Особливості поетичного голосу Оксани Лятуринської
План
І. Вступ. 4
ІІ. Особливості поетичного світу Оксани Лятуринської 7
ІІ.1. Оксана Лятуринська – людина і митець. 7
ІІ.2. Поетична творчість О. Лятуринської періоду „празької школи”. 16
ІІ.3. Основні мотиви збірки „Туга” (1983). 21
ІІІ. Висновок. 28
Список використаної літератури. 30
Додатки. 31
І. Вступ
„Творчий шлях поета починається не з дитячих літературних проб, а з моменту народження значних літературних творів”, - сказав Шарль Сент-Бьов. У випадку з О. Лятуринською поява таких творів характеризує два цілісні періоди в мистецькій біографії талановитої краяни, які критики визначили, як європейський та американський. Оксана Лятуринська – поетка, перекладачка, скульпторка, художниця, писанкарка, що займалася ще і керамікою та лялькарством. Будучи представницею „празької школи”, вона зробила величезний внесок як в українське, так і світове мистецтво. Але Лятуринська, творячи за межами України, залишилась маловідомою на Батьківщині, й, нажаль, незнаною за кордоном. Твори її в нашій державі не друкувалися (хіба що окремі поезії у часописах, журнальних статтях), тож книги є справжньою рідкістю: навіть бібліотеки не можуть представити видання збірок О. Лятуринської.
Актуальність теми цього дослідження полягає у відкритті і подальшому аналізі творчості поетки, що матиме велике значення для розквіту вітчизняної науки. Живучи з межами Батьківщини, Оксана Лятуринська залишалася українською письменницею, писала про Україну. Отже, ця наукова робота є доцільною щодо поглиблення і освоєння фактів, які становлять історичне і духовне надбання великих українців, чия творчість несправедливо замовчувана, залишена за межами офіційної радянської літератури.
Проблема дослідження творчості о. Лятуринської пов’язана з браком критичних матеріалів. Однак поодинокі наукові праці побачили світ.
Гаврило Черняхівський напередодні ста років від дня народження Оксани Лятуринської широко проаналізував хронологію життя поетки, дав власну оцінку подіям її життя. Але невирішеним залишилося питання про творчу спадщину Лятуринської. Свій внесок у популяризацію таланту уродженки Волині зробила Тереза Левчук. За творчістю О. Лятуринської вона захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Частину дослідження було присвячено ювілею Лятуринської. Тереза Левчук більш повно охарактеризувала творчість Оксани Лятуринської: у роботі знайшли місце як біографічні відомості, так і аналіз творів. Т. Левчук пов’язує поетичні спроби з малярськими та скульптурними. Але її дослідження не охоплює пізні збірки: „Ягілка”, „Туга”, „Великодній передзвін: Писанки і поезії”.
Характеристику творів, стилю і манери письменниці дає Микола Ільницький. Глибоко аналізуючи збірки „Гусла” та „Княжа емаль”, лише кількома реченнями висловлює ставлення до інших. Але особливості стилю Лятуринської досліджено повно і аргументовано.
Надзвичайно проникливий аналіз творчості поетки дає Юрій Шерех (Шевельов). Він був особисто знайомий з Оксаною, тому часто звертається до натхненної лірики Лятуринської. Його перу належать статті про поезію і яскраву особистість авторки „Княжої емалі”, „Гусел” та інших збірок.
У сутність художнього мислення поетки діє змогу проникнути Ніна Анісімова, яка відкриває ще недосліджені грані поезії Оксани: образ осені у творчому доробку. Але знову ж не дає характеристики пізньої творчості поетеси – американського періоду.
Учителі Лідія Вакуліч, Галина Копанчук, Тетяна Рубчук підготували вечір поезії О. Лятуринської до сторіччя з дня її народження. Їхнє дослідження вилилося у сценарії свята, але через звужені рамки часу для дійства, не змогли викласти аналіз повно і ґрунтовно.
Досить об’ємну характеристику О. Лятуринської дає Петро Кононенко, охоплюючи і життя, і творчість, і стосунки з сучасниками. Але знову ж проблема огляду творів другої еміграційної хвилі не розкривається.
Ґрунтовними і добре аргументованими є статті Ярослава Поліщука, який аналізує життя, основні події в ньому і прагне знайти їх відлуння у поезії Оксани. Він досліджує мистецьку творчість у дуже тісному зв’язку з життєвою стежиною.
Аналізуючи її творчість М. Битинський та Є. Маланюк, більшу увагу приділяють загальній характеристиці.
Отже, характеристиці поезій американського періоду приділялося менше уваги, тож ми вирішили доцільним охарактеризувати її збірку „Туга”, видану після смерті, а написану ще в Америці.
Мета даної роботи полягає ще і у дослідженні творчого і біографічного шляху О. Лятуринської, а також порівняльній характеристиці основних мотивів її поезії, суголосних із творчістю „пражан”. Ця мета спрямована на розв’язання проблеми поетки на рідній землі. І конкретизується через вирішення певних завдань: актуалізації фактів із життєвої і творчої біографії мисткині, визнання ідей, які домінували у творах, естетичних засад її лірики у контексті „празької школи”, системний аналіз провідних мотивів збірки „Туга”.