План

1. Загальна психологічна характеристика процесу навчання.

2. Характеристика технічних і трудових знань та психологічна структура процесу пізнання.

3. Навички і процес їх формування.

4. Психологія навчальних вправ.

5. Уміння та процес їх формування.

6. Професійні звички.

Теоретичні і практичні знання протилежні не за якістю, а за змістом, але разом з тим вони мають тісний взаємозв’язок, особливо в трудовому і початковому професійному навчанні та виробничій діяльності, де вимагаються теоретичні і практичні знання. Науково-технічний прогрес лише міняє їх питому вагу і значення в підготовці кваліфікованих робітників.

Практичні знання відображають зв’язки і відношення предметів і явищ, які безпосередньо включені в практичну діяльність. Протягом століть, коли продуктивна праця була простою і в ній використовувались лише примітивні технічні засоби, практичні знання набувались робітниками в процесі самої праці. В міру ускладнення технічних засобів виробництва значення практичних знань зростало; набуття їх учнями стало одним з найважливіших завдань трудового і проіесійного, але по суті все ще ремісничого навчання. Але із застосуванням механізації виробничих процесів одних лише практичних знань було вже недостатньо; вимагалися, поки що незначною мірою, теоретичні знання. А з появою на виробництві автоматичних засобів значення теоретичних знань зросло так, що вони стали головними в підготовці сучасних кваліфікованих робітників.

Теоретичні знання відображають не безпосередні чуттєві властивості предметів, а їх загальні об’єктивні відношення. Вони відображають досвід, який систематизує загальні, суттєві для пізнавальної і практичної діяльності людини властивості реальності, є системою понять, які збагачують досвід, відкривають об’єктивні закони і закономірності, з яких виділено принципи і правила. При цьому поняття не просто “виводяться з досвіду”, а створюються, конструюються, щоб досягти максимальної організації інформації яка є в наявності, і виражаються в принципах, правилах, принципових схемах, рівняннях і формулах.

Зростаюча роль теоретичних знань в підготовці кваліфікованих робітників пояснюється тим, що сучасні технічні засоби і технологія виробництва настільки складні і різноманітні, а в подальшому будуть ще складнішими, що вивчити їх індуктивним шляхом (від часткового до загального) вже надзвичайно важко, а деякі і неможливо. Більш вигідний дедуктивний шлях (від загального до часткового), за загальним принципом: від змістовного загального до явного часткового.

Набуття учнями теоретичних, а потім і практичних знань доцільно здійснювати за наступними психолого-педагогічними принципами:

−по-перше, починати навчання не з часткового, а з загального; не з близького, а з головного; не з частин, а з цілого; не з елементів, а із структури;

−по-друге, відповідно вести навчання, переходячи від загального до часткового, від головного – до деталей, від цілого – до частин; від структури – до її елементів; від принципів – до їх застосування;

−по-третє, організувати матеріали навчання відповідно до цих вимог в порядку логічного розкриття вихідних принципів і понять по мірі їх конкретизації в систему відповідної науки;

−по-четверте, досягати засвоєння знань, понять і принципів через застосування відповідних їм знакових систем (слів, формул, висловів, схем), через аналіз і класифікацію конкретних об’єктів, визначення певних класів задач і т.д.

Продумане виконання цих принципів в процесі теоретичного навчання не лише дозволяє учням успішно підвищувати їх систематичні, теоретичні і практичні знання, але і забезпечувати їх широту.

Широта знань – це їх багатогранність, охоплення великого кола питань, які стосуються декількох галузей науки, або складних предметів і явищ. Необхідність розширення таких знань учнів обумовлюється тривалою прискореною диференціацією й інтеграцією наук, а також науково-технічним прогресом у сфері матеріального виробництва.

Диференціація наук, яка виражається в появі все нових і нових їх галузей і розділів в результаті відокремлення від “старих”, породжує різноманітність наукових предметів, які все більше стосуються життя і праці робітника, які змушують його вивчати більшу їх кількість. Розмаїття інформації і багатопредметність ускладнюють трудове навчання ще одночасно й інтеграцією наук, яка посилюється, їх взаємозв’язками.

Інтеграція наук потребує від учня знання не лише тих наук, які стосуються їх майбутньої діяльності, але й подібних до них, що призводить до ще більшого розширення необхідного об’єму знань, що в свою чергу дає можливість використовувати все нові і нові технічні засоби виробництва.

Технічних прогрес створює такі умови підготовки кваліфікованих робітників, коли учні вивчають одні технічні засоби виробництва, а закінчивши навчання, на підприємстві можуть стикнутися з новими, невивченими і неопанованими.

Всі ці обставини надзвичайно ускладнюють теоретичну і практичну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників, тому разом із розширенням обсягу знань створюється реальна загроза все більш поверхневого їх засвоєння і поганого закріплення в пам’яті, і, як наслідок, випуску з училищ на виробництво недоучок. Попередити цю небезпеку можна лише двома шляхами: по перше, змістовним вивченням загальних теоретичних основ, які можуть бути застосовані учнями до різних умов виробничої діяльності, по-друге, розвитком самостійності учнів у вивченні нового для них навчального матеріалу і засвоєнні технічних засобів виробництва з тим, щоб навчити їх в подальшому, на виробництві, самостійно вивчати та засвоювати нову техніку і технології. Лише такими шляхами теоретичної підготовки учнів можна вберегтися від поверхневих знань та забезпечити необхідну їх глибину і гнучкість.

Глибина знань визначається проникненням в суть всіх елементів і явищ. Глибокі знання теорії, техніки і технології можуть забезпечити успішне формування не лише навичок і умінь, але й виробничої майстерності. Але сумістити ширину знань з їх глибиною надзвичайно важко. Для подолання цих труднощів вчителям трудового і професійного навчання потрібно добре вивчити психологічні особливості тієї професії, до якої вони готують учнів, щоб чітко знати, з яких питань теорії і практики учні повинні засвоїти лише загальні закономірності, принципи і правила, а з яких – знати всі теоретичні і практичні тонкощі справи, що вивчається. В цьому вчителям можуть допомогти детально розроблена кваліфікаційна характеристика професії і навчальні програми з їх предметів, а також продумана з точки зору обсягу і глибини знань та вмінь, які необхідні учням, методика навчання.

Для визначення глибини знань, яких учні повинні набути на тому чи іншому занятті, слід точно визначити його навчальну мету. При одній і тій же темі навчальні цілі можуть бути різними – від “отримати знання” чи лише “загальні поняття” до “навчитися безпомилково виконувати певні дії”. При визначенні навчальної мети слід врахувати не лише вимоги навчальної програми, яка передбачає глибину знань, підготовленість учнів до засвоєння певної теми, необхідний час і навчальні посібники, але і відповідні навчальній меті методи і форми проведення занять. До того ж методика навчальної роботи учнів повинна забезпечити отримання ними не лише глибоких, але і гнучких знань.

Гнучкість знань – це їх перенесення з одних предметів і явищ на інші. В легкому і найповнішому перенесенні одних і тих же знань на якомога більшу кількість різноманітних предметів і явищ полягає суть їх гнучкості, яка є дуже важливою в сучасних і майбутніх умовах виробничої діяльності кваліфікованих робітників механізованого і автоматизованого виробництва з новими технічними засобами і технологіями.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 27

Безкоштовна робота

Закрити

Психологічні основи трудового навчання

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.