План

1. Культ Прекрасної Дами в ліриці трубадурів 

2. Лірика мінезингерів та основні її напрямки 

3. Лицарський роман та його особливості. Основні тематичні цикли лицарських романів 

4. Артурівські романи 

5. Психологізм роману про Тристана та Ізольду. Основні образи твору. 

6. Поезія вагантів: тематика, основні жанри, найвідоміші представники

Ізольда довго не догадується про існування суперниці — коханої чоловіка. По деяких версіях, вона не догадується про це аж до прибуття Ізольди Білявої до умираючого Тристану. У Тома Ізольда поступово довідається, чому чоловік холодний з нею, і страждає. Утворяться, таким чином, дві пари страждаючих: коханці страждають у розлуці, а їхні законні чоловіки страждають від того, що їх не люблять Ізольда грає рокову роль у смерті Тристана.

Вона не простила йому зради, і коли він, що вмирає, просить сказати йому, якого кольору вітрила на обрії, вона говорить, що вітрила чорні, хоча ясно бачить, що вони білі. Тристан думає, що кохана відмовилася приїхати до нього, і вмирає.

Тристан — головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена (у деяких версіях Мелиадук, Канелангрес) і принцеси Бланшефлер (Белиабель, Блансебиль). Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати — у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького triste, т. е. «смутний», тому що й зачатий, і породжений він був у смутку й сумі. Один раз Т. заходить на норвезький корабель і починає грати в шахи з купцями.

Захопившись грою, Т. не зауважує, як корабель відпливає, Т. у такий спосіб виявляється в полоні. Купці мають намір при нагоді продати його, а до пори до часу користуються ним те як перекладачем, те як навігатором. Корабель попадає в страшну буру.

Вона триває целую тиждень. Бура стихає, і купці висаджують Т. на незнайомому острові Цей острів виявляється володіннями короля Марка, брата матері Т. Поступово з’ясовується, що він — племінник короля. Король любить його, як свого сина, а барони незадоволені цим.

Один раз на Корнуельс, де править Марко, нападає велетень Морхольт, що вимагає щорічної данини Т. — єдиний, хто вирішується поборотися з Морхольтом. У лютій битві Т. перемагає велетня, але в нього в рані залишається шматок від меча Морхольта, просочений отруєним складом. Ніхто не може вилікувати Т. Тоді Марко наказує покласти його в човен без весел і вітрила й пустити з волі хвиль. Човен пристає до Ірландії.

Там Т. виліковує від ран дівчина із золотими волоссями (у деяких версіях — її мати). Один раз король Марко бачить, як у небі летять дві ластівки із золотим волоссям у дзьобі. Він говорить, що жениться на дівчині, у якої такі волосся. Ніхто не знає, де може бути така дівчина.

Т. згадує, що бачив її в Ірландії, і викликається привезти її королеві Марку. Т. їде в Ірландію й сватає Ізольду для свого дядька. У пізніх версіях описиваетсятурнир за участю лицарів короля Артура, на якому Т. так добре боровся, що ірландський король — батько Ізольди — запропонував йому просити всього, чого він хоче.

Образ Т. має глибокі фольклорні джерела. Його зв’язують із кельтським Дрестаном (Друстаном), таким чином, етимологія його ім’я від слова triste є не що інше, як характерне для середньовічної свідомості прагнення усвідомити незнайоме ім’я як знайоме. У Т. угадуються риси казкового богатиря: він один бореться з велетнем, майже що драконом (не випадково данина, що просить Морхольт, більше підходить для данини змієві), по деяких версіях, він в Ірландії бореться із драконом, за що король і пропонує йому вибрати собі нагороду. Подорож у човні вмираючі Т. зв’язано відповідними обрядами поховання, а перебування на острові Ірландія цілком може бути співвіднесене з перебуванням у загробному царстві й, відповідно, з видобутком нареченої з інший світу, що для земної людини завжди кінчається погано.

Характерно й те, що Т. — син сестри Марка, що знову ж відносить нас у стихію древніх фратриальних відносин (те ж можна сказати й про спробу Ізольди помститися за дядька, про взаємини Т. і Каердина — брата його дружини). Разом з тим Т. у всіх версіях сюжету — куртуазний лицар. Його напівмагічні здатності пояснюються не чудесним походженням, а надзвичайно гарним вихованням і утворенням. Він воїн, музикант, поет, мисливець, мореплавець, досконало володіє «сімома мистецтвами» і багатьма мовами.

Крім того, він знаючий у властивостях трав, може готувати притирання й настої, що змінюють не тільки колір його шкіри, але й риси особи. Він прекрасно грає вшахмати. Т. всіх версій — людин, що тонко почуває й переживає подвійність свого положення: любов до Ізольди бореться в його душі з любов’ю (і васальним боргом) до дядька. Як і для героя лицарського роману, любов для Т. представляє якийсь життєвий стрижень.

Вона трагична, але вона визначає його життя. Любовний напій, випитий Т. і ставший джерелом подальших подій, пов’язаний з фольклорним і міфологічним поданням про любов як про чаклунство. Різні версиисюжета по-різному визначають роль любовного напою. Так, у романі Тома термін дії напою не обмежений, а в романі Беруля — обмежений трьома роками, але й після цього строку Т. продовжує любити Ізольду. Пізні версії, як уже було сказано, прагнуть трохи знизити роль напою: їхні автори підкреслюють, що любов до Ізольди з’являється в серце в Т. ще до плавання.

Любовний напій стає символом нескоримої любові героїв і служить деяким виправданням їх незаконних відносин.

Тристан — більш реальна людина, ніж Ізольда. Адже Ізадьда — чарівниця, знахарка. Вона знається на таємничих якостях трав, на потаємних прикметах і намовах, уміє відгадувати сни і знамення. Навіть країна, в якій живе Ізольда,— це далека заморська країна, обкутана густими туманами, наче таємницею. Можливо тому в цій таємничій Ірландії і оселився гігант Морхольт, саме там звив гніздо змій дракон. Образ Тристана у творі є ідеальним. Крім того, що він освічений, ерудований, талановитий, він ще й великодушний і некористолюбний. А це теж так не схоже на все те, що нам відомо про епоху Середньовіччя з історії, адже панувала феодальна роздробленість. В той час Тристан вступає в бій з Морхольтом, нічого не вимагаючи в нагороду. А після битви з драконом він віддає відвойовану наречену іншому. На службі у Брестонського герцога Тристан не шукає слави й багатства. Він такий ідеальний, наче належить зовсім іншому неземному світові. Таємничим є тут також те, що Тристан увесь час пов’язує своє життя з морем. Море стає ніби містичним шляхом, який то віддаляє його від Ізольди, то наближає до неї. Навіть той факт, що колір вітрил на кораблі Ізольди був вирішальним для Тристана, теж є елементом фантастики.

Марк (Марос, Марке, Марко, Марс, Марес) - король Корнуелла, дядько Трістана та чоловік Ізеі. За словами Росо де Луна, він символізує карму, або закон долі. Він один виживає після драматичної розв'язки. Але розгортаються всі події в міфі саме навколо нього, саме він стає причиною, що породжує всі відомі нам наслідки цієї драми.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Зарубіжна література 9

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.