План

1. Доба Відродження як світоглядний переворот у житті суспільства. 

2. Ідейно-художні особливості лірики Ф.Петрарки 

3. Ідейно-тематичне багатство «Декамерону» Дж. Боккаччо: основні цикли новел 

4. «Декамерон» як найвищий етап у творчості Дж. Боккаччо 

5. Культура епохи Відродження 

6. Роман Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель»: структура твору, проблематика та ідейний зміст

Проблеми виховання в романі Рабле "Гаргантюа й Пантагрюель".

Його педагогічні ідеї, близькі до еразму Роттердамскому яскравіше всього виражений у картині виховання Гаргантюа. У нього два вчителі. Перший педант Тубал Олоферн знає тільки зубріння. Гаргантюа за 5 років і 3 місяці зазубрює абетку. Так само засвоювалися й інші книги. Але батько помітив, що користі ні, хлопчик тільки дурніє. Другий учитель Понократ (влада праці). Осмислене засвоєння знань, цікаве заняття, зв'язок із практичним життям. Прогулянки – зірки, сонце, обід – злаки й тварини, арифметика – карти, чергуючи заняття й відпочинок, вивчають ремесла, гру на музик інструментах, физич вправи. Гаргантюа стає добрим і розумним. Вихована людина тягнеться до добра. Цей останній подбав про те, щоб хлопчик не стільки заучував, скільки осмислено засвоював знання, щоб ученье було для нього не тягарем, а цікавою й приємною розумовою розвагою, щоб знання були тісно пов'язані із практичним життям

Під час ранкових і вечірніх прогулянок Понократ пояснював хлопчикові пристрій неба, схід сонця, показував йому зірки. За обідом він повідомляв його відомості про ті злаки й тварин, які вживаються в їжу. Арифметиці він навчав його й під час карткової гри. Чергуючи заняття з відпочинком, Понократ знайомив Гаргантюа з ремеслами, навчав його грі на різних інструментах, приділяючи належну увагу фізичним вправам - верхівковій їзді, плаванню, фехтуванню

Вихований таким чином, Гаргантюа стає добрим і розумним правителем. Він піклується про благо своїх підданих, заохочує друкарство, привітає вивчення стародавності. Гаргантюа сам заявляють: "Держави будуть щасливі тоді, коли королі будуть філософами або філософи королями". Марнослів'я й шарлатанство схоластиків осміюються в Рабле у всіх формах і аспектах - у сміховинному мовленні магістра Ианотуса де Брагмардо, що благає Гаргантюа повернути викрадені їм дзвона, в описі філософського диспуту, що вів Панург із приїжджим англійцем, пояснюючись винятково жестами, у зображенні царства Квінтесенції й т. п.

Викриваючи всю низькість і дурість середньовічних установ і понять, Рабле протиставляє їм новий, гуманістичний світогляд, для якого, у його розумінні, найбільш характерна вимога волі людської особистості від усяких уз, стихійний матеріалізм і антифеодальні тенденції. Якщо у своїй педагогічній системі Рабле висуває принцип рівномірного гармонійного розвитку щиросердечних і фізичних властивостей людини, то все-таки саме останні він уважає первинними. Земля, плоть, матерія для нього - основи всього сущого

Мотиви всіх учинків, всі людські рухи зображуються їм насамперед як фізіологічні рефлекси. Це повстання (в елементарних його проявах ще грубе, "неосвічене так довго гнобленої плоті співчутливо закріплюється Рабле в образі брата Жана. Ключ до всякої науки й до всякої моралі для Рабле - повернення до природи. Усе, що є відхиленням від її, погано (див. знамените протиставлення Физис і Анти-Физис, кн. IV, гл. XXXII).

Реабілітація плоті - завдання настільки важлива для Рабле, що він свідомо загострює неї, беручи іноді нарочито грубий і цинічний тон. У всьому романі його ми не знаходимо іншого розуміння любові між підлогами, крім як простої фізіологічної потреби. Звідси сміливість виражень у Рабле, численні травні й "анатомічні" подробиці та ін. Однак твердження першості фізичного початку в людині аж ніяк не означає в Рабле вищої оцінки його. В остаточному підсумку Рабле вимагав підпорядкування тілесного початку інтелектуальна й моральному й картина нездержливості в їжі й питві часто носить у нього сатиричний характер

Починаючи із третьої книги усе сильніше звучить у Рабле вимога помірності. Червоною ниткою через весь роман (особливо у двох перших книгах) проходить віра в доброту природи, у природну "доброту" людини. Всі природні потяги, по думці Рабле, законні, і, якщо їх не насилувати, вони приведуть лише до дій розумним і моральним. Рабле переконаний у тім, що "люди, вільні, шляхетної й виховані, від природи наділені схильністю до чесноти й відразою кпороку.

У романі Рабле особливо виділяються три образи. Перший з них - образ доброго короля в його трьох варіантах, по суті, що мало відрізняються друг від друга: Грангузье, Гаргантюа, Пантагрюель. У ньому Рабле втілив свій утопічний ідеал доброго й розумного правителя

Зміст цього образа яскраво виражено в листі, написаному Грангузье синові, коли в його країну вторгся Пикрохол. "Я ж не розпалювати має намір,- пише він,- але умиротворяти, не нападати, але оборонятися, не завойовувати, але захищати моїх вірних підданих і спадкоємних моїх володінь". Він піклується не про славу, а про благо своїх підданих, тому що гарний король "більше вірить у живу людську подяку, викликану щедротами, ніж у німі написи на арках і пірамідах". Цей образ лише почасти відбиває висунутий епохою тип абсолютного монарха. Подібно останньому, королі-велетні Рабле мають повноту державної влади, відстороняючи від її аристократів-феодалів. Різниця, однак, полягає в тім, що королі Рабле, по суті, ніяк не керують своїм народом, надаючи йому вільно розвиватися й благоденствувати

До відомого ступеня на цей ідеалізований образ короля могла вплинути "просвітня" політика Франциска I і ті надії, які до середини 1530-х років покладали на цього короля гуманісти. Але після реакції, що наступила, образ Пантагрюеля як короля тьмяніє, в останніх книгах він майже не показаний правителем, а тільки мандрівником і мислителем, що втілює філософію " пантагрю-елизма". Незабаром образ Панурга відтискує його остаточно на задній план

"Гаргантюа й Пантагрюель" - це ще не роман, але в тексті Рабле втримуються джерела декількох різновидів романічного жанру. Розповідаючи про те, як виховувався Гаргантюа мудрим учителем-гуманістом, Рабле намічає контури біографічного виховного роману. Епізод бою у винограднику із сусіднім королем - жовчним лиходієм, чим не ескіз батального роману? А коли, що вирізнився в бійці брат, Жан улаштовує Телемскую обитель, де кожний вправі робити що хоче, це вже заявка на роман-утопію

Композиція "Гаргантюа й Пантагрюеля", що зводиться до вільного чергування епізодів і образів, близька композиції "Романа про Лиса", "Романа про Розу" або "Великого заповіту" Війона. Народно-середньовічний характер має стихія гротеску, що наповнює роман. Однак ці моменти одержують у Рабле новий зміст і нове призначення. Хаотична форма його оповідання відбиває як би вихід людини Ренесансу на дослідження дійсності, що з'являє перед ним у безлічі аспектів, що розкривається із всіляких сторін, залежно від випадкових, не підлягаючому обліку обставин. Характерна щодо цього тема III- V книг - консультації Панурга із цілим поруч порадників по тривожному його питанню й затеи плавання по невідомих морях і островам. Тут позначається типове для Ренесансу відчуття безмежності миру й сил, що таяться в ньому, і можливостей.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Зарубіжна література 11

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.