи в ньому творця вітчизняної романтичної драматургії, і вже за ними йде Гюго-романіст. За межами Франції, в тому числі й у нас, ця шкала "перевертається", тут Гюго найвідоміший своїми романами, за ним йде його драматургія, котра нерідко з'являється й на сцені театрів, а замикає цю шкалу його поезія. Пояснюється це насамперед тим, що повноцінне відтворення поезії іншими мовами — дуже непроста річ, і доля великих національних поетів в інших країнах залежить від того, чи з'являються там її переклади високого рівня і чи стає вона завдяки цьому набутком національної культури. Таких перекладів поезія Гюго не мала і лишалася за межами Франції недостатньо відомою і освоєною, в тому числі й в Україні.
Мета дослідження полягає у літературознавчому аналізі антитези як основного принципу побудови твору Віктора Гюго «Собор Паризької богоматері»
Об`єкт дослідження – художня діяльність Віктора Гюго «Собор Паризької богоматері» як письменника. Який застосував антитезу як основний принцип побудови цього твору.
Предмет дослідження – творча спадщина Віктора Гюго у вираженні антитези як основний способу побудови роману «Собор Паризької богоматері».
Завдання дослідження.
1. Аналіз роману «Собор Паризької богоматері» як шедевру романтичного твору.
2. Визначити антитези у сюжетній основі роману.
3. Проаналізувати антитезу як основний принцип змалювання образів роману.
4. Визначити роль і місце антитези як основного способу побудови роману Віктора Гюго "Собор Паризької богоматері" у світовій літературі.